У день слов’янської писемності та культури на філологічному факультеті відбулась ювілейна академія, приурочена 140-літтю від дня народження Іларіона Свєнціцького – видатного українського філолога, дослідника мистецтва, музеєзнавця, професора і завідувача кафедри слов’янської філології Львівського університету (1944-1950 років).
У кожній із п’яти запропонованих доповідей учасники академії розкрили одну з граней унікальної особистості, за словами Івана Крип’якевича, – «самостійного, оригінального дослідника, великого знавця старої літератури, надзвичайного ерудита, прекрасного організатора музейної справи, людини праведної і твердої у своїх переконаннях».
Професор кафедри української літератури імені акад. М. Возняка Богдана Криса поділилась особистими спогадами про знайомство з родиною та вихованцями Іларіона Свєнціцького. Окрім того, вона узагальнила літературознавчі здобутки вченого, звернула увагу на його дослідження давньоруського письменства, творів сакральної тематики, відзначила особливу цінність його праці про благовіщенську містерію.
Про Іларіона Свєнціцького як музеолога, книгознавця та дослідника українського мистецтва розповіла Ярослава Павличко – завідувач Наукової бібліотеки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Окрім короткого екскурсу в минуле Національного музею (саме Іларіон Свєнціцький на запрошення мирополита Андрея став першим хранителем фондів новоутвореної скарбниці пам’яток України), Ярослава Павличко згадала про натхненні лекції Віри Свєнціцької, доньки професора, а також про знайомство з дружиною Іларіона Семеновича. Доповідач закцентувала увагу й на особливій ретельності вченого в книгознавчій діяльності – шанобливому ставленні до стародрукованої книги, на вивченні іконописної традиції, зокрема Галичини. Завдяки жертовній праці Іларіона Свєнціцького Національний музей у Львові став найбільшою збіркою українських ікон і рукописів.
Славістичний доробок Іларіона Свєнціцького розкрила старший викладач кафедри слов’янської філології Уляна Ванчушович. За її словами, розвиток слов’янознавства в Україні мовознавець сприймав як шлях до формування національної свідомості. Доповідач охарактеризувала участь ученого в багатьох славістичних конгресах і конференціях, відзначила підручники та словники, які уклав дослідник, і наголосила, що саме Іларіона Свєнціцького вважають засновником білорусистики в Україні. Понад 50 опублікованих рецензій відомого українського славіста й досі не втратили наукової вартості та новизни.
Про досягнення Іларіона Свєнціцького в царині українського мовознавства йшлося у виступі доцента кафедри української мови Уляни Добосевич. «Для вченого мова – це вияв самобутності народу, історичної пам’яті, інтелектуального зростання. Цивілізаційний поступ людства пов’язаний з ціннісним сприйняттям цього дару. Саме таке глибоке розуміння української мови відобразилося у дослідженнях Іларіона Свєнціцького з діалектології (наприклад, вивчав особливості бойківської говірки), з історії української мови. Він брав участь у правописній нараді, що відбулася у Харкові 1927 року, був завідувачем Львівського відділу мовознавства Інституту суспільних наук Академії наук України», – зазначила Уляна Добосевич.
Досвідом багатолітньої праці над формуванням бібліографічного покажчика творів Іларіона Свєнціцького поділилася бібліограф Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, укладач збірника Людмила Панів. Дослідниця показала присутнім бібліографічні видання, що передували книзі 2008 року, розповіла про власну співпрацю з доньками Іларіона Свєнціцького, його аспірантами, згадала про колег, які спричинилися до появи видання його бібліографії.
Учений із ренесансним сприйняттям дійсності, Людина, яка, незважаючи на всі життєві перешкоди та випробування жила заради національної ідеї і втілювала її у власній багатогранній праці, Учитель, завдяки якому вивчення словесності у Львівському університеті набуло цілісності, ґрунтовності й перспективності залишиться в пам’яті багатьох поколінь свідомих українців.
«Присвоєння імені професора Іларіона Свєнціцького кафедрі слов’янської філології допомагатиме студентам і викладачам гідно продовжувати починання українського славіста», – переконаний декан філологічного факультету Святослав Пилипчук.
Ірина Кметь,
заступник декана філологічного факультету