Проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський взяв участь у роботі Міжнародної конференції «Інновації та розвиток міжнародної освіти – 2016», яка відбулася 30 травня – 2 червня 2016 року в Міжнародному конференційному центрі Шоучуанг у Пекіні. Роман Євгенович розповів «Каменяру» про роль Університету у суспільстві майбутнього та перспективи співпраці з китайськими освітніми і науковими закладами.
– Які вектори та тенденції розвитку сучасної освіти були окреслені на конференції?
– Конференція «Інновації та розвиток міжнародної освіти – 2016» спрямована на вивчення інтернаціоналізації освіти та тенденцій до індустріалізації, пошук способів налагодження рівноправного діалогу між фахівцями у сферах політики, бізнесу, засобів масової інформації, шляхи обміну інформацією щодо оптимізації стратегічних досліджень. Програма конференції передбачала роботу у секціях: «Вища освіта і міста, що розвиваються»; «Потреба в інноваційному розвитку міжнародної вищої освіти»; «Фінансова допомога впровадженню науково-технічних досягнень в галузі вищої освіти»; «Інтернаціоналізація вищої освіти».
У роботі конференції взяли участь понад 200 представників із 66 університетів, передусім з Китаю. Делегація України складалася з керівництва Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Львівського національного університету імені Івана Франка. Очолювала делегацію начальник Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України Ганна Новосад.
Робота конференції проходила в форматі доповідей, діалогів та круглих столів. Львівський національний університет імені Івана Франка я представив за схемою освіта–наука–інновації на секції «Потреба в інноваційному розвитку міжнародної вищої освіти» за тематикою «Розвиток інноваційних талантів». Також виступив експертом на круглому столі «Таланти, необхідні для підтримки соціально-економічного розвитку» в рамках ініціативи «Зроблено в Китаї – 2025».
– Про що йшлося у Вашому виступі на круглому столі?
– Університети та інші вищі навчальні заклади відіграють важливу роль в суспільстві, де домінують знання, інформація та ідеї. Знання стають одним з основних чинників як для економічного зростання, так і персонального успіху в світі, де панують революційні комунікаційні технології і швидко обертається капітал.
Безпосередній доступ до всіх видів інформації сьогодні є необхідною умовою. Але як перетворити інформацію в знання, інтерпретувати величезну кількість інформації, отримати користь з неї, застосувати її? Університет повинен залучати і стимулювати таланти, здатні до інноваційного мислення для побудови суспільства майбутнього.
Роль університету багатовекторна. Економічне зростання і технологічні досягнення є необхідними, але не достатніми для досягнення мети. В галузях науки і технологій необхідні творці як економічного зростання, так і фундаментальних наук, мета яких – зрозуміти світ. Гуманітарними науками не можна нехтувати, оскільки вони допомагають уявляти завтрашній світ.
Міжнародна співпраця в академічному світі зросла в геометричній прогресії впродовж останніх десятиліть. Це сприяє культурному взаєморозумінню, діалогу, дискусії та глобальному мисленню. Багато проблем мають міжнародний характер та не зважають на політичні кордони.
Отож, університет не повинен бути острівцем, закритим від навколишнього суспільства, але стати його активною частиною, співпрацюючи з підприємствами та іншими суб’єктами суспільства. Треба супроводжувати студента не тільки під час навчання, але й підтримувати контакт після завершення навчання, пропонуючи заходи для людей різного віку. Перехід від університету до професійного життя особливо чутливий і тому потрібно допомагати випускникам у створенні стартапів, підприємництві, пошуку контактів для мобілізації коштів.
– Якою є сьогодні співпраця в освітній галузі між Україною та Китаєм, зокрема між нашим Університетом та китайськими освітніми закладами?
– Україна та Китай пройшли серйозний шлях у розвитку двосторонньої співпраці. Потенціал українсько-китайських відносин ще не достатньо використаний. Проте позитивні тенденції спостерігаємо в гуманітарній сфері і в міжлюдських контактах, зокрема через програми студентських обмінів. Сьогодні Китай – це не Китай середини минулого століття, коли тільки створювали більшість університетів, а країна з університетами з високим технічним забезпеченням і науковим обладнанням, готовими до співпраці.
Львівський університет має контакти зі 130 освітніми та науковими установами із 38 країн. Нещодавно ми підписали інституційні рамкові угоди про співпрацю із китайськими партнерами – Пекінським університетом іноземних мов та Шанхайським університетом іноземних мов, у яких з наступного навчального року запроваджують повні навчальні програми з українознавчих студій. У Шанхайському університеті іноземних мов зараз викладає завідувач кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси професор Василь Івашків. Крім того, у співпраці з Університетом Східної Кароліни (США), Університетом Джимма (Ефіопія) та Шаньдунським університетом (Китай) впроваджено курс «Global Understanding».
У процесі спілкування представники Шанхайського університету, Пекінського технологічного інституту, Шаньдунського університету та ін. висловили готовність до співпраці з нашим Університетом, зокрема в галузях економіки та матеріалознавства.
– Яка буде користь для України від підтримки реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях»?
– Попри задекларований євроінтеграційний курс України, який є сьогоднішнім пріоритетом, співпраця з Китаєм є перспективною, адже Китай посилює свій вплив на політичній та економічній карті світу через стрімкий розвиток освіти, науки та технологій. «Один пояс, один шлях» – це здійснення міжнародної співпраці у сфері виробничих потужностей, подальша реалізація політики відкритості Китаю, це можливість заново розкрити переваги кожної країни, збалансувати глобальний індустріальний ланцюжок, щоб досягти взаємної вигоди і спільного прогресу. Талант та освіта – ключовий елемент будівництва «Одного поясу, одного шляху». Його стратегія є програмою довгострокового розвитку та співпраці, довгостроковим процесом ефективного покращення життя жителів країни і підвищення політичної довіри і економічної співпраці.
– Дякую за цікаву розмову!
Анастасія Коник