Бено Будару, письменнику, перекладачу, популяризатору української літератури в Сербській Лужиці (Німеччина), урочисто вручили ювілейну відзнаку ЛНУ ім. Івана Франка. Привітати, поспілкуватись і послухати поезію Бено Будара прийшли не лише студенти та викладачі філологічного факультету, а й гості з Польщі та Німеччини.
Професор Алла Татаренко, завідувач кафедри слов’янської філології імені Іларіона Свєнціцького, на зустрічі з літератором зазначила, що в залі зібралась велика багатомовна родина, яка розмовляє кількома мовами, але добре розуміє одне одного.
Проректор Університету Ярослав Гарасим від імені академічної спільноти та адміністрації Університету виконав почесну місію – вручив нагороду і подарунок Бено Будару. Ярослав Іванович зробив короткий екскурс в п’ятдесятилітню історію дружби та налагодження тісної співпраці між українськими та лужицькими поетами, письменниками, перекладачами та науковцями. Покликаючись на влучні слова Івана Франка про перекладачів, які будують «золоті мости» порозуміння, Ярослав Гарасим подякував Бено Будареві за його невтомну працю – популяризацію української літератури і культури. Даруючи копію писала, проректор побажав гостеві надалі реалізовувати проекти та написати ще не одну поетичну збірку.
Бено Будар зворушено подякував за відзнаку та подарунки: «Тішуся, що можу привітати стількох друзів і приятелів в Україні. Я сприймаю це так, ніби старша слов’янська сестра з любов’ю дарує дарунок своєму молодшому слов’янському братові. Хоча сестра плаче одним оком, настільки важким є її сьогодення».
З пієтетом розповідав гість про українсько-лужицьку співпрацю, яку налагодили викладачі Львівського університету – професори Костянтин Трофимович та Володимир Моторний, про вихованців нової генерації сорабістів, які продовжили добрі традиції – Володимира Лучука, Оксану Сенотович та Романа Лубківського.
Між спогадами про особисті знайомства, приятельські розмови і дружні зустрічі Бено Будара звучала його поезія сербською та німецькою мовами, з паралельним перекладом українською. Зокрема, прозвучали вірші присвячені України «Іван Франко і Якуб Барт-Чішинський», поезія присвячена його товаришам в Україні. Для німецьких друзів і гостей автор зачитав поетичні рядки німецькою.
«Ріка часу» – збірка поезій Бено Будара українською, яку упорядкував і переклав літературознавець Григорій Мовчанюк. Його переклали чеською і польською, але, як переконував сам Бено Будар, «Ріка часу» українською є його улюбленим перекладом.
На завершення зустрічі гість дякував за теплу атмосферу зустрічі і подарував свої книги для бібліотеки філологічного факультету, які вручив деканові Святославу Пилипчуку.
На завершення зустрічі професор Алла Татаренко привітала перекладачів із професійним святом. Нагадаємо, 30 вересня – Міжнародний день перекладача. Також вона наголосила, що в поезіях Бено Будара живуть ті, кого між нами вже нема – професор Костянтин Трофимович та професор Володимир Моторний, ті, хто будував сербо-лужицький дім тут у Львові.
«Поети – сумління нації, свідки історії, які будуть не лише «золоті мости» слова і мови, а найголовніші – мости серця», – на мажорній ноті завершила професор Алла Татаренко.
Анастасія Коник.
Фото Олександри Чури