Що пов’язувало Івана Франка із Гуцульщиною? Чим надихали «українські Афіни» письменників і митців? Як автентика одного з наймальовничіших карпатських сіл вплинула на творчість Каменяра? І чому й до сьогодні духовна й матеріальна культура села Криворівня залишається об’єктом вивчення істориків, краєзнавців, етнологів, фольклористів, мовознавців і культурологів?
Ці та низка інших запитань стали лейтмотивом виїзного секційного засідання «Іван Франко та Гуцульщина» Міжнародного наукового конґресу, присвяченого ювілею Івана Франка, що відбулася 24 вересня 2016 року в серці Карпат – с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.
«Цього року Франко знову збирає нас у Криворівні, – розпочав свій виступ о. Іван Рибарук. Звертаючись до науковців, священик закликав їх розглядати творчість Івана Франка і крізь призму христоцентризму. «Ми дякуємо Богові за Франка і Франкові за Бога! Адже шлях Івана Франка, у якому поєднані інтелект і серце, творчість і молитва, – це ще один із шляхів поступу людства до Бога», – вважає о. Іван Рибарук.
Із доповіддю про рецепцію Івана Франка у працях Михайла Ковача виступила професор філософського факультету Університету в Новому Саді (Сербія) Анна Римар.
Аналізуючи творчість Івана Франка та Гната Хоткевича, доцент кафедри української літератури імені М. Возняка ЛНУ ім. Івана Франка Ростислав Чопик розкрив поняття «гуцульського експресіонізму».
Опираючись на спогади сучасників Івана Франка, мешканка с. Криворівня, аспірантка Львівського університету Марія Луцюк розповіла про період перебування Великого Каменяра на Гуцульщині, про те, що поєднувало його з Криворівнею.
«Село, де менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу спокоєм, тихою красою», – так описав Іван Франко Криворівню – місце, де він творив, відпочивав і лікувався.
На неперервності традиції звернення українських інтелектуалів до духовної спадщини гуцулів, починаючи від Івана Франка до професора Львівського університету Івана Денисюка, наголосив поет і літератрознавець, колишній голова Криворівнянської селищної ради Василь Зеленчук у доповіді «Франко – Денисюк – Криворівня».
«Професор Денисюк приїжджав до Криворівні збагачуватися тими енергетичними хвилями, які залишилися нам після Франка», – так Василь Зеленчук пояснив причину виникнення інтересу до цього колоритного мальовничого куточка Карпат у відомого фольклориста й літературознавця, професора Івана Денисюка, який упродовж багатьох років очолював фольклорно-діалектологічні студентські експедиції у Криворівню.
Після представлення й обговорення наукових розвідок про вплив Гуцульщини на творчість Івана Франка спільнота франкознавців взяла участь у покладанні квітів до пам’ятника Іванові Франку та в пам’ятному вічі.
Голова районної ради Верховини Іван Шкіндюк подякував керівництву Львівського університету за організацію міжнародного конґресу, присвяченого ювілею Івана Франка. «Іван Франко – Людина, яка ввібрала дух української нації, надію України. Він – наш Мойсей і Пророк, який спрямовував погляд у майбутнє і водночас глибоко розумів біль українського народу та його прагнення до свободи, бажання творити і передавати один одному велику любов до рідної землі», – зазначив Іван Юрійович, додавши, що «ми, українці, маємо вчитися у Франка бути сильними духом, бути творцями власної долі і свого майбутнього».
Звертаючись до учасників віча, Ректор ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Мельник наголосив, що «Україна має не тільки славну історію, а й велике майбутнє, бо в її основі – дух Тараса Шевченка, мудрість і велич Івана Франка».
За словами Ректора, місія Львівського університету – розвивати науку, творити історію та з честю і гідністю нести високе ім’я Івана Франка. «Наше основне завдання – виховати молодих людей, які виконуватимуть заповіти Івана Франка – чути себе українцями, боліти кожним болем України, тішитися її здобутками, любити її невтомною працею. І якщо така молодь буде, то Україна матиме славне майбутнє», – переконаний професор Володимир Мельник.
Виголошуючи слово про Івана Франка біля його пам’ятника у с. Криворівні, академік Микола Жулинський закцентував увагу на тому, що Франко сміливо говорив ту правду, якої боялися тогочасний і подальший тоталітарні режими. На думку літературознавця, сьогодні надзвичайно актуальними є Франкові ідеї, думки та слова про єдність, консолідацію, взаємну довіру і розуміння тих завдань, які стоять перед нами. «Пізнаючи Франка, ми збагачуємося, глибше пізнаємо себе, свій народ, нашу долю і майбутнє», – вважає Микола Жулинський.
«Сьогодні тут разом із галичанами та гуцулами зібралась уся Україна», – зауважила професор кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія» Світлана Кочерга, підкресливши: «Україна щаслива, бо в неї є Франко, а ми – бо можемо донести його слово до наступних поколінь українців».
Ювілейні урочистості продовжились концертом мистецьких колективів Верховинського району, які продемонстрували гостям багатство й автентичність гуцульського фольклору, представивши літературно-музичну композицію «Верховино, світку ти наш» і фрагмент місцевого весільного обрядодійства.
Тетяна Шемберко.
Фото Олега Вівчарика