Учені-франкознавці з України, Польщі, Сербії, Угорщини, Німеччини, США, Китаю та Кореї у Львівському національному університеті імені Івана Франка обговорювали багатогранність постаті геніального Івана Франка, осмислювали філософію його світогляду, осягали глибину творчого й наукового доробку Великого Українця.
Співорганізаторами Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: Я єсть пролог…» (до 160-річчя від дня народження Івана Франка), що проходив впродовж 22-24 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, були Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України.
Під час урочистого відкриття конґресу в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, зі вступним словом звернувся до учасників конґресу Ректор Університету, професор Володимир Мельник.
«Минуло шістдесят літ від часу Маланюкового ословлення болісного факту неприсутності Франка й цілісіньке століття від часу відходу у Вічність Великого Українця, а ми щораз більше й гостріше відчуваємо певну порожнечу, відсутність впливу на українське буття того, кого по праву називаємо «українським мудрецем», Мойсеєм і Пророком», – наголосив Володимир Петрович.
«Чи завершилася мандрівка Франкового духу на Личаківському цвинтарі під символічною фігурою Каменяра? Чи змаліла з дистанції часу потужна гравітація «великого астрального тіла, що гріє всю Україну, а світить далеко дальше» (за образним висловом Марка Черемшини)? На мою думку, відповіді на ці питання очевидні», – звертаючись із риторичними запитаннями до учасників конґресу, професор висловив переконання, що Іван Франко – це не тільки історична постать другої половини ХІХ – початку ХХ століть, це – духовна константа, імператив самосвідомості українства.
Підтверджуючи свою думку словами професора Сергія Кримського, Володимир Мельник відзначив: «Іван Франко – метаісторичне явище української та світової культури, непідвладне плинності; явище, якому не загрожує короткочасна доля «вогнів феєрверку», бо сяйвом свого Духа, горінням, а не тлінням інтелекту й духовності, він і досі огріває своїх нащадків та освітлює їм шлях у тривожне майбуття».
Аналізуючи філософію творчості Івана Франка, Ректор зауважив, що інтелектуальний подвиг Великого Українця, «цього речника і мученика національної ідеї» полягає насамперед у точному формулюванні, глибинному осмисленні й філософському обґрунтуванні трьох важливих ідей – поступу, свободи та праці.
За словами професора Володимира Мельника, саме ця філософська тріада становить концептуальну основу Франкової оригінальної соціально-філософської концепції, яку свого часу професор Іван Денисюк запропонував назвати терміном «франкізм».
«Заглиблюючись у творчість Івана Франка, треба бути свідомим того, яка це «тонка» матерія. «Спілкування та співпраця» з його творами завжди корисні як атрибутивний чинник рефлексивних зусиль творчого сходження із практики застосування методологічних прийомів найрізноманітнішої природи, а часто – і в асимптотичному поєднанні раціонального й ірраціонального», – вважає професор Володимир Мельник.
Ректор підкреслив, що в історії та філософії науки такі підходи – справа рідкісна, оскільки вимагають поєднання «хитрого розуму» (за Г. Геґелем) та гуманітарної академії науки в одній особі. «Саме такою і є творча лабораторія Івана Франка», – переконаний Володимир Мельник.
Володимир Петрович висловив сподівання, що представлені на конґресі наукові розвідки та доповіді, дискусії та обговорення актуальної проблематики – ще один важливий крок у розвиток франкознавчих досліджень.
«Переконаний, що саме ви виконаєте найголовніше завдання, яке свого часу окреслив перед українською інтелігенцією Великий Каменяр – «витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, відки б вона не йшла…». Упевнений, що не лише воїни на східному фронті нашої держави протистоять російському агресору, але й ви, ваші колеги і побратими ведуть боротьбу за Україну на ідеологічному інтелектуально-духовному фронті», – звертаючись до академічної спільноти, сказав Ректор Університету.
У виступах відомих українських франкознавців – директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Романа Горака, директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка та голови правління Міжнародного Фонду Івана Франка Роланда Франка йшлось про необхідність належного пошанування Івана Франка – українського Генія, велегранний талант якого й досі залишається недостатньо глибоко осмисленим.
«Сто років від смерті Івана Франка – достатньо часу, щоб тверезо оцінити всі наші здобутки в царині франкознавства», – вважає франкознавець. На думку Романа Горака, Львів так і не віддав належної шани людині, яка багато зробила для своєї нації й утвердження української державності.
Визначальною ознакою Франкового феномена, за словами Євгена Нахліка, є різноманітність. «У творчих, дослідницьких, ідеологічних і життєвих пошуках Івана Франка, у цьому дивовижному розмаїтті духовної особистості, у нього було незмінне прагнення до служіння рідному народу, до збагачення нашого національного розуму, навіть тоді, коли доводилося працювати в наймах у сусідів», – відзначив дослідник.
Після урочистого відкриття конґресу з пленарними доповідями виступили директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський; Ректор Львівського університету, професор Володимир Мельник; відомий український перекладознавець, професор ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Содомора; професор Університету імені Адама Міцкевича (Польща) Галина Корбич, директор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Голод.
Тематика конґресу об’єднала фахівців із різних галузей науки, які впродовж трьох днів представлятимуть свої франкознавчі дослідження під час секційних засідань.
Представляючи культурну програму конґресу, організатори запропонували учасникам цього масштабного наукового заходу оглянути експозицію малярських робіт Тараса Франка та ознайомитись із франкознавчими виданнями науковців Львівського університету.
Тетяна Шемберко
Фото Олега Вівчарика