Алла Дудаєва в Університеті презентувала книгу «Мільйон перший Джохар Дудаєв», що цього року побачила світ у львівській дизайн-студії «Папуга».
Алла Дудаєва щиро раділа україномовному виданню книги про свого чоловіка – першого президента Чеченської Республіки Ічкерії. Вона зазначила, що щороку в день загибелі Джохара Дудаєва вшановує пам’ять про нього презентацією книги або відкриттям виставки в одній із європейських країн. Символічно, що двадцяту річницю загибелі Джохара Дудаєва, його дружина вшановує в Україні презентацією українського перекладу книги «Мільйон перший Джохар Дудаєв».
Алла Дудаєва багато розмірковувала про долю українського й чеченського народів. Очевидно, співчувати болю іншого може лише той, хто пережив подібне. Втрата найрідніших людей, друзів, сусідів, знайомих, біль і розпука, жах у зруйнованих містах на сплюндрованій землі… Алла Дудаєва говорила про першу чеченську війну, а здавалось, ніби переказує останній випуск українських новин.
У слові від автора вона говорить, що історія є строгим і справедливим суддею, а світ завжди знищував своїх учителів і пророків, як таких, які порушують його сон: «І щоразу, коли «збурювач спокою» перевіряє суспільні закони на міцність, іспит складає все людство, і ми також, бо це стосується нас усіх…».
Дружина першого президента Чеченської Республіки Ічкерії розповідала про російсько-чеченську війну, що супроводжувалась тотальною і цинічною брехнею Кремля з німої згоди Європи, про роль «сильних світу цього» у знищенні Джохара Дудаєва, який став символом боротьби за Свободу.
Алла Дудаєва, етнічна росіянка, полюбила народ її чоловіка всіма фібрами своєї душі. Шлях до волі народу для неї особисто став шляхом до Бога.
Вона розповідала про дитинство Джохара Дудаєва, його сім’ю, військове льотне училище, буденні ситуації та доленосні рішення… Спогади, ніби кадри з фільму, виринали невимушено з пам’яті, але в кожному фрагменті Джохар Дудаєв поставав як людина честі, слова й гідності. Він був і назавжди залишиться героєм для неї і їхнього народу, адже вони разом мали спільну мрію про Свободу.
Алла Дудаєва згадувала непоодинокі випадки, коли жінки продавали єдину в господарстві корову, аби купити синові чи чоловікові автомат, бо настав час захистити рідну землю, коли діти зі школи виходили захищати своє село від загарбника. Війну, у якій воювали всі, маленькому і гордому народові не пробачили.
За жорстоким кровопролиттям мовчки спостерігали європейські політики, вони не втручалися і не звертали уваги на трагедію Ічкерії. Алла Дудаєва продекламувала свій вірш, якого читає за слушної нагоди в країнах Європи, у якому є такі рядки «…стільки крові на землі моїй/Європейська совість, покупайся в ній».
Незважаючи на драми і трагедії, пережиті нею особисто і народом загалом, Алла Дудаєва зі життєствердним оптимізмом вірить, що вона виконає заповіт Джохара Дудаєва. Його справу завершать інші, і народ дочекається тієї довгоочікуваної та вистражданої Волі. А вона зможе перепоховати його останки в долині, де він народився. Тоді в незалежній Ічкерії відбудують Вежі роду.
Алла Дудаєва присвятила свою книгу не лише чоловікові, а й усьому безстрашному чеченському народові, усім мужнім, гордим і сильним людям, яких їй довелось зустріти на своєму життєвому шляху.
Вона з надією дивиться на Україну, адже колись Джохар Дудаєв говорив: «Росія згине, коли зійде українське сонце».
Анастасія Коник
Фото Олега Вівчарика