Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Книжкові новинки вчених Університету

2016-09-18-2-presentation-01Під час презентації нових видань науковців Львівського національного університету імені Івана Франка, що проходила упродовж 15-16 вересня 2016 року, було представлено 15 книг, серед яких – монографії, підручники, навчальні посібники, збірники науково-методичних праць і хрестоматія.
«Традиційно до свята книги Видавничий центр нашого Університету підходить із поважними здобутками», – зазначив у вступному слові проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський.
У рік відзначення ювілею Івана Франка у Видавничому центрі Університету вийшла друком монографія завідувача кафедри загального мовознавства, професора Флорія Бацевича «Лінгвокомунікативні та риторико-прагматичні виміри художнього тексту (на матеріалі роману Івана Франка «Перехресні стежки»)».
Книга присвячена вивченню семантико-прагматичних аспектів організації одного із найвизначніших творів Івана Франка – роману «Перехресні стежки». У монографії з позицій функціонально-комунікативної, прагматично і риторично зорієнтованої лінгвістики досліджується низка проблем текстової наративної і власне мовної організації Франкового роману.
Продовженням теми літературознавчого дискурсу стало представлення навчального посібника завідувача кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професора Миколи Ільницького «Українська літературознавча думка ХХ століття (Західна Україна, еміграція)». За словами автора, в основу посібника покладено матеріали спецкурсів з історії розвитку української літературознавчої думки і літературної критики в Західній Україні перших трьох десятиліть ХХ століття та в умовах еміграції після Другої світової війни до проголошення української державної незалежності. Особливість книги полягає в тому, що кожний розділ авторського тексту посібника супроводжується фрагментами статей відомих критиків і літературознавців відповідного періоду.
«Знання інформації нині є стратегічною основою всебічного розвитку кожної національної спільноти. Водночас через інформаційно-технологічний прессинг відбувається масштабний наступ на національні цінності народів і держав, сфери їх національних інтересів», – зауважила асистент кафедри радіомовлення і телебачення Парасковія Дворянин, презентуючи навчальний посібник «Новини на регіональному телебаченні», написаний у співавторстві з професором Василем Лизанчуком. А відтак, на її думку, українці зазнають подвійного інформаційно-психологічного тиску: від процесів глобалізації світу та багатовікової російської антиукраїнської політики.
Автори навчального посібника проаналізовали інформаційно-змістові та емоційно-тематичні особливості телевізійних новин у різних регіонах України, які б мали цілеспрямованіше сприяти формуванню у глядачів високих морально-духовних і національно-гуманістичних переконань, а також запропонували методику створення соціокультурної моделі регіональних новинних випусків на засадах українськоцентричної парадигми.
«Філософія – своєрідна лабораторія духу, де визрівають ідеали Істини, Добра і Краси», – переконана декан філософського факультету Людмила Рижак. Відтак, на думку Людмили Віталіївни, саме робота над оригінальними текстами видатних філософів допоможе потрапити в царину інтелектуальних пошуків людства, де панує філософська мудрість.
Хрестоматія Людмили Рижак «Філософія як рефлексія духу», яку декан представила під час презентації, – це своєрідна поліфонія ідей, поглядів філософів від античності до сьогодення. У ній подано праці Платона, Декарта, Канта, Ґадамера, Ніцше, Хосе Ортеги-і-Гассета, Карла Поппера, Семюеля Гантінґтона, Йонезі Масуди, Мічіо Кайку, а також українських філософів: Григорія Сковороди, Миколи Костомарова, Івана Франка, Дмитра Чижевського. Видання особливе й тим, що містить виступ Пітера Кемпа «Переосмислення філософії як сили слова» і доробок науковців Львівського університету – Володимира Мельника та Анатолія Карася.
Про ідеї, вчення, концепції, характерні для провідних напрямів посткласичного періоду західної (передовсім європейської) філософії йдеться в навчальному посібнику доцента кафедри історії філософії Андрія Дахнія «Нариси історії західної філософії ХІХ–ХХ ст.»
«Щодо репрезентативності, то для навчального посібника обрано три важливі напрями в західному мисленні. Селекція зроблена на підставі кореляції філософії з наукою, мистецтвом і релігією. Відтак, праця складається з трьох розділів: «Позитивістська філософія», «Екзистенційна філософія» та «Філософія неотомізму», що містять відомості про життя і твори видатних представників новітньої філософії на Заході. Для укладення посібника використано найбільш репрезентативні тексти першоджерельної літератури. Видання вирізняється новизною подання історичної інформації в контексті сучасного світосприйняття», – розповів автор про особливості презентованої книги.
Своїми роздумами над феноменом сенсу життя в контексті соціально-антропологічного буття ХХ століття поділилась із учасниками презентації доцент кафедри філософії Лідія Сафонік. У своїй монографії «Буттєвість сенсу людського життя» авторка зазначила, що в час диференціації та подрібнення модерністського наративу процедури смислоконституювання, обумовлювані вербальним рефлексивним мисленням із залученням мовно-комунікативного та аргументаційного опосередкування, сприяють буттєвому закоріненню сенсу життя та розумінню його як інтегративної засади смислів людського буття. «Сенс життя полягає в тому, аби наснажити його смислами», – переконана науковець.
Про специфіку вокального виховання майбутнього актора драматичного театру йшлося у виступі асистента кафедри музичного мистецтва, заступника декана факультету культури та мистецтв Галини Бень. Галина Любомирівна представила збірник науково-методичних праць, який не лише узагальнює досвід автора у вокальному вихованні майбутнього актора драматичного театру і кіно, а й пронизаний її «любов’ю до музики та слова».
Книга Галини Бень містить статті, методичні рекомендації, які охоплюють коло основних питань, пов’язаних зі специфікою співу драматичного актора. Окрім проблем вокально-технічного навчання, у праці розглянуті й деякі аспекти вокального виконавства на драматичній сцені, а також специфіка його театральної природи.
Справжнім рекордсменом серед авторів презентованих видань став завідувач кафедри економічної та соціальної географії, професор Олег Шаблій, який представ науковій спільноті свої три книги: «Суспільна географія. Книга перша. Проблеми теорії, історії та методики дослідження», «Суспільна географія. Книга друга. Проблеми україно­знавства, регіоналістики і краєзнавства» та «У пошуках краси: тривоги і розради».
Двотомне видання «Суспільна географія» містить праці вченого з теоретичних, методологічних і методичних проблем суспільної географії, географічного українознавства, реґіоналістики і краєзнавства. Професор Олег Шаблій зосередив увагу на історичних і сучасних особливостях формування географічної науки, її структури і проблеми розвитку нових галузей у постіндустріальному та інформаційному суспільстві. «Суспільна географія» опирається головно на українські географо-історичні дослідження. Автор книг також обґрунтував теоретичні проблеми макрорегіоналізації України, розкрив теоретичні й прикладні проблеми регіонів держави, зокрема, західних, проаналізував проблеми краєзнавства, особливо нового напрямку – львовознавства.
У монографії «У пошуках краси: тривоги і розради» професор Олег Шаблій показав процес формування автора-митця, становлення і розвиток його як аматора-художника, музикального виконавця, фото- і відеооператора. Він представив постаті учених, письменників, художників та акторів, портрети яких змальовані автором, його власні картини, виконані олійними й акварельними фарбами, колективи і місця, де він навчався й працював.
Доробок викладачів факультету іноземних мов представили двома виданнями – навчальним посібником «Лінгвокраїнознавчі діалоги», над яким працювали Любов Віталіш, Володимир Сулим і Юрій Теребушко, та підручником із латинської мови Олексія Сафроняка.
Зазначимо, що посібник «Лінгво­країно­знав­чі діалоги» містить лінгвокраїнознавчий матеріал, викладений у 14 блоках, згрупованих за тематичними напрямами: «Освіта і професія», «Подорожуючи, пізнаємо світ» та «Культура німецькомовних країн». Кожен блок чітко структуровано: він складається з основного тексту, матеріалу для опрацювання лексики, запитань і різних типів вправ для закріплення нової лексики. Кожну тему доповнюють оригінальні матеріали, що містять актуальну країнознавчу інформацію у вигляді фотографій і довідкових відомостей. За словами авторів, посібник буде корисним усім, хто хоче навчитися розуміти німецький текст і розмовляти німецькою мовою.
Монографія «Основи глікобіології» за редакцією завідувача кафедри біохімії, професора Наталії Сибірної є актуальним науковим виданням з огляду на потребу в стислому і водночас достатньо інформативному висвітленні основних положень глікобіології, що є невіддільною складовою частиною сучасної біохімії, клітинної та молекулярної біології.
У праці детально висвітлено будову та функції глікокон’югатів, схарактеризовано білки, що специфічно зв’язують глікани, описано основні етапи глікозилювання і деградації глікокон’югатів, а також сучасний стан досліджень глікокон’югатів. Завдяки такій структурі, студенти, аспіранти чи наукові співробітники зможуть поглибити свої теоретичні знання й освоїти електрофоретичні, хроматографічні, колориметричні, ферментативні, цитологічні та гістохімічні методи аналізу глікокон’югатів.
«Знання основних положень санітарної мікробіології необхідні для санітарно-гігієнічної оцінки стану ґрунтів, води, повітря, харчових продуктів, предметів побуту; дослідження випадків харчових отруєнь та їхньої профілактики; організації, гігієнічної оцінки очищення та знезараження різних об’єктів; контролю особистої гігієни працівників дитячих, лікувальних, фармацевтичних та оздоровчих закладів, харчових підприємств тощо», – вважають співавтори підручника «Санітарна мікробіологія», викладачі кафедри мікробіології – завідувач кафедри, професор Світлана Гнатуш, професор Степан Гудзь і доцент Галина Звір.
Мікробіологу важливо знати біологічні властивості мікроорганізмів, які спричиняють забруднення довкілля, псування харчових продуктів, методи мікробіологічних та вірусологічних досліджень об’єктів, а також методи оцінювання шляхів та ступеня інфікування тваринами та людиною оточуючого сере­до­ви­ща патогенними бактеріями та вірусами; особливості взаємообміну мікроорганізмами між тваринами, людиною, довкіллям; виробничі та побутові процеси, що спричиняють порушення природного самоочищення та зне­за­ражен­ня середовища. А тому підручник буде корисним для студентів, аспірантів біологічних, екологічних і медичних спеціальностей, а також буде цікавим науковим працівникам, фахівцям-мікробіологам, епідеміологам різних установ і підприємств.
Презентації книжкових новинок науковців Університету викликали жваве обговорення та цікаві дискусії.

Тетяна Шемберко. Фото Олега Вівчарика