Підведено підсумки роботи XIII Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук, що проходила впродовж 25-29 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Науковий захід, який об’єднав провідних кристалохіміків з усього світу, які представляли наукові центри 19 країн: Австрії, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Республіки Корея, Республіки Туніс, Росії, Словацької Республіки, США, Таджикистану, Франції, Чеської Республіки, Швейцарії та України, засвідчив високий науковий рівень досліджень учених при аналізі та вирішенні складних фундаментальних і прикладних проблем, інтеграцію неорганічної хімії, хімії твердого тіла, матеріалознавства, кристалохімії в питаннях, спрямованих на використання функціональних матеріалів.
Упродовж п’яти днів учасники конференції представляли й обговорювали нові результати синтезу, кристалічної структури та властивостей інтерметалічних і споріднених сполук.
День перший
Окрім урочистого відкриття, у перший день було представлено сім пленарних лекцій.
Відкрила пленарне засідання Сюзан Латтюрнер (Університет штату Флорида, США), яка цьогоріч вперше взяла участь у роботі Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук у Львові.
Як визнаний фахівець у галузі хімії твердого тіла, вона поділилася своїм досвідом у синтезі складних карбідів, продемонструвала важливість ретельного вибору параметрів синтезу сполук, які мають потенціал як з огляду на функціональні дослідження, так і практичне застосування.
Відомий львівським науковцям як завдяки тривалій співпраці в галузі гідридів інтерметалічних сполук, так і з недавнього часу як член наукового комітету конференції Ладіслав Гавела (Карловий університет, Прага, Чеська Республіка) розповів колегам про те, як через застосування нетрадиційних методів синтезу, проведення складних розрахунків йому вдалося зазирнути всередину з першого погляду простого, а насправді зовсім неординарного гідриду урану.
Уже не вперше відвідав Міжнародну конференцію з кристалохімії інтерметалічних сполук Артур Мар (Університет Альберти, Едмонтон, Канада). Його пов’язують зі Львовом також тривалі наукові контакти. Артур Мар спробував відповісти на, здавалося б, просте запитання – як шукати сполуки? Адже способів поєднати хімічні елементи є безліч, натомість тільки обмежена кількість комбінацій відкриває горизонти для перспективних досліджень та нових матеріалів.
Доповідь Клауса Ріхтера (Віденський університет, Австрія) стосувалася сплавів на основі золота, які привертають увагу як ювелірів, так і техніків та інженерів в галузі мікро- і наноелектроніки. Проте використанню таких сполук передує вивчення таких фундаментальних явищ, як фазові рівноваги у системах, де такі сполуки утворюються, особливостей їхнього синтезу та кристалічної структури.
Представляючи свою доповідь, Жан-Марк Жубер (Інститут хімії і матеріалів Національного центру наукових досліджень, Тьє, Франція) торкнувся труднощів отримання сполук у на перший погляд простих системах, що містять топологічно споріднені сполуки. Лише використання комплексу сучасних методів детального вивчення способів утворення та продуктів взаємодії компонентів відкриває шлях до уникнення небажаних наслідків.
Неодноразовий учасник Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук, член наукового комітету конференції Рашед Бен Хассен (Туніський Університет Ель Манар, Республіка Туніс) ознайомив присутніх із новими сполуками з широким спектром магнітних властивостей та перспективними магнетокалоричними властивостями, що дозволить випробовувати їх як магнітні рефрижератори.
Ігоря Барчія (Ужгородський національний університет, Україна) з Львівським університетом пов’язують і численні спільні наукові дослідження, і робота у редколегії журналу Chemistry of Metals and Alloys – періодичного видання, що традиційно публікує матеріали конференції. Цього разу Ігор Барчій закцентував увагу на фундаментальних основах пошуку сполук для розробки напівпровідникових матеріалів для сучасної електроніки.
Також учасники конференції заслухали дві усні доповіді: Франка Гаармана (Макс Планк Інститут хімічної фізики твердого тіла, Дрезден, Німеччина) та Оксани Мацелко (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна).
Після пленарних та усних доповідей учасники мали змогу відвідати концерт, на якому виступили Академічний інструментальний ансамбль «Високий замок», заслужена артистка України Лілія Коструба та Ірина Жовтоліст.
День другий
У Будинку вчених, де продовжила роботу конференція, було виголошено шість пленарних та дев’ять усних доповідей, а також представлено 48 стендових презентацій.
Пленарне засідання розпочав Ернст Бауер (Технічний університет м. Відня, Австрія), який у Львові не вперше, адже з науковцями Львівського університету виконував низку наукових проектів. У своїй доповіді він показав, як проведення якісних наукових досліджень стає наріжним каменем на шляху розробки ефективних термоелектричних матеріалів – невід’ємної складової технологій альтернативної енергетики майбутнього.
Наталія Скрябіна (Лабораторія кристалографії та магнетизму Національного центру наукових досліджень, Гренобль, Франція) також торкнулася матеріалів, пов’язаних з альтернативними джерелами енергії – гідридів перехідних металів. Шляхом варіювання співвідношення компонентів у сплавах, додаванням інших компонентів можна отримати матеріали з оптимальними водень-сорбційними властивостями.
Багаторічно підтримує тісні наукові контакти з Львівським університетом Даріуш Качоровскі (Інститут низькотемпературних і структурних досліджень Польської АН, Вроцлав, Польща). Це, зокрема, і проведення спільних наукових досліджень, виконання білатеральних ґрантів, членство в науковому комітеті конференції та редколегії журналу Chemistry of Metals and Alloys.
У своїй доповіді Даріуш Качоровскі висвітлив сучасний стан досліджень сполук, які у свій час поставили під сумнів існуючі теорії внаслідок аномального поєднання властивостей – магнетизму і надпровідності. Саме дослідження такого явища допомагає глибше зрозуміти постулати квантової фізики – відносно молодої, але дуже потужної галузі науки.
Як перший представник Ізраїлю серед запрошених доповідачів, Іцхак Галеви (Центр ядерних досліджень Негева, Беер-Шева, Ізраїль) історично розширив географію представництва на конференції. Його дослідження стосуються сполук на основі нептунію. Експериментальні роботи за участю трансуранових елементів вимагають особливих умов та обладнання, адже в звичайних лабораторіях робота з такими елементами є неможливою.
Вацлав Петрічек (Інститут фізики Чеської АН, Прага, Чеська Республіка) відомий науковому співтовариству як автор комп’ютерної програми Jana для визначення кристалічної структури сполук. У своїй доповіді він ознайомив присутніх з додатковими можливостями програми Jana для розрахунку магнітних структур сполук.
Слід зазначити, що напередодні конференції Вацлав Петрічек мав можливість ознайомити молодих вчених з усієї України з базовими функціями програми в рамках V Школи молодих науковців «Кристалічна структура: експеримент і розрахунок», також організованої кафедрою неорганічної хімії Львівського університету.
Підтримує традиції співпраці з науковцями Львівського університету і як член наукового комітету конференції, і як редактор низки серій довідників, і як власник компанії MPDS («Матеріал Фази Дані Система») – творець бази даних неорганічних матеріалів «Полінг файл», яка є основою наукових комерційних продуктів П’єр Віллар (Віцнау, Швейцарія). Доповідь П’єра Віллара продемонструвала нові можливості застосування бази «Полінг файл» у процесі пошуку неорганічних сполук.
З усними доповідями цього дня виступили П. Хьон (Макс Планк Інститут хімічної фізики твердого тіла, Дрезден, Німеччина), В. Світлик (Європейський центр синхротронного випромінювання, Гренобль, Франція), І. Завалій (Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НAH України, Львів, Україна), М. Шатрук (Університет штату Флорида, США), Р. Кремер (Макс Планк Інститут дослідження твердого тіла, Штутгарт, Німеччина), У. Бурхардт (Макс Планк Інститут хімічної фізики твердого тіла, Дрезден, Німеччина), Г. Фірстов (Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, Київ, Україна), Р. Чайківська (Національний університет «Львівська політехніка», Україна) та В. Іващенко (Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича, Київ, Україна).
Володимир Світлик та Ігор Завалій – випускники хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, які зараз успішно ведуть свої наукові напрями, пов’язані з прикладною кристалохімією.
День третій
Під час третього дня конференції було представлено шість пленарних лекцій, чотири усні доповіді та 47 постерних презентацій.
Пленарне засідання відкрив Віталій Печарський (Університет штату Айова, Еймс, США), який належить до когорти випускників Львівської кристалохімічної школи, які сьогодні активно проводять наукові дослідження за океаном. У своїй доповіді Віталій Печарський торкнувся водень-сорбційних матеріалів. З метою отримання матеріалів, які можуть бути впроваджені у виробництво, слід досягнути високого масового та об’ємного вмісту гідрогену. Один з шляхів досягнення цієї мети – використання легких металів, що передбачає розробку нетрадиційних методів синтезу.
Хольгер Кольманн (Лейпцизький університет, Німеччина) продовжив тему метал-гідридних систем. На конкретних прикладах він пояснив, як гідроген можна використовувати як елегантний засіб перекроєння кристалічних структур.
Богдан Ідзіковський (Інститут молекулярної фізики Польської АН, Познань, Польща) у своїй доповіді охопив взаємозв’язок між хімічним складом і фізичними властивостями. За допомогою модифікацій складу відомих сполук вдалося досягнути значного магнетокалоричного ефекту.
Особливостям синтезу та фізичним властивостям тернарних алюмінідів урану присвятив доповідь Матьє Пастурель (Університет м. Ренн, Франція). Фізичні властивості такого класу сполук є дуже чутливими до найменших структурних модифікацій, що й було продемонстровано низкою прикладів.
Даніель Фрушар (Лабораторія кристалографії та магнетизму Національного центру наукових досліджень, Гренобль, Франція) – традиційний учасник Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук, член наукового комітету конференції, якого пов’язує зі Львовом низка спільних проектів. Його доповідь стосувалася сполук мангану, які проявляють особливо сильні магнетокалоричні властивості.
Ще один представник Львівської кристалохімічної школи, який провадить свої наукові дослідження за океаном – Петро Завалій (Університет штату Меріленд, Коледж-Парк, США). Петро Завалій зробив цікавий екскурс в історію, піднявши питання складу, хімічних властивостей і структури залізогалового чорнила, знаного людству з давніх-давен. Проте лише сучасні методи дослідження посприяли визначенню його особливостей, що дозволили найважливішим документам та рисункам у людській історії зберегтися дотепер.
Усні доповіді в заключний день засідань виголосили І. Раделицький (Інститут фізики Польської АН, Варшава, Польща), С. Машкова (Карловий університет, Прага, Чеська Республіка), О. Павлосюк (Інститут низьких температур і структурних досліджень Польської АН, Вроцлав, Польща) та В. Ромака (випускник аспірантури кафедри неорганічної хімії Львівського університету а тепер – науковець Національного університету «Львівська політехніка»).
Варто зауважити, що доповідь Сілвії Машкової виконана у співавторстві з науковцями Львівського університету, а Орест Павлосюк є випускником Львівського національного університету імені Івана Франка і завершує виконання дисертаційної роботи в Інституті низьких температур і структурних досліджень Польської АН.
Після доповідей відбулося загальне обговорення представлених наукових результатів та урочисте закриття конференції.
Останній день учасники конференції провели в мальовничому смт. Олесько (Буський район, Львівська область), де побували на екскурсії в одному із найдавніших в Україні замків, що належить до пам’яток архітектури та історії XIII-XVIII століть – Олеському замку.
Додамо, що за матеріалами доповідей, представлених на конференції, будуть опубліковані статті в журналі «Chemistry of Metals and Alloys». Наступна, XIV Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук, відбудеться 2019 року.
Нагадаємо, шо організаторами конференції є Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національна академія наук України, Західний науковий центр НАН України та МОН України та Комітет кристалографів України.
Спонсорами конференції цьогоріч виступили Міжнародний центр дифракційних даних (ICDD, США) та НКК «Структура – властивості» (Львів, Україна).
Настасія Климентій, Христина Міліянчук