До 85-річчя від дня народження Степана Миколайовича Злупка
Цьогоріч минає 10-ліття від часу відходу у Вічність Степана Миколайовича Злупка – доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, у минулому завідувача кафедри економіки України ім. Михайла Туган-Барановського (1993–2006) Львівського національного університету імені Івана Франка, головного наукового співробітника Інституту регіональних досліджень НАН України.
Степан Злупко був непересічним ученим, педагогом, патріотом, представником когорти видатних дослідників економічної історії, історії економічної думки України та національної економіки, основоположником нового наукового напряму – екогомології.
Народився невтомний дослідник економічного націознавства 15 липня 1931 р. у с. Дорожів Дрогобицького району Львівської області, де був старшим сином у працьовитій селянській родині. У 1949-1951 рр. навчався на історичному факультеті Дрогобицького учительського інституту, а з вересня 1951 р. – на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив із відзнакою 1956 р. Під час університетських студій Степан Злупко зарекомендував себе як здібний і талановитий студент, здобув міцні знання, навчився творчо й наполегливо працювати самостійно, що дало імпульс на все подальше наукове життя. Працював на посаді старшого лаборанта кафедри політичної економії Львівського державного університету імені Івана Франка. 1958 р. вступив до аспірантури.
У грудні 1960 р. Степан Злупко достроково захистив кандидатську дисертацію на Вченій раді Київського інституту народного господарства і розпочав свою викладацьку діяльність у Львівському державному університеті імені Івана Франка на посаді доцента кафедри політичної економії. Того ж року вийшла друком і перша монографія молодого вченого «Ідейна боротьба навколо аграрно-селянського питання в Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ століття)». Успішна лекторська робота та чималий уже на той час науковий доробок стали підставою для зарахування його 1964 року до числа докторантів. Але в травні 1965 р. С. М. Злупка звідти відкликали через патріотичні погляди, яких він не приховував, відображав у публікаціях та у виступах на конференціях. Втрата місця в докторантурі не стала перешкодою до подальших наукових пошуків і в 1966 р. він подав до захисту докторську дисертацію «Економічна думка Галичини в другій половині ХІХ ст.», якої за тодішнього політичного режиму йому, на жаль, захистити не вдалося.
Період реакції, що супроводжувався посиленням ідеологічного тиску на представників української наукової еліти тривав. У жовтні 1971 р. за звинуваченням у націоналізмі Степана Миколайовича було усунено від викладацької роботи, а в січні 1972 р. – звільнено з університету. Час вимушеного безробіття та неможливості реалізувати себе був чи не найтяжчим у житті вченого, оскільки навколо нього було штучно створено науковий вакуум. Лише у квітні 1972 р. Степан Злупко зміг влаштуватись на посаду інженера до Львівського відділення Ради з вивчення продуктивних сил УРСР АН УРСР, у 1974 р. став молодшим науковим співробітником, у 1975 р. був обраний за конкурсом на посаду старшого наукового співробітника. Це створило наукову площадку для повернення до активної наукової діяльності.
Цілеспрямованість, наполегливість і незламність духу Степана Злупка стали підґрунтям для написання ще однієї докторської дисертації – «Зайнятість населення та її регіональні особливості (методологія, методи, організація)», яку він захистив у 1989 р. Цього ж року Степана Миколайович став членом Наукової ради з проблем демографії і трудових ресурсів Академії Наук СРСР. Нові віяння та нові люди спричинилися до того, що в 1990 р. вченого-патріота після багаторічної опали запросили на викладацьку посаду до Львівського державного університету імені Івана Франка. Спочатку на кафедру економічного та соціального планування, а згодом – економічної теорії. У 1991 р. Степан Злупко одержав звання професора, як підтвердження свого таланту, людяності та здатності протистояти обмеженості середовища. До Степана Миколайовича прийшло й міжнародне визнання – у 1992 р. його обрано професором Українського Вільного Університету (Мюнхен, Німеччина) й запрошено читати лекції за кордоном. У квітні 1993 р. з його ініціативи в університеті створено кафедру економіки України, завідувачем якої він був до кінця свого життя. Організаційно-педагогічне нуртування Степана Злупка на кафедрі економіки України заклало підвалини для формування нової генерації наукової еліти, як у стінах Львівського державного університету імені Івана Франка, так за його межами, та підготовки економістів-державотворців.
У науковій концепції національної економіки С. М. Злупка відображено необхідність її створення і подальшої розбудови на підставі об’єднання зусиль багатьох індивідів навколо національної ідеї. Бо ні факт проголошення суверенітету, ні визнання міжнародною спільнотою, ані утвердження символіки та інших зовнішніх атрибутів державності ще не забезпечують формування цілісного економічного комплексу, підпорядкованого реалізації національних інтересів і пріоритетів. На 25-му році незалежності, коли Україна опинилася сам на сам з такими геополітичними викликами, як анексія Автономної Республіки Крим і тимчасова окупація окремих територій Донецької та Луганської областей, цей світоглядний підхід не лише не втратив своєї актуальності, але набув нового звучання.
Протягом багатьох років займаючись дослідженнями в галузі регіонального розвитку, Степан Миколайович розробив концепцію регіонології як особливого наукового напряму, який вивчає регіональні суспільно-економічні системи в їхньому розвитку, міжрегіональній взаємодії з національною та глобальною економіками й глибокому розумінні національних історико-культурних і соціально-політичних особливостей територіальної економіки. Наукова концепція регіонології також стала істотною складовою авторської моделі економічного націознавства. Степан Миколайович не раз наголошував, що регіональний розвиток і державна регуляторна політика спрямована на управління ним, повинні підпорядковуватися загальнонаціональним пріоритетам і, разом з тим, забезпечувати оптимальні умови для розкриття та реалізації соціально-економічного потенціалу окремих територій. Степан Миколайович є також фундатором екогомології – наукового напряму, що досліджує проблему органічного розвитку людини та довкілля.
Найбільш повне представлення авторської моделі історико-економічного процесу і поступу національної економіки відображено в працях і навчальних посібниках професора С. М. Злупка, котрі широко відомі як в Україні, так і далеко за її межами. З-під його пера вийшло понад 1600 наукових, науково-популярних праць, навчальних посібників і підручників, опублікованих у Німеччині, Великобританії, Канаді, США та багатьох інших країнах світу. Серед монографій потрібно відзначити такі: «Іван Франко – економіст» (Львів, 1992), «Михайло Туган-Барановський: (Український економіст світової слави)» (Львів, 1993), «Економічна думка України: від давнини до сучасності» (Львів, 2000), «Основи історії економічної теорії» (Львів, 2001), «Основи екогомології» (Львів, 2003), «Історія економічної теорії» (Київ, 2005), «Іван Франко та економічна думка світу» (Київ, 2006), «Перехідна економіка: сучасна Україна» (Київ, 2006), «Економічна історія України» (Київ, 2006), «Українська економічна думка: Хрестоматія» (Київ, 2006) тощо. У своїх багаторічних наукових дослідженнях відомий науковець постійно акцентував увагу на необхідності пізнання, освоєння й використання економічних культурних цінностей свого народу для підготовки економістів-державотворців, вивченні економічних і соціальних процесів у нашій країні у сув’язі минулого, теперішнього і майбутнього.
Степан Миколайович став лауреатом Американського Біографічного інституту за «Відданість науці та вірність людським ідеалам» у царині «Видатного лідерства», а Кембриджський Міжнародний центр (Великобританія) заніс його ім’я до свого видання «П’ятсот перших визначних людей світу» та обрав людиною року.
Дослідницьку працю С.М. Злупко плідно поєднував з підготовкою наукових кадрів, науково-організаційною та науково-громадською діяльністю. Під його науковим керівництвом підготовлено 5 докторів і понад 20 кандидатів економічних наук. Він був заступником голови Ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій на економічному факультеті Львівського національного університету ім. Ів. Франка, членом спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій Інституту регіональних досліджень НАН України, керівником наукового семінару при кафедрі економіки України з проблем національної економіки, членом управи Міжнародної асоціації українських економістів, дійсним членом і головою економічної комісії Наукового товариства Шевченка, членом редакційної колегії журналу «Регіональна економіка».
За самовіддану працю професора С.М. Злупка нагороджений відзнакою «За відданість науці та вірність людським ідеалам», Відзнакою і Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, він є лауреатом премії імені М.Туган-Барановського НАН України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
Життя і наукова творчість професора С.М. Злупка – це приклад натхненного служіння Україні, її народові та науці. Минуло вже десять років, як Степан Миколайович відійшов у вічність, але його новаторські ідеї та наукові починання не втрачають важливості й актуальності для консолідації українського суспільства та зміцнення державотворчого потенціалу нації. Наукова спадщина вченого і пам’ять про нього залишаються з нами як джерело наснаги для творчої праці заради майбутнього України.
Ольга Стефанишин,
професор кафедри економіки України,
Маріанна Кічурчак,
доцент кафедри економіки України