Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка взяла участь у заходах з нагоди Дня Гідності та Свободи, який, починаючи з 2014 р., відзначають щорічно 21 листопада.
Саме цього дня 2013 року студентська молодь, зокрема і Львівського університету, та небайдужі українці вийшли на Майдан Незалежності у Києві та на центральні площі інших міст України із мирним протестом, обстоюючи своє право на європейське майбутнє у рідній країні.
На перший погляд, тоді ніщо не віщувало біди. Утім, за короткий час події почали розвиватися стрімко – побиття мирних мітингувальників з метою «безперешкодного проїзду транспорту для встановлення новорічної ялинки», сутички із «Беркутом», силовий розгін протестувальників та… апогей Революції Гідності – цинічний розстріл Небесної сотні 20 лютого 2014 року.
Небо падає! Не мовчи,
нас мільйони, ми спіймаєм.
Скільки вистачить сил – кричи!
Нехай кожен у світі знає:
в Україні страшна біда,
земля рідна реве від болю.
Почалася кривава війна,
Україна стає до бою.
Під час меморіальної академії, що відбулась 21 листопада 2016 року в Актовій залі, студенти, викладачі та працівники Університету пригадали доленосні події 2013-2014 років.
«У цей день ми особливо хочемо віддати належну шану патріотизму та мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей і національних інтересів нашої держави, її європейського вибору й укотре довели, що українці – свободолюбива нація», – зазначили студенти.
Учасники академії пригадали події Євромайдану та Революції Гідності.
«У цю першу ніч у львівських студентів не було навіть прапора Європейського Союзу, його довелося позичати в одному з готелей, не було плакатів та інших атрибутів протесту. Але було нестримне бажання жити гідно», – говорили очевидці.
«27 листопада оголосили всеукраїнський попереджувальний студентський страйк. Усіх студентів України закликали вийти до центрального входу їхнього навчального закладу на 2-годинний попереджувальний страйк та захистити своє право жити в європейській країні. Цього дня понад 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на площі перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка», – розповідали студенти, пробуджуючи в пам’яті учасників заходу яскраві моменти листопадових подій 2013 року.
«Академічна спільнота Львівського університету показала приклад відчайдушної боротьби за майбутнє України» – відзначив студентський мер Львова (2014–2015 рр.) Євген Филипець.
Спогади студентської молоді та громадських активістів переплетались із декламаціями сучасної поезії про феномен Майдану, про відважних «майданівців» і нескорених Героїв Небесної сотні, про біль материнського серця, що розривається від болю непоправної втрати…
«Вони не боялися, у їхніх очах не було страху. Вони впевнено йшли проти так званої «бандитської влади», обороняючи Майдан», – так говорив про першу Небесну сотню Євген Филипець.
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
…Ігор Костенко – студент-географ, дописувач української Вікіпедії, Богдан Сольчаник – випускник історичного факультету, викладач історії УКУ, Сергій Кемський – випускник філософського факультету, політолог і журналіст, Дмитро Чернявський – випускник економічного факультету…
«То скільки людей потрібно, щоб зробити революцію? Сто тисяч, мільйони? Достатньо жменьки, але з почуттям гідності!» – апелювали ведучі до присутніх з риторичними запитаннями.
«Ті перші, не знали, скільки збереться людей; не знали, що буде жорстокий розгін у ніч на 30 листопада, що ще через місяць їх кількість досягне мільйона, що Майдан стоятиме цілу зиму в найжорстокіші морози і в найстрашніші ночі; не знали, що Майдан палатиме й оплакуватиме своїх героїв. Вони не знали, що їхній протест здивує світ…» – резюмували студенти.
Хвилиною мовчання та піснею-реквієм «Пливе кача» університетська спільнота вшанувала пам’ять Героїв Небесної сотні.
Ірина Онисько
Фото Олега Вівчарика