Науковці з України, Азербайджану, Грузії, Великобританії, Польщі та Білорусі беруть участь у Міжнародній науковій конференції «Досягнення та перспективи розвитку мікробіології», яка розпочалася 12 жовтня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка і триватиме упродовж трьох днів.
«Мікроорганізми оточують нас всюди. Вони можуть як становити загрозу для людини і природи, так і бути потужним інструментом для боротьби з небажаними впливами, – зазначив під час відкриття конференції проректор із наукової роботи Роман Гладишевський. – Серед основних викликів у мікробіології – приборкання мікроорганізмів і спрямування їхньої сили на благо людства».
Роман Євгенович також зазначив, що мікробіологія є важливою у вирішенні пріоритетних проблем сучасності, зокрема йдеться про якість харчування, медицини, енергозбереження та екології. На думку Романа Гладишевського, до цього переліку слід додати ще матеріалознавство і безпеку, адже ці категорії також безпосередньо пов’язані з мікробіологією.
Проректор з наукової роботи окреслив деякі нюанси негативного впливу мікроорганізмів на продукти харчування, закцентував увагу на їхній ролі у медицині, зокрема для діагностики та лікування хвороб. На думку професора, це «фундаментальні дослідження, які мають потенціал до революційних зрушень у галузі медицини».
Учасників конференції привітали декан біологічного факультету Ігор Хамар та завідувач кафедри мікробіології, професор Світлана Гнатуш.
Світлана Олексіївна зосередила увагу присутніх на розвитку мікробіології у Львівському університеті, адже цьогоріч кафедра мікробіології біологічного факультету відзначає 80-ліття від часу створення.
«Дослідження у сфері мікробіології розпочалися задовго до створення кафедри, – розповіла Світлана Гнатуш. – Першими вченими, які займались цією проблематикою у Львівському університеті, були професор Францішек Діонізій Камєньський (у 1851-1912 роках). Він вивчав паразити рослин, зокрема захворювання винограду, уперше виявив співжиття грибів із вищими рослинами – мікоризу, сконструював мікроскоп із рухомим столиком для стереоскопічної фотографії».
У виступі професора йшлося про наступників Францішека Камєньського – Павела Людвіга Кучера, подружжя Юзефа та Гелени Кшемєнєвських, Дзіслава Кароля Штойзінґа й інших відомих науковців, які стояли біля витоків розвитку та становлення мікробіології.
Професор Світлана Гнатуш розповіла й про сучасний стан кафедри мікробіології, що успішно розвивається та розширює напрями наукових досліджень.
«Сьогодні наукові напрями кафедри мікробіології є різновекторними. Співробітники активно проводять дослідження участі мікроорганізмів в кругообігу сполук сульфуру, впливу важких металів на фізіолого-біохімічні властивості бактерій, розробляють методи детоксикації сірководню та вилучення сполук важких металів», – зазначила Світлана Гнатуш й додала, що кожного року кафедра мікробіології випускає фахівців, які застосовують свої знання на виробництві, у діагностичних лабораторіях і науково-дослідних установах.
Зауважимо, що в колі наукових зацікавлень учасників конференції – питання досягнень і перспектив конструювання мікроорганізмів – продуцентів біоетанолу; біологічної різноманітності бактерій води та ґрунту Чорного моря; генетичного контролю біосинтезу антибіотиків в актинобактерій; впливу йонів важких металів на мікроорганізми, які забезпечують колообіг сульфуру в природі.
Крім того, вчені-біологи обговорюють токсичність і біоремедацію хрому мікроорганізмами, дослідження мікробних патогенів у віртуальній лабораторії, а також сучасні аспекти персистенції Corynebacterium diphtheria. Мікробіологи також закцентували увагу на мікроорганізмах – продуцентах срібних наночастинок та полісахариді актиноміцетів.
Упродовж двох днів учасники конференції працюватимуть у форматі секційних засідань, що відбуватимуться за такими напрямами: «Фізіологія і біохімія мікроорганізмів. Мікроорганізми в біотехнології»; «Медична мікробіологія» та «Мікроорганізми в довкіллі».
Ірина Онисько
Фото Олега Вівчарика