Восьма наукова конференція «Вибрані питання астрономії та астрофізики», присвячена пам’яті Богдана Бабія, відбулась в Університеті 17 жовтня 2016 року.
Під час урочистого відкриття пленарного засідання конференції Герой України, професор Іван Вакарчук підкреслив, що ця конференція є вшануванням пам’яті видатного українського астрофізика, відомого вченого й чудового викладача Університету. «Богдан Теофілович викладав курси теоретичної фізики багатьом, зокрема й тим, хто сьогодні присутній у залі, у тому числі й мені. Він був надзвичайною людиною», – наголосив професор Іван Вакарчук.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Богдана Бабія, а також тих працівників фізичного факультету, які відійшли у Вічність від часу останньої конференції.
У вітальному слові Ректор Університету, професор Володимир Мельник зауважив, що «однією з характерних ознак академічного середовища є не лише творення науки, а й етичний вимір – вірність своїм вчителям». Ректор підкреслив, що Богдан Теофілович, зі слів його учнів і послідовників, був видатним педагогом, який виховав плеяду науковців, які шанують пам’ять про свого Вчителя.
«Учні продовжують його справу, досліджують проблеми, якими він займався, а оскільки наука не стоїть на місці, то заслугою Богдана Бабія та його послідовників є народження нових ідей», – наголосив Володимир Мельник.
Також Ректор відзначив, що Університет сформував Богдана Бабія як науковця й людину, адже, за винятком кількох років, проведених в Пулковській астрономічній обсерваторії, починаючи зі студентської лави, усе життя науковця пов’язане з Львівським університетом.
Професор Володимир Мельник наголосив, що Богдан Бабій, вочевидь, засвітив іскру цікавості й упевненості у своїх силах, заклав наукові та моральні зерна в душі своїх учнів, які сьогодні згадують його з пієтетом і вдячністю. Адже саме зі слів його учнів Ректор говорив про Богдана Бабія як про людину з тонким почуттям гумору, етико-естетичним сприйняттям світу, а найголовніше – людину високих моральних цінностей.
«Сьогодні в науці важливо бути не лише видатним науковцем, а передусім – високоморальною особою», – наголосив Ректор. Професор Володимир Мельник подякував професорові Івану Вакарчуку, який разом із колегами започаткував таку конференцію, котра «не просто підсумовує наукові здобутки, а присвячена людині в науці». На переконання Ректора, саме постать Богдана Бабія засвідчує, що наука призначена для людини, для відкриття її творчих можливостей і талантів.
На завершення свого виступу професор Володимир Мельник висловив вдячність «усім, кому справа Богдана Теофіловича є рідною і незнищенною».
Співголова конференції Р. Костик у своєму виступі зробив короткий екскурс в історію, зокрема в 60-ті роки минулого століття, коли Богдан Бабій разом із колегами започаткували новий напрям досліджень у тодішньому Радянському Союзі. «На той час усі займалися активним Сонцем, а на спокійну стратосферу ніхто не звертав уваги», – зауважив доповідач.
Перша доповідь, виголошена на пленарному засіданні, була присвячена 80-літтю від дня народження Богдана Бабія. Відтак, доцент кафедри програмування Роман Рикалюк окреслив основні віхи життя відомого астрофізика. Отже, присутні довідались про дитинство та юність Богдана Теофіловича, період наукового пошуку молодого дослідника, а також про його активну наукову та педагогічну діяльність.
Упродовж двох років навчання в аспірантурі у Головній астрономічній обсерваторії АН СРСР (Пулково) під керівництвом видатного вченого – професора Володимира Крата формувалось коло наукових інтересів молодого науковця та дослідника.
«Головним напрямом наукової діяльності Богдана Бабія, – підкреслив Роман Рикалюк, – стало теоретичне дослідження фізичних процесів в атмосфері Сонця. На початку 70-х рр. ХХ ст. Богдан Теофілович започаткував новий напрям досліджень фізичних процесів у сонячній атмосфері, фундаментом якого став теоретичний розрахунок профілів фраунгоферових ліній».
У цей період також чітко окреслюються два види досліджень – визначення величини вмісту хімічних елементів у сонячній атмосфері та дослідження впливу на форму профілів фраунгоферових ліній постійної загасання. На цей період припадає час найактивнішої діяльності Богдана Теофіловича. Його робота стала поштовхом для розвитку Львівської школи фізики Сонця.
Роман Рикалюк назвав Богдана Бабія «педантом у науці». За його словами, поради і дискусії вченого з колегами були бурхливими і цінними. Також Роман Євстахович пригадував, що в Богдана Теофіловича скласти іспити можна було двома способами – добре знати теоретичний матеріал або виграти в нього шахову партію. Правда, виграти в Богдана Бабія нікому зі студентів так і не вдалося.
На завершення Роман Рикалюк наголосив, що «всі, хто мав щастя знати й спілкуватися з Богданом Бабієм, хто був його другом чи працював разом із ним, назавжди закарбували в пам’яті його високі моральні риси: чуйність, доброту, щирість у взаєминах, готовність допомогти, гостинність, вміння співчувати та розраджувати».
Доповідь професора кафедри астрофізики Богдана Новосядлого була присвячена постатям та основним віхам становлення й розвитку діяльності Астрономічної обсерваторії Львівського університету, з часу заснування якої минуло 245 років.
Також на пленарному засіданні науковець Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Б. Гнатик висвітлив проблему постійних джерел кластерів космічних променів гранично високих енергій.
Конференція «Вибрані питання астрономії та астрофізики» тривала до 20 жовтня. У програмі пленарних засідань – доповіді, які торкаються проблем яскравості сонячних факелів; аналітичних ізотропних однонаправлених розв’язків рівнянь Максвела в полі Керра та поворот кута поляризації; формування та властивостей великих порожнин в розподілі галактик; подвійного циклу Хейла у змінах діаметрів великих сонячних плям і низки інших актуальних питань.
Конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань за такими напрямами: фізика Сонця зір; Астрофізика високих енергій, гравітація і космологія; природні та штучні тіла Сонячної системи, позасонячні планети та сонячно-земні зв’язки; фізика галактик і міжзоряного середовища, космічна газодинаміка.
Додамо, що учасники конференції вшанували пам’ять Богдана Бабія, відвідавши його могилу.
Анастасія Коник
Фото Олега Вівчарика