Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Алоїз Вольдан – Doctor Honoris Causa Львівського університету

2016-10-12-honoris_causa-03З ініціативи професорів факультету іноземних мов та за підтримки філологічного факультету відповідно до рішення Вченої ради Університету 21 червня 2016 року було присвоєно звання «Почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Львівського національного університету імені Івана Франка» видатному славістові, визнаному фахівцеві в галузі порівняльного літературознавства, україністики та міжкультурної комунікації Алоїзові Вольдану.
Під час урочистого засідання Вченої ради з нагоди Дня Університету, що відбулось 11 жовтня 2016 року, Ректор Володимир Мельник вручив Алоїзові Вольдану диплом «Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка» за вагомий внесок у дослідження української літератури та культури, популяризацію україністики у світі, розвиток співпраці між Україною та Австрією в галузі освіти і науки.
«Це дуже важливий і хвилюючий  момент у моєму житті. Для мене велика честь – отримати цю високу відзнаку», – сказав Алоїз Вольдан і висловив вдячність членам Вченої ради за присвоєння звання Doctor Honoris Causa Львівського університету.
Професор Алоїз Вольдан зауважив, що особливо приємним для нього є те, що Львівський університет має тісні культурно-історичні зв’язки з Австрією.
Слово про професора Алоїза Вольдана та його науковий доробок  виголосила доктор філологічних наук, завідувач кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, рофессор Алла Паславська.
«Серед численних наукових праць чільне місце в доробку науковця займають дослідження творчості Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Богдана-Ігоря Антонича. Інші важливі теми його досліджень – Україна та західноєвропейська культура, українсько-австрійські літературні контакти, культурні виміри в Україні, образ Мазепи в німецькомовній літературі, Львів як місце спогадів у польській та українській літературах, міжкультурні стосунки та пограничні діалоги в літературах Галичини, галицькі топоси як аргументи в дебатах щодо української ідентичності, українська література в австрійських таборах для військовополонених часів Першої світової війни», –  так окреслила коло наукових інтересів ученого Алла Йосипівна.
Професор підкреслила, що, самостійно опанувавши українську мову, Алоїз Вольдан переклав німецькою збірку «Остання територія», яка відкрила німецькому читачеві Юрія Андруховича. «У «Другій спробі. Українська література сьогодні» він видає і великою мірою перекладає твори сучасних українських митців Петросаняк, Гавриліва, Білоцерківець, Забужко, Жадана, Прохаська і Рябчука», – сказала Алла Паславська.
Завідувач кафедри міжкультурної комунікації зауважила, що професор Вольдан був керівником тристороннього (Німеччина-Австрія-Швейцарія) наукового проекту «Україна – регіон, нація та зовнішній світ», а також та учасником наукового проекту «[Ре]Інтеграція України у Європу».
«На посаді директора Інституту славістики Віденського університету професор Алоїз Вольдан – активний популяризатор української мови, літератури та культури. Професор Вольдан є керівником 13 Австрійсько-українських літніх мовних шкіл, які спільно організовують Львівський національний університет імені Івана Франка та Віденський університет», –  зазначила Алла Паславська, акцентуючи на співпраці з науковцями Львівського університету.
Алла Йосипівна навела приклад, який ілюструє високий професіоналізм Алоїза Вольдана як  ученого, україніста та франкознавця, коли 2013 року у Відні несподівано спалахнула дискусія навколо постаті Івана Франка, саме професор Вольдан став на захист Івана Франка й ініціював з цією метою міжнародний науковий симпозіум «Іван Франко та єврейське питання в Галичині» за участі провідних україністів світу – з України, Ізраїлю, Австрії та США.
«Легко любити Івана Франка в Україні, а от подекуди в Європі для цього потрібно мати достатньо наукової мужності, щоб так, як Алоїз Вольдан встати на захист Івана Франка, залучити до цього колег, видати матеріали конференції німецькою, а в цьому році ще й українською мовою, стати співвидавцем, разом із кафедрою міжкультурної комунікації та перекладу Львівського університету антології німецькомовних творів Івана Франка і перекласти німецькою мовою одне з найпронизливіших його оповідань «Odi profanum vulgus», – резюмувала професор Алла Паславська.
За словами завідувача кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, доволі символічним є той факт, що в рік відзначення 160-літнього ювілею від дня народження і 100-ліття від дня смерті Івана Франка Львівський університет вшановує своєю найвищою нагородою віденського професор Алоїза Вольдана, який значну частину свого наукового життя присвятив творчості Івана Франка – Патрона нашого Університету.
Знаковим є  й те, що для своєї інавгураційної доповіді Алоїз Вольдан обрав тему, пов’язану з творчістю Івана Франка, – «Повість Івана Франка «Для домашнього огнища» очима компаративіста».
Музичний дарунок Почесному докторові Львівського університету Алоїзові Вольдану – «Віденський вальс» Йоганна Штрауса – прозвучав у виконанні Народного камерного оркестру під керівництвом заслуженого працівника культури  України Романи Бурко.

Довідка:
Алоїз Вольдан народився 1954 року в м. Лінц (Австрія), здобув шкільну й гімназійну освіту. У 1973 став студентом Університету в м. Інсбрук, де вивчав теологію, славістику і компаративістику. У подальшому – австрійський стипендіат у Воронежі, австрійський лектор в Інституті іноземних мов у Москві. 1982 р. захистив дисертацію зі славістики та компаративістики про творчість Михайла Булгакова.
У 1982–1995 рр. Алоїз Вольдан працює на посаді професор в інституті славістики університету міста Зальцбург; у 1984–1986 рр. – австрійського лектора у Вроцлавському університеті.
У 1995 р. Алоїз Вольдан захистив докторську дисертацію про «Міф Австрії у польській літературі», а в 1998-2005 рр. – професор відділення східно- і центральноєвропейських студій в Університеті м. Пассау.
З 2005 р. Алоїз Вольдан – Профессор Віденського університету з фаху «Слов’янські літератури», де він долучився до групи однодумців, які активно розбудовують там україністику.

Тетяна Шемберко
Фото Олега Вівчарика