Урочисте винесення штандарту Львівського університету на посвяті першокурсників. Фото Олега Вівчарика
Майже 40 тисяч випускників середньої школи (38 411 – станом на 20.08.2018 р.) виявили цього року бажання навчатися у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Саме стільки заяв від абітурієнтів було зареєстровано на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) для зарахування на освітній ступінь «Бакалавр» – перший «щабель» вищої академічної освіти в Україні. Загальна ж кількість охочих пов’язати свою долю із Львівським університетом у 2018 році (тобто разом із магістрами та молодшими спеціалістами) – понад 47,5 тисяч осіб. Багато це чи мало?
Це, звісно, залежить від того, що із чим порівнювати. Найпромовистіший факт: це найбільший абсолютний показник з-поміж усіх закладів вищої освіти Львівської області та всього західного регіону й лише трохи менше, ніж у абсолютного лідера – Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (50 162 заяви на всі спеціальності й форми навчання). Однак, якщо порівнювати, скажімо, обсяги державного замовлення у кожного з університетів-лідерів (5 170 – у КНУ ім. Тараса Шевченка проти 3 993 – в ЛНУ ім. Івана Франка), то зрозуміло, що вартість «львівського» диплома про вищу освіту значно вища (даруйте за ненавмисну тавтологію). Рівень конкуренції – показник промовистий і вагомий.
Ще один цікавий показник. Як відомо, цього року кількість випускників закладів загальної середньої освіти в Україні скоротилася на 7 515 осіб – усього середню школу закінчило 185 508 юнаків і дівчат. Як наслідок, у 2018 р. дещо скоротилася й кількість заяв, поданих на ОС «Бакалавр» у Львівському університеті – на 2 606 осіб менше, ніж у 2017 р. Однак, на відміну від минулого, цього року на перший курс Університету було зараховано більше студентів – 4 041 особа (проти 3 948 у 2017-му). Окрім того, що це особистий успіх кожного першокурсника, це ще й непряме свідчення успішності та престижності самого Університету. Щоб простежити логіку цього взаємозв’язку, візьмімо до уваги одразу декілька чинників.
По перше, останніми роками Львівський університет стабільно є у трійці лідерів серед українських закладів вищої освіти за кількістю поданих заяв на зарахування – загалом кожен п’ятий випускник середньої школи в Україні хотів би навчатися в ЛНУ ім. Івана Франка. Скажімо, цьогоріч таких було 20,7%, а 2017 року – 21,25%.
По-друге, давно утвердившись як один із найпотужніших українських центрів притягання талановитої молоді, Львівський університет сам формує високі запити до рівня шкільної освіти потенційних абітурієнтів. Як наслідок – отримує дедалі більше претендентів на навчання з високими середніми балами шкільного атестата та висококонкурентними балами ЗНО. Зважаючи на те, що минулорічні показники якості освіти вступників до Львівського університету були вищими порівняно з результатами інших українських ЗВО, Міністерство освіти і науки України підвищило для Львівського університету обсяг держзамовлення на 2018-2019 навчальний рік (незважаючи на те, що назагал скоротило його на 9,6% в масштабах усієї країни). І це заповітне «по-третє», яке й дало змогу збільшити кількість бюджетних місць для більшості спеціальностей у середньому на 10%. Яскравий приклад, коли якість трансформувалася у цілком зримий кількісний прибуток.
Урочистості з нагоди посвяти першокурсників. Фото Олега Вівчарика
Утім, сподіваємося, що у 2018-2019 навчальному році саме якість – у навчанні, самоосвіті, побуті та, зрештою, мисленні! – стане лейтмотивом нашого життя. Сягнувши першої значної (хоч, без сумніву, і проміжної) вершини – ставши студентом Львівського університету, – поводьмося відповідно до цього нового статусу: підтримуймо високі внутрішні стандарти якості, бо тільки це допоможе сповна розкрити той широкий спектр можливостей, які отримує молода людина під час університетського навчання і по його закінченні.
«Львівський університет широко відомий у світі своїми науковими школами, успішними випускниками й активними студентами, – зазначив Ректор ЛНУ ім. Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. – Проте надання знань і професійних компетенцій не є самоціллю університетської діяльності. Освіта, яку здобувають наші студенти – це лише засіб для того, щоб на основі знань і здібностей сформувати і виховати незалежну, творчу у своїх поглядах, критичну до думки іншого, вільну людину. Справжня свобода можлива тільки тоді, коли є знання і внутрішнє відчуття відповідальності за долю країни, нації і держави. Тож радо вітаю кожного абітурієнта, який зумів стати частиною академічної родини Львівського університету. Переконаний, що саме у нашому Університеті Ви зможете повністю розкрити свій творчий потенціал».
Ігор Полянський