Кажуть, перекладачами стають люди надзвичайно допитливі, бо в якій іще професії чи не щодня стільки небаченого та нечутого! Адже новий переклад – завжди нова інформація.
Працівники кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура нашого Університету Наталія Дьомова та Олександра Пилипчук відкрили для себе (і для навколишніх, сподіваймося) діяльність Ротарі-клубів. 2 жовтня вони перекладали на конференції “Ротарі в Україні. Минуле. Сьогодення. Перспективи”, організованій з нагоди 75-річчя існування Ротарі у Львові. Виконували синхронний і послідовний переклади, а також нашіптування. Про цю благодійну організацію вперше дізналися з документів, отриманих для ознайомлення. І лише тоді зрозуміли, як мало знаємо про те, що відбувається довкола.
Пам’ятаєте гасло “Життя в дарунок”? Цей десятирічний проект фінансували Ротарі-клуби, а отже, це вони оплатили операції та медичний догляд сотні українських дітей із вродженими вадами серця. Допомагає організація і сиротам, учням шкіл-інтернатів, медичним установам, що обслуговують дітей та матерів тощо. Багато завітало на конференцію іноземних гостей, чимало звучало привітань і побажань, менше – критичних зауважень. Приємно здивувала професійна й водночас тепла атмосфера засідань. А головне – люди зібралися заради спільної мети: зробити наш світ хоча б трішечки кращим. А отже, праця дає задоволення.
Цікавих вам перекладів!
Наталя Дьомова,
асистент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура