У жовтні в Класичній гімназії відбулася конференція “Галичина – полікультурна територія України. Стан та перспективи”, у якій узяли участь і представники національних громад Львова, і студенти Львівського національного університету імені Івана Франка – Уляна Барановська та Мар’яна Дах, члени українських Клубів толерантності та представники релігійних конфесій. Захід зі словами побажань та привітань розпочав голова оргкомітету, заступник директора Класичної гімназії Сергій Хараху, який розповів про актуальність мети та завдань конференції, а також подякував учасникам, які подолали значні відстані для участі в такому важливому заході і приїхали з Києва – Маріам Варданян, представниці Київського клубу толерантності, з Маріуполя – Євгенії Саганчі, координатору Маріупольського клубу толерантності, з Харкова – Володимиру Литовченку, координатору Харківського Клубу толерантності. У вітальному слові Сергій Хараху зазначив, що питання культури мали б цікавити не тільки громадські організації, адже це значно глибший і ширший простір у житті нашої держави.
Конференція тривала дві дні. Першого дня учасники та гості виступали з доповідями, що стосувалися теми. Одні презентували свою громаду чи організацію, інші розказували про історію національних та релігійних меншин, ще інші – про проблеми та становище національних громад. Варто зазначити, що серед гостей також була Оксана Киричинська, представник управління культури Львівської міської ради. Другий день був найактивнішим. За круглим столом точилася жвава дискусія навколо питань, про які йшлося в доповідях упродовж попереднього дня. Усі учасники зійшлися на таких трьох питаннях, які в наш час найактуальніші:
проблеми ідентичності людини, її втрату та пошук;
розвиток громади;
співпраця громад.
На думку учасників, основні проблеми такі: втрата ідентичності; зв’язок ідентичності зі світоглядом; домінування психологічних якостей над ідентичністю; пошук ідентичності; ідентичність і публічне визнання; потреба в ідентичності.
Особливо приємно було почути погляди представників різних громад та релігійних конфесій. Під час роботи конференції виокремили фактори, які можуть організувати роботу громади. Насамперед, щоб громада (наприклад, німецька, польська, російська та ін.) існувала й діяла активно, потрібно всіх представників цієї національності об’єднати, задля сили й підтримки. Як засвідчує теперішність, є кілька груп в одній чи іншій громаді, які якщо не конфліктують, то тягнуть свого воза в різні боки. Кожен із лідерів цих груп намагається “натягнути на себе більшу частину ковдри”. По-друге, лідер громади має бути сильним волею та зі сучасними пріоритетами, а не з радянськими переконаннями, які в наш час не є актуальними. Лідер повинен бути молодим та активним і прагнути до покращення життя. По-третє, всередині громади має існувати хороший менеджмент. По-четверте, протягом конференції згадали про п’яту владу, яку окремі доповідачі вбачають як владу національних громад і яка також має своє слово у розбудові України. По-п’яте, для існування та розвитку громад потрібна співпраця хоча б між лідерами інших громад. Будь-яка співпраця та взаємодопомога підтримує і зміцнює становище громади. По-шосте, громада повинна професійно працювати в громадському просторі. По-сьоме, будь-яку громаду має підтримувати сильна організація – сильне “плече” ніколи не зашкодить.
Учасники дійшли висновку, що для співпраці повинен існувати центр, де працювали б молоді лідери громад, активні люди, зацікавленні в поступі. Крім того, обговорювали різні заходи, які могли б об’єднати представників різних громад. Фестиваль мов, день національного костюма, міс толерантність, ярмарок національностей тощо. Щоб організувати ці заходи, потрібен контакт із представниками громад, а це не так легко, оскільки інформаційна база про теперішні громади досить незначна, і щоб її укласти, потрібен час. Але налаштуймося позитивно і сподіваймося на себе та на Господа.
Данило Колосов,
студент 4 курсу філологічного факультету