Справжнім подарунком для читачів була презентація “Короткої франкомовної прози ХХ століття: Бельгія, Канада (Квебек), Франція” в головному читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. Твори Еміля Вергарна, Шарля ван Лерберґа, Ґабріель Руа та інших письменників зазвучали українською завдяки праці Яреми Кравця, перекладача, літературознавця, доцента кафедри світової літератури Університету. “Ця книжечка для мене, як тлумача запропонованих текстів, особливо близька з декількох міркувань, – зазначає Ярема Іванович. – Насамперед, вона охоплює понад 40 років моєї скромної творчої праці, яка з перших перекладів ще в 60-ті роки минулого століття і до теперішніх постійно спрямована на впровадження в український культурний контекст особливо вагомих здобутків франкомовного письменства. З кожним із запропонованих творів пов’язані незабутні спогади про перші кроки в перекладі, про визначних майстрів рідного слова, які подали тоді мені свою товариську руку”.
10 творів франкомовних письменників з’являлися впродовж 1968–2008 років на сторінках журналів “Всесвіт” та “Вітчизна”. Але щоб переклади не загубилися в журнальних варіантах, потрібно було об’єднати їх в одне видання. Адже, за словами Яреми Кравця, головне, щоб твори збереглися для читача. Варто зазначити, що тільки роман “Різдвяна ялинка” Мішеля Батая виходив окремим виданням. 1973 року його надрукував головний редактор “Всесвіту” Дмитро Павличко. Потім опубліковано два великі наклади у видавництві “Молодь”. Твір хотіли навіть екранізувати, але французи випередили реалізацію цього задуму. “Різдвяна ялинка” отримала схвальні відгуки, наклад розійшовся швидко, був величезний успіх, адже тема особливо цікава та актуальна – трагічна доля хлопчика, який потрапив під опромінення у зв’язку з катастрофою літака. “Цей твір мені надзвичайно близький, – зізнається перекладач, – є читачі, знайомі, письменники, які під час зустрічі досі кажуть: “Іде перекладач “Різдвяної ялинки”. До речі, коли оглядають твори, перекладені на сторінках “Всесвіту”, саме “Різдвяну ялинку” згадують як один із найбільш вартісних перекладів сучасної французької літератури”.
Різдвяну тематику на сторінках видання розвиває “Очікування” Шарля ван Лерберґа, “Різдвяна дитина” Ґабрієль Руа, “Біле Різдво” Еміля Вергарна. Переклад “Білого Різдва” з’явився на сторінках журналу “Всесвіт” 2002 року. Відтоді, на Різдво і на Йордан, майже щороку він звучить на хвилях Національного радіо з гарним музичним супроводом.
Збірка приваблює ліричністю, гуманістичними нотками, а головне – вражає психологізмом. Зокрема, пригодницьке оповідання про квебекських рибалок “Великий бал китів” Пола Шантрена, “Останній етап” Марселя Еме. “Кожний твір – особливо пам’ятна сторінка в перекладацькій роботі. Листування з французькими авторами щодо публікації українських інтерпретацій їхніх творів, не реалізовані в радянські часи можливості зустрітися з окремими письменниками, листи від П’єра Гамарра, Анн Філіп, Мішеля Батая, Емманюеля Роблеса, впровадження в українську культуру унікальної творчості письменниці Ґабрієль Руа з її доброзичливими теплими сторінками про українських емігрантів – будівничих сучасної Канади”, – зазначає перекладач. Докладніша інформація про письменників, твори яких увійшли до збірки, – у бібліографічній довідці видання.
Директор Наукової бібліотеки Університету доцент Василь Кметь, колишній студент доцента Я. Кравця, з приємністю визнає, що більшість прізвищ французьких письменників, зокрема ХХ століття, почув саме з уст свого викладача французької мови і багатьма питаннями почав цікавитися завдяки йому. “Коли заняття у твоїй групі проводить перекладач Гійома Левассера де Боплана, це зобов’язує. Лекції Яреми Івановича справді були дуже цікавими”.
Марія Бойко,
Студентська інформаційна мережа