“Людина віднаходить свою сутність і своє існування завдяки спілкуванню” Карл Ясперс
От і перегорнуто ще одну важливу сторінку у вашому житті, пролунав останній дзвоник, складено державні іспити в рідній школі, пройдено зовнішнє незалежне оцінювання… Пам’ятаймо, що саме у школі ми здобули фундамент для розвитку себе як науковців, патріотів, яскравих і неповторних особистостей. Не забуваймо рідну школу, клас, учителів! Адже саме вчителі ще тривалий час після вступу цікавитимуться нашою долею.
Минув випускний – останній вечір, коли всі разом; потім кожен вирушає у доросле життя, у своє незвідане “світле майбутнє”. Перед кожним постав вибір: ким бути, яку професію обрати? Хтось захоче стати відомим журналістом чи політиком, географом чи біологом, філософом чи філологом, економістом чи математиком, культурологом чи соціологом, фізиком чи хіміком і т.д. Найголовніше в житті – знайти такий шлях, щоб згодом не шкодувати про свій вибір. Дослухайтеся до відомого українського філософа Григорія Савича Сковороди: “Кожна людина повинна знайти “сродну працю”, яка б приносила людині радість і гармонію у її життя”. Я вірю, що немає випадкових професій, усі професії необхідні, найважливіше, щоб людина відчувала задоволення, потрібність, “феєричність” – у позитивних значеннях цього слова. Вірю, що всі професії – від Бога. Майбутній фах потрібно обирати за покликом душі і серця.
Завдання нашого Університету – з простих абітурієнтів зробити Великих науковців і передусім людей, які не чинитимуть зла. Безперечно, скептик скаже, що це утопія, але я вірю, що все на світі можливо, лише потрібно більше знань, праці над собою, змінюватися на краще, а цього нас вчать “школа” й “Університет”.
Звісно, це важкий і тернистий шлях – per aspera ed astra (через терни до зірок), але ми його обрали і маємо його пройти, щоб не підвести самих себе, своїх батьків, які бажають нам добра, свою школу, свій університет. Важливо впродовж років навчання зберегти повагу, дружбу, теплоту почуттів.
У цих великих стінах відчуєте повноту життя: здобудете нові знання, набудете професіоналізму та компетентності у вибраній сфері, саме тут на вас чекають злети і падіння, успіхи та поразки, перші образи та перші вибачення, тобто все те, що є у звичайних сім’ях, бо ми і є великою родиною.
Перша сесія, безумовно, принесе чимало, сподіваюся, хороших вражень. Бажаю великого людського щастя, здійснення всіх можливих мрій, радості щодня, лише позитиву та яскравих емоцій від навчального процесу, щоб у вашому житті були тільки успіхи, і в науковому, і в особистому житті, бути оптимістами і, найважливіше, – залишатися людьми.
Також бажаю ніколи не розчаровувати викладачів, регулярно готуватися до семінарських і практичних занять, не прогулювати лекцій і семінарів, оскільки добре проведений семінар чи лекція дає масу задоволення викладачу, а студентам – чимало позитивних вражень. Бажаю конструктивного діалогу з викладачами та з колегами на семінарських заняттях. Важливо, щоб кожну людину почули і зрозуміли. І не забувайте слів Карла Ясперса, поданих в епіграфі. Бажаю бути енергійними, активними, допитливими, амбіційними, одне слово – бути собою. Успіхів і нових звершень, і нехай усе вам вдасться.
Шлях до здійснення мрій – у кожному з нас, потрібно його віднайти – усе залежить тільки від нас. Обирайте шлях у житті, і нехай він подарує вам успіх, щастя, адже, за словами видатного французького філософа-екзистенціаліста Ж.-П. Сартра, “людина приречена бути вільною”. Отож вибирайте, головне – не помиліться, успіху та натхнення вам. Пам’ятаймо – Університет усіх нас кличе! Ви, напевно, запитаєте, куди кличе? Але не можу дати вам відповіді, самі маєте знайти її. Чи цей поклик сильний, чи ні – вирішувати вам.
З повагою до всіх студентів перших курсів.
Роман Гнатовський,
магістрант філософського факультету