Перші вересневі дні в Університеті залишаться в моїй пам’яті на довгі роки… Те, як панічно бігаєш під час перерви по Університету, шукаючи потрібну аудиторію, а потім натрапляєш на неї в таких несподіваних місцях, що починаєш сумніватися, в Університеті ти чи в катакомбах. Як підбігаєш до першого-ліпшого студента, хоча б трохи схожого на першокурсника, і з переляканим обличчям запитуєш: “Я часом не з тобою вчуся? Ти не філолог? Я загубилася й не знаю, куди йти…”. І ця людина, яка, мабуть, бачить мене уперше, допомагає дійти до пункту призначення.
Коли я вперше зайшла в їдальню, мене приємно здивувало “святе” й небачене в школі явище – черги. У школі був закон: хто перший ліктями розштовхав, той першим поїв. В Університеті – інший, цивілізований підхід до обідньої справи: чесно вистояв у черзі, узяв їжу, поїв і пішов далі у справах.
Записатися в бібліотеку мене, так би мовити, “змусили” обставини – викладачі вже на перших парах подали довжелезні списки рекомендованої літератури. І оскільки перші бали з тих чи інших предметів хочуть отримувати всі, почалися “масові напливи” першокурсників до бібліотеки. Щоб отримати довгоочікуваний читацький квиток, студенти мали вистояти катастрофічно довгу чергу, але пройшовши цю процедуру, першокурсник отримав величезний плюс на практичних заняттях – теоретичну підготовку. Ще першого вересня до нас, першокурсників, завітали голова профкому та голова Студентського уряду, які запропонували “новоспеченим” студентам вступити до цих організацій.
На нинішньому етапі свого студентського життя намагаюся активно цікавитися громадським університетським життям. Наразі не з’ясувала особливостей усіх студентських інституцій в Університеті, проте хочу більше дізнатися про Студентський уряд. Бо ще з перших днів перебування в Університеті зрозуміла, що хочу не тільки вчитися, а й брати участь у різноманітних університетських заходах.
Навчання в Університеті – важка праця і, як каже більшість викладачів, “це вам уже не школа…” Так, справді, Університет – не школа, тут збільшується відповідальність за власні дії, за своє майбутнє. Але з іншого боку, навчання в Університеті – це багато нових і цікавих вражень, знайомства з новими людьми, нові друзі…
Юліана Родіонова,
студентка 1 курсу