Днями на хімічному факультеті нашого Університету відбулася вагома подія – Державною премією нагородили кандидата хімічних наук, доцента кафедри аналітичної хімії Олександра Тимошука та кандидата хімічних наук, старшого наукового співробітника кафедри органічної хімії Назарія Походила. Ми мали нагоду поспілкуватися з молодими науковцями.
– За які заслуги Вас нагородили цією премією, чим Ви займаєтеся?
Олександр: Це науково-методична премія, її дають науковцям за сукупні здобутки. Я розробляю здебільшого електрохімічні, а також фотометричні методи визначення платинових металів з використанням органічних реагентів, частково досліджую властивості органічних реагентів, розробив методики для платинових металів.
Назарій: Я представляю інший напрям хімії – органічну, яка дещо ближча до біологічних об’єктів. Досліджую реакційну здатність різних органічних груп, вивчаю поведінку молекул у тих чи інших органічних реакціях. Також у межах практичного напряму займаюся молекулярним дизайном – створюємо органічні молекули, що їх наші колеги-аналітики тестують за допомогою своїх методів, вивчають їхні властивості.
– Яка практична цінність Ваших досліджень?
Олександр: Наші дослідження мають практичне значення в багатьох галузях. Скажімо, я розробив методики для визначення наявності речовини в дуже малій кількості від 10–5 до 10–13 моль/л. Як їх можна використовувати, продемонструємо на прикладі платини. Часто платинові метали додають у напівпровідники, і незначна зміна їхньої концентрації може сильно вплинути на зміну властивостей, тому потрібно застосувати цю методику, щоб визначити вміст платини в напівпровіднику. Також цю методику можна використовувати для перевірки доцільності регенерації платини, зокрема, ми проводили аналіз на доцільність переробки т.зв. ювелірних саж. Ще один прикладний напрям – аналіз вод та ґрунтів на вміст забруднювальних важких металів і органічних речовин. Існує думка, що є отруйні речовини. Насправді отруйних і неотруйних речовин нема, є лише гранично допустима концентрація (ГДК). Щодо органічних речовин, то в низькій концентрації вони навпаки – необхідні організмові, але питання в тому, яка межа концентрації. Ми вивчаємо річкові води на вміст різних металів, насамперед важких, перевіряємо, чи їх кількість не перевищує ГДК і чи придатні вони для вживання. Моніторимо харчові продукти за тими самими параметрами, проте більше уваги приділяємо аніонам та нітратам. Звісно, намагаємося шукати альтернативні методи.
Назарій: Щодо прикладного застосування досліджень, то вивчаємо біологічно активні речовини. Потім їх застосовують у фармацевтиці. Це, звісно, складно. Наша частина роботи – створити такі молекули, які й аналогічні до наявних, і нові. Коли одержуємо сполуки за відповідними методиками, передаємо їх біологам або фармацевтам, які вивчають їхні властивості і біологічну активність. Постійно прагнемо вдосконалюватися й добирати менш енергозатратні, екологічно дружні методи. Намагаємося не застосовувати методи, за яких продукуються шкідливі речовини, адже всі зацікавлені, щоб готовий медичний препарат був дешевий і без шкідливих компонентів.
– Чого бракує нашому суспільству, на Вашу думку як хіміків, що б Ви хотіли змінити?
Назарій: Хочеться, щоб хімічна освіта, зокрема технічна, була на належному рівні. Наша країна, на жаль, переживає нелегкі часи, і ставлення до науки далеке від оптимального. Щоб ситуація змінилася, потрібно поліпшити фінансування науки в навчальних закладах. Науковці пропонують продукцію досить високого рівня, та через погане фінансування значний відсоток ноу-хау впроваджують за кордоном. Натомість навчання хіміків досить затратне, адже передбачає чималі кошти на обладнання та матеріали.
– Чи важка Ваша професія?
Назарій: Людина, яка обирає професію хіміка, розуміє, що є ризик для здоров’я, доведеться жертвувати вільним часом, усвідомлює, що все життя вчитиметься, адже науковець вчиться постійно. Та головне – не боятися і йти до своєї мети, якщо відчуваєш, що тобі це до душі. Тому бажаю всім вчитися і бути свідомими.
– Як правильно вибрати професію?
Олександр: Один із найважливіших виборів у житті людини – вибір спеціальності. Якщо ви після закінчення школи вступили за покликанням, то це нагорода на ціле життя. Тому тим, хто ще не визначився з вибором, бажаю насамперед іти за покликом серця.
Розмову вела
Богдана Баюнова