Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Конституції гетьмана Пилипа Орлика – 300 років

5 квітня 2010 року виповнилося 300 років Конституції гетьмана Пилипа Орлика. Це велика подія для українського народу, оскільки саме Конституція ще 300 років тому утвердила вершини української політико-правової думки, козацьке розуміння свободи, рівності й демократії. По всій Україні цю подію відзначали, організовуючи різноманітні конференції, конкурси, щоб ушанувати Конституцію Пилипа Орлика – акт перемоги права, перемоги української Ідеї!
Юридичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка також долучився до цих заходів, і на базі факультету, за сприяння декана доцента А. Бойка, наприкінці квітня відбулася студентсько-аспірантська конференція до 300-річчя Конституції гетьмана Пилипа Орлика “Конституція Пилипа Орлика 1710 року – визначна пам’ятка українського права”. Ініціатор заходу, у якому взяли участь студенти, аспіранти й викладачі юридичного факультету, – професор Б. Тищик.
Голова організаційного комітету конференції – декан факультету доцент А. Бойко, заступники голови – професор Б. Тищик та доцент Л. Бориславський. Відкрив захід професор Б. Тищик, який у вступному слові розповів про постать гетьмана Пилипа Орлика та значущість для України його Конституції. Доцент А. Бойко зачитав доповідь “Гетьман Пилип Орлик – автор “Пактів та конституції законів і вольностей Війська Запорізького”, висвітливши життєвий шлях гетьмана та причини, які спонукали його до створення Конституції. Доповідь була цікавою й пізнавальною, адже не можна говорити про творіння людини, не знаючи про самого творця. Далі виступили аспіранти кафедри держави, права та політико-правових вчень. М. Бедрій охарактеризував статус Української держави, який декларувала Конституція Пилипа Орлика (“Правовий статус Запорізької Січі за Конституцією гетьмана Пилипа Орлика”). Ідею незалежності Української держави та козацької демократії аналізував П. Кульчицький (“Конституція Пилипа Орлика як політико-правове втілення ідеї української державності”). З передумовами прийняття та структурою Конституції ознайомив студент 3 курсу В’ячеслав Пастушук. Про Пилипа Орлика як еклектика української політико-правової думки розповіла студентка 3 курсу, староста гуртка з історії держави і права зарубіжних країн Христина Потапенко. У доповіді висвітлено питання “золотих правил” влади, які записав гетьман, та їх співвідношення з ідеями Ніколо Макіавеллі. Продовжив тему влади студент 2 курсу, староста гуртка з історії держави і права України Володимир Мармуляк. Розповідаючи про повноваження гетьмана за Конституцією Пилипа Орлика, студент докладно проаналізував права й обов’язки гетьмана і його роль у державі. Про роль Конституції Пилипа Орлика як політико-правового акту доповідала студентка 2 курсу Ольга Підгурська. Жваві дискусії викликали теми студентів 1 курсу Роксолани Кеменяш “Правові засади боротьби з корупцією за Конституцією Пилипа Орлика 1710 року і сучасність” та Михайла Кондри “Актуальні правові ідеї Конституції Пилипа Орлика”. У доповідях проведено паралелі з сьогоденням, висвітлено проблеми сучасної України, їх відображення в Конституції 1710 року і шляхи вирішення. Про Конституцію як основу та фундамент українського права доповідала студентка 1 курсу Марта-Марія Яциніна “Конституція Пилипа Орлика 1710 року – важлива пам’ятка права України”.
Усі доповіді викликали дискусії та запитання і в студентів, і у викладачів. Цікаві запитання доцента Л. Ясінської змушували замислитися всіх доповідачів і викладати своє бачення тієї чи іншої проблеми.
Підбиваючи підсумки конференції, професор Б. Тищик зазначив, що конференція відбулася успішно і проводити заходи на тему Конституції Пилипа Орлика варто не лише у визначні дати, а щороку. Конституція – велика спадщина і справжній скарб, який залишив нам гетьман Пилип Орлик, і необхідно розумно та правильно ним розпорядитися.
Діяльність кожного політичного діяча оцінює епоха, до якої він належав, і оцінює з погляду її необхідності. Пилип Орлик – постать, діяльність якої була важлива не лише за його життя, а й тепер. Для сучасної України його ідеї надзвичайно актуальні, оскільки, як і 300 років тому, у нашій державі ті самі проблеми і труднощі. Пилип Орлик – державотворень-філософ, який у невеликому за обсягом документі зібрав найкращі ідеї для створення суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, якою має бути Україна. Щоб стаття 1 теперішньої Конституції стала живою, необхідно реалізовувати безцінні ідеї, записані в Конституції 1710 року. Незважаючи на те, що П. Орлик із походження не був українцем, він став ним серцем, і своєю діяльністю довів це краще, ніж ті, хто народився українцями. Його називали “останнім і найліпшим із справжніх мазепинців”. Гетьман П. Орлик – людина, у якої можна чимало навчитися і простій людині, і великим державотворцям. Нехай Конституція 1710 року буде совістю і натхненням усіх українських державців.
Конституція – досягнення не однієї людини і не одного століття, це досягнення тисячоліття, оскільки Конституція відображає найцінніші та найкращі правові ідеї українського народу і в минулому, і в сьогоденні. Нехай цей акт перемоги права – Конституція Пилипа Орлика – нікого не залишить осторонь і живе у нашій пам’яті не лише у 300-ту чи 350-ту річницю, а завжди! Слава Україні і її великому правотворцю – гетьманові Пилипу Орлику!

Христина Потапенко,
студентка 3 курсу юридичного факультету

 

Категорія: №6, червень 2010 р.