Аудіолекції – новітні технології у навчанні
Упродовж кількох років в Інтернеті дедалі частіше можна натрапити на слова “подкаст”, “подкастинґ”. Ця нова технологія доставки інформації має мільйони користувачів на Заході, сотні тисяч у Росії і просто сотні – в Україні. Про цю технологію, її можливості та перспективи в Україні ми говорили з людиною, яка має намір змінити ситуацію, – з власником сайту podcaster.org.ua і редактором літературного подкасту “Кабі.net”, відомим в Інтернеті як Efandy (Андрій Іздрик).
– Efandy, розкажіть нашим читачам про те, що ж таке подкастинґ…
– Слово “podcast” – неологізм, його утворено від слів “broadcasting” (трансляція, радіомовлення) та “iPod” (модель mp3-плеєра фірми Apple). Якщо спрощено, то подкастинґ – один з видів радіо, який виник унаслідок його конвергенції з новітніми технологіями, що їх пропонує Інтернет. Від радіо подкастинґ успадкував суть – передавання інформації за допомогою аудіо, звуку. Від Інтернету, натомість, – свободу: автор завдяки подкастинґу має змогу створювати контент на які завгодно теми, зокрема ті, які ніколи не можуть з’явитися на ефірному радіо; слухач – можливість слухати улюблені програми, не залежачи від часу виходу програми в ефір. Тобто подкаст, фактично, – записана радіопрограма, викладена в Інтернеті для вільного скачування як MP3-файл. І, за означенням, її транслюють через RSS-канал, але цього я вже не буду розшифровувати, скеровуючи читачів до “Вікіпедії”.
– То подкастинґ – порівняно нове явище, навіть за параметрами Інтернету?
– Так, навіть новіше, ніж блоґи. Слово “блоґ” з’явилося 1998 р., а “подкаст” – 2004-го. З подкастинґом вийшла кумедна ситуація: компанія Apple вигадала його як ще один маркетинговий трюк для просування своїх плеєрів iPod, але несподівано для себе винайшла нову, дуже зручну форму доставки аудіоконтенту. Тобто ситуація просто вийшла з-під контролю й далі розвивалася незалежно від Apple. Настільки незалежно, що Apple після кількох невдалих спроб навіть перестала намагатися зареєструвати торгову марку на це слово.
– Яким чином подкастинґ прийшов в Україну?
– Через Росію, як і все решта в Інтернеті. Це наша головна проблема: ми смокчемо третинні (навіть не вторинні!) продукти, замість черпати з першоджерел. Двигуном прогресу й далі є Америка. Європа відстає від неї на рік-два, Росія від Європи – ще на два-три, а ми на стільки ж – від Росії. Росіяни мають кілька своїх подкаст-терміналів (сайтів, на яких можна розміщувати подкасти, не платячи за місце на сервері), головним із них далі є rpod.ru, попри всі спроби конкурентів. В Україні наразі два такі термінали: мій podcaster.org.ua і mediabomba.com.ua Остання зробила ставку на російськомовний розважальний контент – і, схоже, вони прогадали, бо в російськомовній ніші тісно й двом, а є вже чотири чи п’ять. І українців там просто ніхто серйозно не сприйматиме.
– Як я розумію, на своєму сайті ти плануєш піти іншим шляхом?
– Частково. Я хочу мати розважальні аудіошоу, бо вони приваблюють публіку, але не це головне. По-перше, мене цікавить науковий контент. Аудіолекції, науково-популярні шоу. Популярна наука вмерла разом із Союзом, якщо не раніше, і відродити її просто необхідно. Як споживач медіа-продукції, я відчуваю в цьому необхідність – і, схоже, сам її й задовольнятиму. Тим більше, що та сама Apple запустила сервіс iTunesU – аудіолекції у формі подкастів від провідних університетів світу (Берклі, Гарварда, Стенфорда) і т.д. Ним користуються мільйони. Усе англійською, ясна річ. А я хочу, щоб у нас було таке саме, тільки українською. Не переклади, а власні програми. Я певен, що навіть у вас в Університеті (саркастично підсміюється. – Авт.) знайдеться пара-друга викладачів чи аспірантів, фанатів своєї справи, які готові розповідати про неї годинами, і не вагаючись, вдаватимуться до новітніх технологій. З такими людьми я готовий співпрацювати – забезпечити їм навчання і всіляку можливу технічну підтримку, від запису й до публікації, взамін за контент. Я не можу зараз інвестувати в цю справу гроші, але можу – час, і сподіваюся, що така інвестиція рано чи пізно дасть плоди. Якщо хтось має ідею зі створення аудіошоу, якого завгодно типу і змісту, може написати мені на efandy@ukr.net, і ми домовимося про взаємовигідну рекламу.
– Чому так мало подкастів в Україні? Адже ІТ-сфера в нас не менш розвинута, ніж у Росії…
– Насправді проблема в нас та сама, що й у Росії – низька якість контенту, що його зробили юзери (користувачі). Тобто концепція Web 2.0, яка орієнтується на User Generated Content (контент, який наповнюють самі користувачі), себе не виправдовує – все-таки, потрібні якщо не професіонали, то люди, які віддали цій справі немало часу й уваги. Таких завжди мало, а ми ще й відстали на кілька років: росіяни мають декілька популярних подкаст-шоу, а ми наразі – ні. Але вони теж відчувають, що UGC рідко буває належної якості, тому один з їхніх терміналів, podfm.ru, наприклад, перейшов на формат аудіожурналу: є редактор і колектив авторів, які записують програми в межах концепції й редакційної політики. Аналогічну модель я хочу запровадити в себе, тільки збирати шоу такого типу, якого немає навіть у Росії. Бо навіщо робити клони? Кому треба, нехай слухає російською, а ми за той час наберемо такий контент, щоб навіть росіяни вчили мову і слухали наші програми. Це, звісно, надзавдання.
– Для чого людям загалом робити подкасти? Адже це, наскільки я розумію, неприбутково?
– По-перше, це самовираження: хочеш щось сказати – береш мікрофон, говориш, і тебе почують. По-друге, таким чином можна знайти роботу на радіо – ведучого, який зібрав навколо себе певну аудиторію й довів свої здібності на практиці, охоче візьмуть. По-третє, не така це вже й неприбуткова справа: подкастер може заробляти, розміщуючи пряму чи приховану рекламу у своїх шоу, знайшовши спонсора, ім’я якого згадуватимуть на початку передачі; врешті – використовувати подкасти для продажу інших товарів і послуг, тобто як маркетинговий інструмент. На відміну від конкурентів, podcaster.org.ua ніколи не вставлятиме в подкасти користувачів аудіорекламу примусово.
Розмову вела Мар’яна Калина,
Студентська
інформаційна мережа
Дорогі друзі, шановні колеги!
Радо повідомляємо про гарну можливість слухати виступи гостей Центру гуманітарних досліджень в інтернеті на сайті www.podcaster.org.ua:
Дмитро Горбачов про шедеври українського живопису;
Марія Ревакович про гендер, мову і територію в сучасній українській літературі.
Дивіться також серед новин тут: http://dzyga.com/podcast
про авторів докладніше – на сайті ЦГД: Дмитро Горбачов, Марія Ревакович