Філологічний факультет нашого Університету має чимало хороших традицій. Одна з них – проведення щорічних конференцій соціолінгвістів України. Цьогоріч 14 квітня відбулося засідання сьомого Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару, який організовує професор кафедри загального мовознавства Галина Мацюк.
Сьомий Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар
На пленарному та двох секційних засіданнях виступали науковці з різних університетів та інституцій України, зокрема з Києва, Черкас, Сум, Одеси, Запоріжжя, Донецька, Горлівки, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Чернівців, Мукачева, Львова. Відкрив захід вітальним словом декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, який підкреслив таку особливість семінару, як залучення до участі студентів.
Доповідачі аналізували теоретичні й прикладні питання соціолінгвістики. Зважаючи на тенденції розвитку науки в Україні та беручи до уваги здобутки різних соціолінгвістичних традицій, професор Г. Мацюк розкрила тему “Соціолінгвістична теорія і виклики часу” й окреслила потребу формування метатеорії соціолінгвістики. Гість семінару – професор-славіст Фрайбурзького університету Юліане Бестерс-Дільґер (Німеччина) – у доповіді “Українська мовна політика з 1991 по 2009 рр.: погляд ззовні” виокремила три періоди в розвитку мовної політики (за президентів Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка), пов’язані з різним усвідомленням ролі мови у формуванні української нації, продемонструвала тісну взаємодію категорій “мова”, “нація” та “мовна політика”. У доповіді на тему “Типи мовленнєвих відхилень як особливості ідіолекту українсько-російських білінгвів” д. ф. н. Володимир Труб (відділ соціолінгвістики, Інститут української мови) розглянув похибки в українському мовленні, спричинені впливом російської мови, внутрішні зміни в українському мовленні, не пов’язані з впливом іншої мови. Професор Надія Бабич (Чернівці) розкрила причини, що призводять до вульгаризації індивідуального та корпоративного мовлення різних соціальних верст і вікових категорій людей та запропонувала важелі зниження темпів цього процесу (“Вульгаризація сучасного суспільного мовлення: причини, наслідки, “перспективи”). Соціально зумовлені ознаки мовлення представників інтелігенції міста крізь призму “нормативне-ненормативне” (“Мовний портрет інтелігента – мешканця Кам’янця-Подільського”) систематизувала професор Людмила Марчук (Кам’янець-Подільський). Мета доповіді професора Людмили Ткач (Чернівці) – актуалізувати соціолінгвістичну проблематику як необхідний елемент теоретичного інструментарію історії української літературної мови (“Соціолект української шляхетсько-козацької верстви в історії української літературної мови”). Професор Ніна Гуйванюк пояснила соціально зумовлені примітки Василя Сімовича щодо варіантних форм та граматичної кодифікації мовних явищ загалом (“Соціолінгвістичні коментарі у граматичних працях Василя Сімовича”). Кандидат філологічних наук Ангеліна Пономаренко проаналізувала переваги та труднощі застосування on line анкетування для отримання релевантної інформації (“Перспективи анкетування в on line режимі (на прикладі українознавчих соціолінгвістичних моніторингів”)).
Питання зв’язку соціолінгвістики з іншими науками, формування категорійного апарату цієї науки висвітлено в доповідях, що прозвучали на засіданнях першої секції. Соціальні аспекти тексту та комунікації розглянуто в доповідях другої секції. Підсумовуючи, учасники семінару наголосили на потребі тематичних соціолінгвістичних зустрічей.
Студент і соціолінгвістика
Львівські студенти – одні із небагатьох в Україні слухають різні курси із соціолінгвістики, тому на сьомому Всеукраїнському соціолінгвістичному семінарі плідно працювала студентська секція. Її учасники проаналізували три проблеми: мовне законодавство в Європі та в Україні, мовлення в соціогрупі “школярі” та особливості мови міста. У рамках розгляду питання мови міста відбувся круглий стіл на тему “Мовлення львівських маршруток”.
Проблему мовлення міста ще мало висвітлено в наукових публікаціях українських мовознавців, хоча, приміром, польські та болгарські дослідники уже докладно описали мову міст і сіл своїх країн. Потрібні знання для проведення круглого столу студенти-третьокурсники здобули на спецсемінарі “Мова міста” та лекціях зі “Вступу до соціолінгвістики”. В обговоренні брали участь: Марія Боднар, Ірина Бордуляк, Ольга Ілик, Мар’яна Карабін, Ірина Козова, Оксана Литвин, Уляна Максимів, Наталя Масловська, Інна Матвійчук, Мар’яна Мудрик, Аліна Онопа, Олеся Песоцька, Світлана Романюк, Анна Тарнавчик, Мар’яна Ткач. Усі відповідально поставилися до збору ілюстративного матеріалу (укладено збірник зразків мовлення пасажирів) та його характеристики. Студенти пояснили особливості комунікації представників різних вікових і соціальних груп; систематизували відхилення від норми; розкрили реалізацію категорії ввічливості.
Учасники круглого столу зробили висновки про рівень мовної культури львів’ян і гостей міста і висловили свої думки про можливі впливи на культуру мовлення людей з боку школи та ЗМІ. На засіданні виокремлено тимчасовий мікросоціум, що привідкриває ширший мовний урбаністичний пейзаж, який наразі нам відомий мало. Учасниці круглого столу Олеся Песоцька та Інна Матвійчук вважають, що якість мовлення в маршрутці підвищує мовна культура кожного студента як носія кодифікованої норми. “Важливо, що ввічливе мовлення в мікрогрупі “пасажири маршрутки” можна спрогнозувати. Ми дійшли висновку, що варто аналізувати мовні вияви життя, що вирує навколо нас. У цьому допомагає соціолінгвістика”, – зазначили студентки.
Наталя Драган-Іванець