Завідувач Зоологічного музею Ігор Шидловський розповідає школярам про колекції
Нещодавно в рамках “Інноваційної весни” у Львівському палаці мистецтв відбувся Львівський фестиваль науки-2010. Фестиваль проведено за підтримки Львівської міської ради, міського управління освіти.
Цей профорієнтаційний захід у такому форматі проходив уперше. Упродовж трьох днів сім львівських інституцій – Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівський національний аграрний університет, Національний лісотехнічний університет України, Львівська обласна Мала академія наук, Інститут біології клітини та Українська академія друкарства – презентували напрями своєї наукової діяльності. Це дуже важливо, адже чимало випускників школи планує вступити до вищого навчального закладу. Проте майбутні абітурієнти не зовсім чітко уявляють, чого очікувати від спеціальності, яку мають намір обрати. На фестивалі учні львівських шкіл (експозиційна зала впродовж заходу була заповнена) мали змогу побачити, чим займаються науковці різних ВНЗ, чого їх, як студентів, навчать на тій чи іншій спеціальності. Організатори дуже влучно вибрали формат заходу, завдяки чому діти не просто ознайомилися з різноманітними спеціальностями, а побачили, що наука – це цікаво.
Відкрили фестиваль запальні танці Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош” Центру культури та дозвілля нашого Університету.
Львівський національний університет імені Івана Франка представляли п’ять факультетів: фізичний, геологічний, біологічний, хімічний, електроніки і Науково-технічний та навчальний центр низькотемпературних досліджень (НТНЦНД).
Найпопулярнішою серед школярів була презентація фізичного факультету. Науковці продемонстрували цікаві експерименти з оптики, проведені в темній кімнаті. Перший експеримент – люмінесценція світла. На стіну почепили зображення кота, намальованого люмінесцентними фарбами. Під час освітлення його ультрафіолетовим випромінюванням котик світився різними кольорами. З’ясувалося, кожен з нас щодня має змогу спостерігати за явищем люмінесценції. Зображення, що виникає на екранах телевізорів чи комп’ютерів, – не що інше, як катодолюмінесценція. Біолюмінесценцію бачимо влітку теплими вечорами, коли виходять на прогулянку жучки-світлячки. Другий експеримент – голографічні картини (дають об’ємне зображення): портрети Тараса Шевченка та козаків виглядали як статуетки за склом. Також продемонстрували, як досліджують властивості кристалів, зокрема на ніобаті літію, який широко використовують в електронній оптиці. Учні побачили скловолоконні елементи, завдяки яким існує мережа “Інтернет”, і на власні очі переконалися, що за допомогою цих “дротиків” можна зчитувати інформацію просто з папірця з текстом.
Показував досліди і розповідав про природу явищ, що виникають, кандидат фізико-математичних наук, завідувач лабораторії комп’ютерної техніки Роман Гнип, якого постійно оточували зацікавлені діти.
Цікаві досліди з рідким азотом, зокрема, як замерзали рослини та вода, демонстрували інженер 1 категорії Павло Бурак і лаборант Андрій Мандрика з НТНЦНД. Найцікавішим експериментом для дітей було вдихання гелію – як відомо, гелій подразнює голосові зв’язки і після його вдихання голос стає дуже кумедним. Тому балон із гелієм як магнітом притягував школярів, охочих проекспериментувати зі своїм голосом, і це їх неабияк тішило.
Хіміки презентували не менш ефектне шоу в стінах рідного факультету. Досвідчені лаборанти Університету демонстрували досліди, і діти були захоплені. Почали з традиційного запалювання спиртівки. Ну а далі – просто “вибухові” хімічні експерименти. Найефектніші з них – “пересичений розчин”, коли під час взаємодії двох рідин вміст колби повністю затвердів, “дим без вогню”, “хімічний вулкан”, який і справді нагадував вулкан, з якого виливається магма й вилітає хмара попелу, тільки у значно зменшеному розмірі. Цікавим було “обвуглення сульфатною кислотою сахарози” – вміст пробірки просто на очах потемнів і “виліз” на довжину пробірки. Улюблений дослід дітей – “фараонові змії”, з назвою якого пов’язана дуже цікава легенда. Розповідають, що колись у Стародавньому Єгипті сталася біда. На державу напав сильний і підступний ворог. Вороже військо оточило столицю. У місті почався голод. Знесилені мешканці міста відчайдушно боролися, проте перемога, здавалося, була на боці ворога. І от, коли надія на перемогу майже розтанула, друг і помічник фараона – знаний серед людей мудрець – придумав спосіб хитро обвести ворога навколо пальця. Наступного дня, ледь зійшло сонце, ворожа армія рушила до міста. Проте на них уже чекала несподіванка. З-під стін столиці, звиваючись із диким шипінням, на завойовників сунули гігантські змії. Потвори-велетні переслідували горе-вояків, які у відчаї й паніці тікали на свої кораблі. Діти мали змогу побачити таких “змій” на власні очі в лабораторії, коли під час взаємодії хімічних речовин з маленької таблетки вилізли із шипінням чорні “рептилії”, правда, дещо менших розмірів, ніж у легенді. Усім глядачам демонстрації дуже сподобалися. Звісно, всі ці досліди хіміки продемонстрували, щоб зацікавити дітей. А як використовують хімію на практиці в повсякденному житті? “Хімія – мистецтво синтезу й аналізу” – таким є гасло на гербі хімічного факультету. Дослідження вчених факультету надзвичайно багатогранні, – розповідає Григорій Дмитрів, заступник декана хімічного факультету з наукової роботи. – Речі, в які ми вдягаємося, косметика, парфумерія – все це ґрунтується на хімічних процесах. Без матеріалів, які сьогодні дає хімія, нічого не варта й сучасна промисловість”.
Біологічний факультет представив виставку видів тварин, що входять до “Червоної книги України”, щоб привернути увагу молоді до збереження тваринного світу й біорізноманіття загалом. Діти побачили опудала ссавців (серед них навіть ведмедя бурого!), птахів, земноводних і комах. Також кожен мав змогу погортати сторінки Червоної книги України. Завідувач Зоологічного музею біологічного факультету Ігор Шидловський зазначив: “За останні 10 років Червона книга збільшила свій обсяг за видами приблизно в 1,5 раза. Якщо раніше було 368 видів, занесених до Червоної книги України, то тепер – 542 види. Це досить серйозне питання, і треба звертати увагу молоді на цю проблему”. Науковець також наголосив, що потрібно зберегти те природне біорізноманіття, яке ми отримали у спадок від наших прадідів, щоб передати його і нинішньому молодому поколінню, і тим, хто прийде значно пізніше. Біологічний факультет провів презентацію саме в такому форматі, щоб показати, наскільки різноманітний тваринний світ, щоб діти змогли осмислити, що саме вони в майбутньому можуть стати біологами й зберегти багатство природи.
Геологи у своїй презентації закцентували на демонстрації гірських порід – найпрезентабельніших зразків музеїв факультету: мінералогічного, палеонтологічного і музею рудних формацій. Особливу увагу школярів привертав експонат палеонтологічного музею – порода з відбитком давньої риби. Також усім охочим демонстрували, як досліджують породи. Це стало можливим за допомогою одного з петрографічних методів, суть якого в тому, що той чи інший мінерал можна ідентифікувати за характерними ознаками, розглядаючи під мікроскопом зрізи породи завтовшки 0,02 мм (!), які є в так званих шліфах. Діти зацікавлено роздивлялися під мікроскопом різні візерунки, і їм важко було повірити, що саме так виглядає “шматочок камінчика”. Також геологи ознайомили з альбомом світлин з різних розділів геологічних практик, щоб школярі побачили, куди їздять студенти факультету, як працюють та відпочивають під час польових досліджень.
Начальник науково-дослідної частини Степан Орищин
Степан Орищин, начальник науково-дослідної частини, кандидат хімічних наук, вважає, що наш Університет дуже добре представив себе, презентації підібрано вдало. Факультети, які брали участь у фестивалі, висвітлили саме ті напрями своєї діяльності, які актуальні для сьогодення: “Рушій розвитку суспільства – науково-технічний прогрес. Його розвиток забезпечують природничі науки. Ось тому на Львівському фестивалі науки представлено саме ті факультети Франкового університету, на яких вивчають природничі науки. Роботи вчених хімічного факультету нашого Університету відомі в цілому світі. Львівські хіміки в галузі кристалохімії інтерметалічних сполук дають 20% наукової світової продукції (статті, монографії тощо), беруть участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях. На хімічному факультеті працює 32 викладачі, з яких 7 – лауреати Державної премії в галузі науки і техніки. Щодо біологічного факультету, то його наукова база дуже потужна, але найголовніше – його розробки досить перспективні. Як сказав екс-президент французької академії наук Клод Алегре (Claude Allegre), біологія – одна з наук ХХІ століття. Різні галузі цієї науки – зокрема, генна інженерія, мікробіологічні технології – перспективні у ХХІ ст. Тому біологія заслужено посідає місце серед важливих наук. Перспективною сьогодні є не лише біологія. Потужно на теренах нашої держави розвивається також геологія, українські вчені-геологи відомі у всьому світі. Існує низка проблем, які гостро постають перед нами всіма. Зокрема, проблема з нафтою. Як відомо, колись у Львівській області видобували нафту, а у повісті Івана Франка “Борислав сміється” зазначено, що на Львівщині було багато нафтових копалень. З часом, коли видобуток став малорентабельним, їх закрили. Проте знаємо, що значно нижче під землею є поклади нафти. Якщо геологи розроблять технологію її видобутку, Львівська область повністю буде забезпечена власною нафтою. Ще одна проблема – ситуація з природним газом. Людство навчилося видобувати сланцевий газ (природний газ, що його добувають зі сланцю, складається здебільшого з метану; утворюється внаслідок деградації керогену, який міститься в горючих сланцях, газ є там у мікротріщинах), але потрібна технологія не лише вертикального буріння, а й на відповідній глибині горизонтального. Тоді запасів сланцевого газу вистачить для наших потреб. Також геологи розвідали значні запаси золота і навіть алмазів на території України. Фізика та електроніка – теж науки ХХІ століття. Розробки вчених Університету необхідно впроваджувати у виробництво, потрібно шукати потенційних інвесторів. Для цього потрібні молоді перспективні кадри. Хочу підкреслити, що Львівський національний університет імені Івана Франка серед класичних університетів за підсумками наукової діяльності за 2005–2009 рр.зайняв перше місце. Це засвідчує, що наукові розробки нашого Університету досить потужні. Інша проблема – те, що розробки, які є конкурентоздатними зі світовими аналогами, наша держава, на жаль, не впроваджує у виробництво. Наведу декілька прикладів: датчики тиску ДТМ-2Н, розроблені у Франковому університеті, за метрологічними характеристиками не поступаються закордонним аналогам Ficher-Rosemount (США); ядерно-квадрупольний термометр – прилад дуже високої точності, яким можна виміряти температуру з точністю до однієї тисячної градуса, аналоги є лише у США та Японії. Тому бажаю, щоб діти по закінченні школи приходили до нашого Університету, здобували знання, освоювали нові технології і впроваджували їх у виробництво для розвитку нашої держави”.
Фестиваль науки подарував величезне задоволення і купу позитивних емоцій усім – і науковцям, і учням – потенційним студентам, а отже, його проведено недаремно. Сподіваємося, цей захід увійде до числа традицій міста Лева, і школярі матимуть змогу щороку переконуватися в тому, що наука – це не нудні лекції та гора підручників, а цікаве й захопливе заняття.
На фестивалі чудово зарекомендували себе й інші наукові та освітні заклади Львова
Національний лісотехнічний університет України представив композиції з уже непотрібних побутових речей, виготовлених на основі екологічно чистих матеріалів. У такий спосіб продемонстрували, що з “непотребу”, який ми майже викинули у смітник, можна зробити щось красиве і своєрідне. Найбільшу увагу привертав стілець із використаних картонних трубок – усі відвідувачі хотіли на ньому посидіти, бо стілець був не лише комфортним, а й дуже яскраво і позитивно оформленим.
Цікаву програму підготувала Львівська обласна Мала академія наук. Презентували гру “Космічне тренування”, яку розробив учень академії Богдан Качмар. Гру використовують для лікування дітей з вадами руху. До дитини підключають спеціальний пристрій – рукавичку або пояс – і вона одночасно грає в гру і тренує м’язи та суглоби. Також продемонстрували оснащеного веб-камерою робота, який завдяки розпізнаванню зображення знаходить шлях до об’єкта, оминаючи перешкоди. Автор проекту – учень Ростислав Ханас.
Національний університет “Львівська політехніка” представив оригінальні й неординарні розробки та проекти дванадцятьох своїх структур.
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій продемонстрував відвідувачам детектор руху. Його використовують у межах систем відеоспостереження і він дуже зручний для служби охорони, адже звільняє від напруженого й зосередженого спостереження за численними камерами. На екран виводять двоколірне зображення: білим кольором позначають рухомі об’єкти, чорним – нерухомі. Виявивши рух у кадрі, програма може відсилати sms-повідомлення, надсилати такий кадр електронною поштою або записувати на диск файл зображення із зафіксованим рухом.
Інститут хімії та хімічних технологій запропонував дві презентації. Кафедра технологій органічних продуктів представила свою спеціальність – “Технологія бродильних виробництв і виноробства”. Тут студенти освоюють технології одержання спирту, пива, вина, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв тощо. Під мікроскопом можна було роздивитися, як виглядають мікроорганізми, що “допомагають” виготовляти ці продукти. У маленьких посудинах розмістили сировину: ячмінний солод, хміль – для одержання пива; жито, пшениця, ячмінь – для спирту; сушені дріжджі використовують і в пивоварінні, і у виробництві спирту. У другій частині презентації свої здобутки представила кафедра органічної хімії. Головний експонат – гідрогель, специфічна структура, яка утримує в собі воду і яку застосовують у медицині від опіків. Також продемонстрували апарат, що виділяє ефірні олії з природних речовин. Неабияку популярність серед жіночої частини відвідувачів здобув крем, який власноруч приготував студент 5 курсу Андрій Попадюк. Рецепт простий, і кожна жінка може виготовити такий крем у домашніх умовах, розповів Андрій: “Три основні компоненти: вода, куплена в аптеці (я використав трояндову), жирова частина (какао-олія, олія дерева ши, олія пророслих зерен пшениці, олія кісточок винограду, олія кісточок персика) і природний емульгатор – бджолиний віск. Потрібно змішати віск і жирову частину крему й розтопити їх на водяній бані приблизно до 70?С, додати приготовлену заздалегідь воду. Тоді суміш, постійно помішуючи, охолодити до 40?С і додати ефірні олії або вітаміни. У кремі, який тут представлено, я використав ефірні олії гіркого апельсина і троянди. Суміш добре розмішати й охолодити до кімнатної температури”.
Інститут геодезії презентував віртуальну модель Східниці за допомогою спеціальної довідникової електронної системи, про яку докладніше нам розповів кандидат технічних наук, старший викладач кафедри інженерної геодезії Олександр Заяць: “Ця система дає унікальну можливість здійснити віртуальну подорож у місце, де ти ніколи не бував, у 3D-форматі. При цьому можна навіть “зайти” у кафе чи їдальню, дізнатися ціни, прочитати меню й побачити, як виглядає страва, яку ви замовили. Також реально створити інформаційну систему свого міста чи вулиці. У базі даних можна розмістити інформацію про інтер’єри будівель, ціни, контактні телефони і т. д. Вважаю, що впровадження геоінформаційних технологій сьогодні актуальне для всіх, адже їх використовують не лише в геодезії, а й у повсякденному житті”.
Мала технічна академія наук при НУ “ЛП” продемонструвала цікаве шоу, подане у форматі майстер-класу. Експерименти проводив кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики НУ “ЛП” і директор Малої технічної академії наук при НУ “ЛП” Олександр Захар’яш, пояснюючи дітям хімічний і фізичний зміст процесів. Задум першого досліду – привернути увагу дітей до модної і завжди популярної тематики – пошуку нових джерел енергії, цього разу – електричної. Олександр продемонстрував, що електрорушійна сила виникає, якщо вставити два різні метали в лимон, яблуко і огірок! Показав нам “дискотеку з пива”: якщо послідовно два метали вставити в кілька склянок, вони здатні засвітити лампочку. Презентував резонатор Гельмгольца, який винайшли у ХVIII столітті і використовували для поліпшення акустики приміщень. Олександр демонстрував, як на різних частотах звуку поводиться полум’я свічки, і навів цікавий приклад: “Історія пам’ятає випадок, коли завдяки такому резонатору фізики свого часу ліквідували пожежу на свердловинах у Саудівській Аравії і Кувейті. Чимало зусиль витратили, до багатьох способів вдавалися, щоб загасити кілометри площ, де горіла нафта, проте марно. І от приїхали фізики з Новосибірська й застосували явище акустичного резонансу. Ефект виявився для всіх несподіваним – полум’я вдалося загасити. Презентація була надзвичайно захоплива, тому біля виставки Малої технічної академії наук при НУ “ЛП” не зникала юрба зацікавлених дітлахів.
“Справжній професор відрізняється від школяра лише вартістю улюблених іграшок” – дуже влучний вираз, який вибрали науковці Малої технічної академії наук при НУ “ЛП” для своєї презентації. І під час фестивалю це довели всі ВНЗ – учасники заходу. Діти мали змогу зрозуміти, що все, на перший погляд складне, можна зробити своїми руками і що не все так важко, як здається.
Сторінку підготувала Богдана Баюнова,
Студентська інформаційна мережа
Фото Олега Гордійчука