У рамках Днів Вроцлавського університету у Львівському національному університеті імені Івана Франка на географічному факультеті відбувся семінар, у якому взяли участь декан факультету Ярослав Хомин, науковці факультету Андрій Богуцький, Ярослав Кравчук, Павло Шубер, Семен Кукурудза, Марта Мальська, Роман Гнатюк, Андрій Яцишин, Роман Дмитрук та інші, а також студенти третього курсу. Вроцлавський університет представляли Здіслав Ярек (завідувач кафедри фізичної географії), Пьотр Овчарек (викладач кафедри фізичної географії), студенти – члени Студентського наукового кола географів Ґжеґож Ґалек та Славомір Червіньскі.
Здіслав Ярек виголосив доповідь “100 тис. років змін клімату, записаних у лесах Польщі та України”, Пьотр Овчарек – “Використання дендрохронологічного методу у вивченні сучасних геоморфологічних процесів”. Доповіді були надзвичайно цікавими і, попри те, що їх виголошено польською мовою, доступними слухачам.
Після виступу польських колег доповідь “Палеогеографічні дослідження плейстоцену на географічному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка” прочитав професор кафедри геоморфології і палеогеографії Андрій Богуцький, у якій чітко окреслив напрями діяльності й найголовніші здобутки вчених географічного факультету Франкового університету.
“Ми налагодили співпрацю з величезною кількістю географічних шкіл, – зазначив Андрій Боніфатійович. – Насамперед, з Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Варшавським університетом, Щецінською політехнікою, Гданським університетом, Вроцлавським університетом, Польською академією наук, Державним геологічним інститутом (Варшава) і т. д. Працюємо з усіма українськими інститутами, а також із багатьма білоруськими, литовськими, прибалтійськими й іншими. Спільно проводимо міжнародні семінари щодва роки, на яких розглядаємо серйозні наукові проблеми, намагаємося якнайдокладніше окреслити ці проблеми і, найголовніше, опублікувати результати. Зазвичай збирається 35–40 відомих спеціалістів, з них близько 25–30 докторів наук, академіків і професорів. Звісно, проводимо ці семінари безпосередньо на розрізах, адже аудиторні умови не дають можливості для докладних досліджень. Результати останніх семінарів – чотири семінарські книжки: “Гляціал і перигляціал на межиріччі Сяну і Дністра”, “Гляціал і перигляціал Волинського Полісся”, “Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу” і “Найдавніші леси Поділля і Покуття”. Також видаємо регіональні огляди. Наприклад, “Лес і палеоліт околиць Галицького Придністер’я” – видання, де подано виключно матеріали нових досліджень. Ще одна робота – “Вплив людини на хід природних процесів”, видана в Польщі англійською мовою, яка містить величезний фактичний матеріал. Започатковано серію видань з палеоліту тощо. Усе це вдається завдяки тісній співпраці між ВНЗ різних країн. У нашому Університеті сформована команда: Андрій Богуцький, Роман Дмитрук, Андрій Яцишин, Петро Волошин та ін. Завдяки цій команді, молодим кадрам і, звісно, міжнародній співпраці маємо можливість працювати в багатьох напрямах, зокрема вивчати опорні розрізи. На Волині, Поділлі і в Передкарпатті досліджено серію розрізів, мабуть, найґрунтовніше у Європі, із застосуванням усіх наявних методів (Коршів, Бадяничі, Галич, Колодіїв і т.д.). Також вивчаємо генетичні типи відкладів, серед яких льодовикові товщі, алювіальні відклади тощо. У цій сфері також є досить вагомі здобутки нашого Університету – розроблено стратиграфічні, інженерно-стратиграфічні схеми, схему зон розвитку кріогенезу в плейстоцені. Вважаємо, що наші схеми конкурентоспроможні, але в науці завжди є дискусії, які існуватимуть стільки, скільки існуватиме наука. Наступний великий розділ наших робіт – палеокріогенез, адже маємо ідеальну ділянку для вивчення палеокріогенних процесів – Волино-Поділля. Ще одна широка тема, де всі працюємо і досягли значних результатів, – проблеми палеоліту. Завдяки комплексуванню робіт археологів і палеогеографів ми розробили схеми розвитку палеолітичної культури і вивчили дуже багато стоянок. Дедалі більшого значення набувають прикладні аспекти палеогеографічних досліджень, насамперед ідеться про аспект інженерно-геологічний. Тепер вивчаємо проблеми екологічні, і навіть туристичні (пропаганда неживої природи тощо). Але найголовнішим напрямом нашої діяльності традиційно є вивчення лесів.
Головне – не боятися труднощів і любити поле, бо без поля природничих наук не буває. Усе, що ми вам демонструємо, – “вистраждані” у полі речі, які потім проаналізовано в найкращих світових лабораторіях, насамперед у лабораторіях Польщі. Саме завдяки цій співпраці, завдяки грантам отримуємо важливу для нас інформацію”.
З доповідями виступили також доценти кафедри геоморфології і палеогеографії Роман Дмитрук (“Палеомалакологічні дослідження плейстоцену заходу України: стан і перспективи”) та Андрій Яцишин (“Сучасні напрями палеогеографічних досліджень”).
Наприкінці семінару Андрій Богуцький підкреслив важливість міжнародних наукових контактів із польськими колегами: “Університет у Вроцлаві – надзвичайно потужний, завдяки співпраці з ним ми досягли значних результатів у галузі палеогеографії. Тому Дні Вроцлавського університету у Франковому університеті – дуже важлива і приємна подія”.
На такій позитивній ноті закінчився семінар. Проте зустріч із польськими колегами не завершилася, і тривала ще два дні – з нагоди 40-ї річниці Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару ЛНУ ім. Івана Франка.
Богдана Баюнова,
Студентська інформаційна мережа