Ботанічний сад Вроцлавського університету
Ботанічний сад Вроцлавського університету сьогодні – один з найкраще облаштованих ботанічних садів Республіки Польща. Його історія починається 1811 р., коли засновано Вроцлавський університет. Для закладення саду обрали територію площею 5 га із залишками фоси після знищення військами Наполеона міських фортифікацій.
Під керівництвом перших директорів Ботанічного саду Г. Е. Лінка та Ф. Гейна (1811–1815), а також Тревінаріуса (1816–1830), підготовлено територію, засипано частину фоси ґрунтом, збудовано 3 великі та 2 маленькі оранжереї, а також висаджено рослини.
У 1830–1852 рр. Ботанічним садом керував відомий систематик Х. Г. Неес фон Ессенбек, який упорядкував рослини за природною систематикою. Найбільш авторитетним директором був лікар і ботанік Г. Р. Гепперт – творець фітогеографічних та палеологічних зон, засновник Ботанічного музею, а також відомого геологічного профілю, який представляє схему скальних шарів валбжиського родовища вугілля.
У наступні роки до розвитку саду доклали зусиль засновник нової систематики рослин А. Енглер (1884–1889) та відомий систематик і фітогеограф Карл Прантл (1889–1893). У 1929–1945 рр. Ботанічний сад об’єднали з іншими ботанічними садами, створивши єдиний Ботанічний інститут.
Під час Другої світової війни Ботанічний сад Вроцлавського університету зазнав значного руйнування, будинки й оранжереї знищено. Відбудову саду розпочали 1948 року під керівництвом професорів Генріха Тележинського, першого післявоєнного директора саду, та Стефана Мацкі. Активно долучилися до відбудови магістри Софія Гумінська, Ядвіга Тележинська, Ян Аугустиновіч. За допомогою прибулого війська університетська молодь, працівники університету, а також різні організації Вроцлава допомагали відновлювати Ботанічний сад.
У 1950 р. започатковано контакти з іншими ботанічними садами, завдяки чому Вроцлавський ботанічний сад отримував насіння нових видів рослин. Тоді сад відкрили для відвідувачів.
1981 року Ботанічний сад Вроцлавського університету очолив Томаш Новак, який спрямував діяльність установи на збагачення колекції рослин, а також на розвиток навчального напряму. У цей час колекційні фонди ботанічного саду значно поповнилися і рослинами відкритого ґрунту, і видами оранжерейних рослин.
Структура саду: відділ систематики рослин, відділ природничої освіти, арборетум, відділи альпійських і скельних рослин, водних і болотних рослин, сукулентів, тропічних і субтропічних рослин, насіннєва лабораторія, майстерні.
Відділ систематики рослин охоплює середню частину саду площею 1,5 га. Тут представлено рослини різних родин – і трав’яні, і деревні. Посеред куртин встановлено бюст Карла Ліннея.
У відділі природничої освіти розміщено на куртинах рослини, що ілюструють питання морфології і біології вищих рослин, а також колекцію витких рослин та експозицію “Панорама природи”, створену 1996 року.
Арборетум, витриманий в англійському стилі, розміщено в східній частині саду. Кущі й дерева розташовано за географічним походженням, вони утворюють куртини Азії, Південної Америки та буковий ліс.
Стара частина альпінарію складається з кількох скельних пагорбів, мальовничо розташованих над південно-східними берегом ставка. На кожному з них – рослини, які походять з різних регіонів. На терені альпінарію є одна з найцікавіших особливостей саду – геологічний профіль з 1856 р., що його запроектував Г. Р. Гепперт.
Досить великим є відділ декоративних рослин – спеціально для розведення колекції декоративних дерев, кущів, багаторічних видів рослин. Тут зібрано чималу колекцію ірисів, хризантем, лілійників, жоржин, а також рідкісних декоративних рослин.
Колекції відділу водних і болотних рослин розміщено в кількох місцях Ботанічного саду. Природний ставок, завдовжки 260 м кв., площею приблизно 0,5 га, заріс місцевою рослинністю (переважає латаття білосніжне).
Відділ тропічних і субтропічних рослин складається з оранжереї з пальмами, експозиційної оранжереї та 5 колекційних теплиць. Особливої уваги заслуговують представники родини бромелієвих, а також низка тропічних ужиткових рослин: банан, кокосова пальма, перець чорний, ваніль. Є колекція комахоїдних рослин.
Для представників флори холодних регіонів Австралії, Нової Зеландії, Африки, Південної Америки відведено експозиційну оранжерею під назвою “Австралія”. У саду функціонують лабораторії гідропоніки, екології водних рослин, культури тканин, відділ історії саду.
Невід’ємна частина Ботанічного саду Вроцлавського університету – Арборетум у Войславіцах, площею близько 24 га. Тут росте понад 1800 таксонів. Провідною є колекція рододендронів та азалій (приблизно 450 таксонів), які в травні перетворюють Арборетум на рай. Арборетум відомий зокрема вирощуванням рослин родини вересових, передусім рододендронів і азалій. Колекцію цих рослин започатковано у Войславіцах наприкінці XIX – початку XX ст. Вирішальну роль у створенні цих колекцій мали родючі кислі ґрунти, а також відповідний мікроклімат. Друге місце в Арборетумі належить колекції хвойних рослин. Чимало з них – унікальні рослини великих розмірів. Завдяки корисному мікроклімату тут провадять дослідження з акліматизації нових видів рослин, вирощувати які не вдається в інших регіонах Польщі.
Завдяки сприянню ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка і Вроцлавського університету, зокрема зусиллям проректора з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка проф. Б. Котура, директора Ботанічного саду Вроцлавського університету проф. Т. Новака і завідувача відділу з питань міжнародного співробітництва Вроцлавського університету магістра Я. Краснієвської кілька років поспіль Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка має унікальну можливість скеровувати на річне стажування співробітників саду. З 2003 р. працівники нашого Ботанічного саду щороку мали змогу не лише ознайомлюватися з колекціями Ботанічного саду Вроцлавського університету, а й навчитися разом з польськими колегами організації роботи з колекційними рослинами, набути досвіду і навичок. За цей період на стажуванні у Вроцлаві перебували інженери М. Гелеш, С. Павлишин, М. Мончук, завідувач відділу дендрології О. Щерба, молодший науковий співробітник Я. Федоровська, лаборанти Н. Микитюк і Х. Господаришин.
Розгорнута співпраця між ботанічними садами наших університетів дуже цінна з огляду на можливість удосконалення діяльності та розвитку колекційних фондів, обміну досвідом, реалізації проектів, що охоплюватимуть й інші ботанічні сади сусідніх країн.
Користуючись нагодою, бажаємо польським колегам творчих успіхів і наснаги в подальшій роботі та висловлюємо слова щирої вдячності за їхню допомогу нашим колегам під час стажування у Вроцлаві.
Я. Федоровська,
молодший науковий співробітник Ботанічного саду
А. Прокопів,
директор Ботанічного саду