Початок книгозбірні Вроцлавського університету датовано 1702 р. – відкриттям “Університету Леопольда”. Історія сучасної університетської бібліотеки, за дослідженням її історика Б. Коцовського, сягає початку травня 1945 р. – часу прибуття до міста т. зв. “наукової групи”, яку очолив проф. Станіслав Кульчинський. До складу нової університетської бібліотеки увійшли збережені частини книгозбірень давнього університету й міста, а також низки наукових і церковних установ Сілезії. Від заснування бібліотеки в її комплектуванні надавали перевагу регіональному принципу – це й тепер найбагатша для сілезького краєзнавства книгозбірня. Розбудова бібліотеки почалася з кількох приміщень, що пережили воєнні роки, а сьогодні це потужний комплекс, що складається з низки спеціалізованих корпусів у центрі міста. Оптимізація системи зберігання й потреба в інформаційному забезпеченні навчальної та науково-дослідницької діяльності Університету зумовили ініціативу ректорату сприяти побудові сучасного бібліотечного комплексу, який уже до 2012 р. має прийняти перших читачів.
І довоєнна, й пізніша історія бібліотеки Вроцлавського університету значною мірою схожа на етапи становлення Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Специфіка організації навчального процесу (зрештою, навіть із вимушеною спадкоємністю інтелектуального потенціалу у ХХ ст.), особливості комплектування давніми й актуальними рукописами та виданнями, як і спільні завдання інтеграції до світового інформаційного простору, зумовили аналогічну структуру цих найважливіших підрозділів вищих навчальних закладів. Як і наша бібліотека, книгозбірня університету у Вроцлаві – одна з найяскравіших ілюстрацій розвитку наукового, культурно-мистецького, релігійного життя регіону.
Серед основних підрозділів бібліотеки – відділи стародруків, рукописів, графіки, картографії, бібліографії та ін.
У відділі стародруків зберігають унікальні видання XV–XVIII ст., що відображають універсалізм інтелектуальних процесів у стінах Університету та представляють продукцію численних європейських видавців. Як і в Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка, надзвичайно різноманітними за тематикою є колекції рукописів (теологія, філософія, право, медицина, твори античних авторів тощо), які об’єднали і давні збірки університету та міста, і т. зв. “акцесії” – надходження 1945–2002 рр. Збірка середньовічних рукописів Вроцлавського університету – найчисленніша у Польщі. Унікальні екслібриси, фотографії, листівки, гравюри зберігають та експонують у відділі графіки, а нотні партитури зі світською та духовною, інструментальною й вокальною музикою від доби середньовіччя до сьогодення користувачі можуть опрацювати в окремому підрозділі. Збереження та популяризацію фондів забезпечують оснащені сучасним обладнанням реставраційні майстерні, центри репрографії й оцифрування фондів. Щоденні потреби студентів і викладачів забезпечує мережа спеціалізованих галузевих бібліотечних підрозділів.
Співпраця між нашими університетськими бібліотеками активізувалася у 2008 р. в рамках здійснення науково-видавничих і модернізаційних програм з нагоди 400-річчя Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. Укладення нових, актуалізація й оновлення підписаних раніше міжнародних угод дала змогу нашій бібліотеці гідно презентувати себе на міжнародних інформаційно-бібліотечних заходах, узяти участь у конкурсі на здобуття спеціалізованих грантів Євросоюзу. Важливим аспектом проведення модернізації було вивчення досвіду низки провідних бібліотек Республіки Польща, доробок яких у сфері автоматизованого обліку, обслуговування, формування спеціалізованих електронних ресурсів спирається на використання різних унікальних технічних рішень і технологій. Упродовж 2007–2010 рр. представники адміністрації Наукової бібліотеки нашого Університету мали нагоду відвідати низку книгозбірень. Зокрема, у вересні 2007 р. директор НБ ЛНУ ім. Івана Франка доц. Василь Кметь вивчав досвід роботи бібліотеки Варшавського університету, систему організації зберігання та реставрації унікальних книжкових пам’яток у Національній бібліотеці Польщі.
У 2008 р. активізовано контакти Наукової бібліотеки нашого Університету із книгозбірнями у Варшаві, Вроцлаві, Катовіцах та Лодзі. Саме на базі цих осередків проходив наукове стажування заступник директора НБ ЛНУ ім. Івана Франка з питань автоматизації Ігор Огура. Пластикові читацькі квитки в бібліотеці запроваджено з урахуванням, зокрема, відповідного досвіду вроцлавської книгозбірні. Завдяки особистому сприянню директора бібліотеки Вроцлавського університету Гражини Пйотровіч та співробітників відділу комп’ютеризації розпочато вивчення досвіду польських бібліотек з організації відкритих електронних ресурсів: функціонування електронної бібліотеки на платформі “dLibra”, створення й наповнення електронних каталогів, зокрема “NUKAT” – національного центрального каталогу наукових і академічних бібліотек, які з 2002 р. постійно поповнюють його актуальними й ретроспективними бібліографічними описами. Спільно з польськими колегами наша бібліотека брала участь у конкурсі TEMPUS з міжнародним міжбібліотечним проектом. Досвід, набутий у тісній співпраці, був визначальним у формуванні перспективних проектів розвитку НБ ЛНУ ім. Івана Франка. Серед них – презентований на міжнародному форумі “Проблеми розвитку інформаційного суспільства”, що відбувся в бібліотеці у жовтні 2009 р., проект “eLife – електронна бібліотека майбутнього”. Суть інновації – у створенні єдиної національної електронної бібліотеки повнотекстових видань із централізованим сервером.
4–7 червня 2009 р. директор НБ ЛНУ ім. Івана Франка доц. В. Кметь брав участь у Днях Львівського університету у Вроцлаві. У рамках програми у Вроцлавському університеті директор презентував історію та сучасність бібліотеки, представив її видавничу діяльність, а також відвідав окремі підрозділи університетської книгозбірні й ознайомився з їх роботою.
Співпраця між бібліотечними осередками, що виявляється в обміні досвідом, досягненнями у сфері обслуговування та книгозберігання, книгообміну – запорука розвитку й майбутніх здобутків книгозбірень і на рівні національному, і в контексті загальноєвропейського інформаційного простору.
Роман Лаврентій,
в. о. завідувача відділу культурно-просвітницької роботи
НБ ЛНУ ім. Івана Франка