Біографічні нотатки про Альфреда Яна
Альфред Ян (Alfred Јahn) народився 25 квітня 1915 року в передмісті Львова (Клепарів). У 1991 році опублікував книгу спогадів “Z Kleparowa w swiat szeroki”. Навчався у п’ятій львівській гімназії, яку у 20–30-ті роки ХХ ст. називали “пролетарською” і яка була розміщена на межі трьох тодішніх передмість: Клепарова, Замарстинова і Знесіння, а також району європейських поселень (Кракідали). Серед учнів – 2/3 євреї, третина – поляки й українці (здебільшого із довколишніх сіл Голоско Мале і Велике).
По закінченні гімназії (1933) вступив до університету Яна Казимира у Львові, де студіював в Інституті географії. Його керівником, аж до захисту докторської дисертації (1939), був професор Август Ціргофер, який 1933 р. став директором інституту, після виходу на пенсію професора Є. Ромера.
Захопився геоморфологією, бо тоді побутувала думка, що правдиві вчені в географії стартують у геоморфології. На той час в Інституті географії геоморфологами були Є. Ромер, А. Ціргофер, Ю. Чижевський, А. Маліцький, М. Орліч. Вчителі А. Яна з Інституту геології – професор В. Роґаля, З. Вейберг, Ю. Токарський. Наприкінці 1937 року, закінчивши університетські студії, обійняв посаду асистента. Крім наукових досліджень на Поділлі, брав участь у першій польській науковій експедиції в Гренландію (1937). На основі матеріалів цих досліджень захистив 1939 р. докторську дисертацію (наймолодший доктор географії на той час).
У 1939–1941 рр. Альфред Ян доброзичливо згадує Юрія Полянського – відомого львівського геоморфолога, геолога і археолога, який став директором Інституту географії замість професора А. Ціргофера, а доти працював у львівській гімназії. Майже всі польські професори, доценти та асистенти й далі викладали в Інституті географії. Крім Ю. Полянського, в інституті почав працювати асистентом українець Левицький та прибулий з Києва Григорій Зільбер, які також доброзичливо співпрацювали з польськими колегами. Альфред Ян продовжував геоморфологічні дослідження на Поділлі, зокрема на Гологоро-Кремінецькому пасмі. Останню наукову експедицію зі студентами в околиці м. Кремінця провів у червні 1941 р., за кілька днів до початку війни.
У роки німецької окупації університет було закрито, і д-р Альфред Ян працював у біологічному інституті професора Рудольфа Вегля, який вивчав проблеми тифозних захворювань. Від осені 1944 р. до весни 1945 р. – геолог у геологічному управлінні, яке розміщувалося тоді в будинку львівської ратуші.
У розділі ІІІ “Війна і окупація” своїх спогадів “З Клепарова у світ широкий” Альфред Ян цитує лист від Юрія Полянського, який про польсько-український конфлікт писав: “Де двоє б’ються – третій користає”. Альфред Ян робить висновок, що особиста трагедія академіка Аргентинської академії наук Юрія Полянського є водночас трагедією двох народів, які жили на одній землі, близькі за мовою, культурою і релігією.
Альфред Ян. 1937 р.
У 1945–1949 рр. Альфред Ян працює в університеті Марії Кюрі-Склодовської в м. Любліні (Польща). У цей період провадив докладні дослідження на Любельській височині, на основі яких написав монографію “Wyzyna Lubelska. Rzezba i czwartorzed” (1956).
З 1949 року Альфред Ян – завідувач кафедри фізичної географії, а потім геоморфології у Вроцлавському університеті. У 1952–1954 рр. виконує обов’язки продекана відділу природничих наук; 1958–1968 рр. – директор Інституту географії; 1959–1962 рр. – проректор; 1962–1968 рр. – ректор Вроцлавського університету.
На посаді ректора у березні 1968 року підтримав політичний страйк студентів університету.
Працюючи у Вроцлавському університеті, й далі провадив активні наукові дослідження в Карпатах, на Шпіцбергені, Алясці, в Сибіру. 1968 р. – учасник Міжнародного географічного конгресу в м. Делі (Індія), як президент геоморфологічної комісії. Крім того, брав участь у багатьох міжнародних конгресах і конференціях як фахівець із крайових утворень материкових зледенінь.
Професор Альфред Ян отримав почесні звання Doctor Honoris Causa трьох університетів: імені Адама Міцкевича у Познані, імені Марії Кюрі- Склодовської у Любліні, а також Львівського державного університету імені Івана Франка (січень 1999 р.).
Ярослав Кравчук,
завідувач кафедри геоморфології і палеогеографії, професор