Я вже не та…
Холодно. Сумно. Дощить на душі.
Сльози гарячі в холоднім дощі.
Пристрасть погасла, утративши сенс…
Без почуттів я, мов той манeкен.
Все найдорожче померло давно.
Як повернути – не скаже ніхто.
Градом пронизливим падає біль,
Тиша отруйна шипить, немов змій. Продовження