«Йдеться про тих людей, які розповсюджували релігію, боролися із тьмою, визволяли людей, створювали абетки, ширили культуру, будували будинки, і завдяки кому розвивалось мистецтво – йдеться про перекладачів. Тож нащадкам слід знати не тільки історію цих людей, а й поіменно тих, хто працював у рідному місті, країні чи Університеті», – зазначила під час відкриття Урочистої академії з нагоди Міжнародного дня перекладача завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, заслужений професор Львівського університету Роксолана Зорівчак. Продовження →

Про Ігоря Захару та його лекційний компендій «Українська філософія»

«Я не ріс в Афінах,
не навчався у філософів,
але був наче бджола,
яка прилітає до кожної квітки
і звідти збирає словесний солод і доходить до мудрості»

Із «Моління Данила Заточника»

Ігор Захара, як і анонімний давній русич «Данило Заточник», теж не ріс в Афінах, а проте навчався інтелектуальних мудрощів в Афін і давніх римлян, позаяк у 1960-і роки здобув вищу освіту філолога-класика на факультеті іноземних мов Львівського університету. Мабуть, не мав він і досвіду систематичних спеціальних філософських студій у школах видатних мислителів аж до написання кандидатської дисертації на історико-теоретичну філософську тему «Філософські погляди Стефана Яворського», яку успішно захистив у 1977 р. І все-таки мав доглибні підстави порівнювати себе, молодого чи зрілого вченого мужа, із бджолою, яка клопітливо літала квітниками людського знання і ретельно визбирувала многоцінний словесний і фактажний солод, ушляхетнюючи свій інтелект добірним нектаром людського досвіду та мудрості. Продовження →

До 80-річчя від дня народження А. М. Залеського

Утрачені, загублені імена тих, хто своєю працею, своїми титанічними зусиллями торував дорогу рідному слову, рідній культурі та самобутності. День за днем, рік за роком і навіть зі скрижаль історії стираються згадки про людей, які чесно та віддано працювали на науковій ниві, які не прагнули слави чи визнання. Одним із таких був мій односельчанин, мовознавець Антін Залеський.
Народився Антін Миколайович 15 серпня 1936 року у селі Доброводи Збаразького району Тернопільської області у родині коваля. Його дитинство минало поблизу місцевої річки на мальовничій центральній вулиці, яку в народі називали Закоршмою. Малий Антін дуже любив читати. Книга манила його до себе, бувало забував про свої обов’язки по господарству. У 1943 році пішов до першого класу Доброводівської семирічки, де вивчав письмо-каліграфію, російську мову, читання, арифметику, а згодом і українську мову. Однокласниця Антіна І. Смакула згадує, що «найбільшою радістю для юнака були відвідини вистав у Народному домі. Він мав добру пам’ять, успішно навчався. Тоді 7 класів мало хто закінчував: були важкі повоєнні часи, закінчували 2 або 4 класи» [1, с. 7]. Однак це не стосувалось здібного Антіна, який у 1950 році закінчив семирічку з похвальним листом. Продовження →

В Університеті вшанували пам’ять провідного фахівця в галузі партології та псефології, доцента кафедри політології філософського факультету Юрія Шведи.
Колеги, друзі та родина Юрія Шведи, його студенти й аспіранти, представники депутатського корпусу і влади взяли участь у науковій конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи), що відбулась 8 жовтня 2016 року у конференц-залі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Хвилиною мовчання вшанували учасники конференції світлу пам’ять Юрія Шведи. Продовження →