За кілька днів після повернення однієї львівської журналістки із зони АТО ми телефоном домовилися про інтерв’ю. Відклавши слухавку, впіймала себе на думці, що востаннє, коли ми бачились з нею «на каві», я не серйозно сприйняла слова про те, що вона планує поїхати на Схід. Тоді ми попередньо узгоджували, що при зустрічі не говоритимемо про війну. Цього разу – навпаки. Мене цікавили її особисті спостереження, емоції та враження від почутого й побаченого на кордоні визволеної Луганської області зі самопроголошеними незаконними утвореннями. Разом із волонтерами львівської «Самооборони» Тетяна за 18 годин подолала 600 км передової: Сватово, Новоайдар, Лисичанськ, Щастя, Сєвєродонецьк, Старобельцево… Луганську ТЕС.  Продовження →

Півстоліття від дня смерті українського скульптора світової слави

Окремі показові факти пізнання артистичної творчості одного з найвидатніших мистців – експериментаторів світової культури ХХ століття українця Олександра Архипенка (30.05.1887 – 25.02.1964) в літературно-мистецькому процесі Франції та Бельгії минулого ХХ століття дозволяють частково заповнити невідому сторінку українсько-французькомовного культурного діалогу на рівні близьких до себе видів людської діяльності як-от поезія і малярство, література взагалі, мистецтвознавча критика, сценічне експериментування тощо. Французькомовне прочитання Олександра Архипенка знає понад півстолітню історію, воно знаменне залученням до цього культурологічного процесу декількох неординарних особистостей, серед яких одне з найбільш оригінальних явищ французької і світової поезії, поет Гійом Аполлінер (1880–1918) і класик бельгійської французькомовної літератури прозаїк і літературознавець Франц Елленс (1881–1972), а також окремі французькомовні мистецтвознавці, які активно працювали в галузі мистецької критики. Продовження →

Коли ми говоримо про хорову творчість, то уявляємо щось високе, духовне, натхненне…Проте не часто нам доводиться зазирати в душу людини, яка щоденно присвячує себе цьому мистецтву. Оксана Йосипівна Мельничук, старший викладач кафедри хорового співу факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, радо погодилась розповісти нам про власне розуміння творчості. Продовження →