До 85-річчя від дня народження Степана Миколайовича Злупка

Цьогоріч минає 10-ліття від часу відходу у Віч­ність Степана Миколайовича Злупка – доктора економічних наук, професора, академіка Академії економічних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, у минулому завідувача кафедри економіки України ім. Михайла Туган-Барановського (1993–2006) Львівського національного університету імені Івана Франка, головного наукового співробітника Інституту регіональних досліджень НАН України.
Степан Злупко був непересічним ученим, педагогом, патріотом, представником когорти видатних дослідників економічної історії, історії економічної думки України та національної економіки, основоположником нового наукового напряму – екогомології.  Продовження →

Фото Руслана Канюки 24.02.11 Гість Дня Роман Лубкивский

У неділю, 23 жовтня у Львівській філармонії відбувся вечір пам’яті, присвячений Романові Лубківському – поету, письменникові, перекладачеві, Надзвичайному і Повноважному Послу, людині, яка тривалий час відстоювала традиційні цінності українського народу. «Не Спартак я і не Орфей, Звичайнісінька – так! – людина», – писав видатний український поет.
Хоч насправді – він був тією людиною, яка «народилася для всього світу, – сказав у своєму вступному слові голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. – Життя, яке прожив Роман Лубківський, не є даремним. Дорога до його слова, до його величі тільки починається». Продовження →

Під час свого робочого візиту до Львова Міністр екології та природних ресурсів України, випускник фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Остап Семерак 11 листопада 2016 року відвідав свою альма-матер, де зустрівся з Ректором та студентами і викладачами Університету.
Спілкуючись зі студентською молоддю та науковцями, Міністр загострив увагу на низці питань, які є особливо актуальними для сучасного суспільства.
Під час зустрічі йшлося про глобальні кліматичні зміни на планеті та екологічні загрози і виклики, які постали перед людством на порозі третього тисячоліття. Продовження →

З ініціативи активістів екологічного гуртка географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та за підтримки громадської екологічної організації «Екопоступ» 14-16 жовтня 2016 року відбулась екологічна акція «Чисті узбережжя озера Пісочного – 2016».
Це вже дев’ята екоакція з прибирання узбережжя озера Пісочного в межах Шацького НПП, яку щорічно проводять екологи восени, після завершення рекреаційного сезону. Продовження →

Представники духовенства, громадськості, місцевої влади та науковці Львівського національного університету імені Івана Франка й інших вишів міста Львова 10 листопада 2016 року взяли участь у засіданні круглого столу з питань розбудови та охорони унікальної історичної та релігійної пам’ятки Львівщини – релігійно-природничого комплексу «Страдецька гора», що у с. Страдч, у зв’язку з різким зростанням антропогенного навантаження на сформовану впродовж тисячоліть біосферну систему села та регіону в цілому.
Так, «Страдецька гора» – це комплекс унікальних історичних пам’яток, витоки яких сягають початків християнства на українських землях. Зокрема, на невеликій території довкола Страдецької гори археологи виявили п’ять культурних шарів поселень від доби мезоліту (V тисячоліття до Р.Х.) до давньоруського часу (ХІІІ ст.).  У Страдецькій горі зберігся другий в Україні за розмірами і значенням після Київської Лаври християнський монастир, який дійшов до нашого часу у своєму первозданному вигляді (ХІ-ХІІІ ст.). Також Страдецький парохіяльний храм є найкращим представником рідкісного архітектурного стилю «кришталкового модерну». Унікальним є той факт, що з 1936 року за поданням Папи Пія ІХ Страдецька Хресна Дорога прирівняна за значенням до Єрусалимської. Продовження →

Понад 250 учасників з України та 19 країн Євросоюзу взяли участь у Міжнародному інформаційному дні програми Еразмус+ для ВНЗ, що відбувся 21 жовтня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Організаторами заходу є Національний Еразмус+ офіс в Україні (проект ЄС) спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка, у тісній співпраці з Представництвом Європейського Союзу в Україні та за підтримки Міністерства освіти і науки України і Виконавчого агентства ЄС з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.
Під час відкриття Міжнародного інформаційного дня програми Еразмус+ для ВНЗ директор проекту ЄС «Національний Еразмус+ офіс в Україні» Світлана Шитікова наголосила на тому, що сьогодні українським вишам як ніколи важливо брати участь у програмах Євросоюзу, адже це підвищує авторитет країни на міжнародній арені. Продовження →

На підставі угоди між Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) і Львівським національним університетом імені Івана Франка з 16 по 27 жовтня 2016 року група студентів географічного факультету під керівництвом доцента кафедри економічної і соціальної географії Василя Стецького здійснила науково-пізнавальну й навчальну поїздку до ФРН за програмою «Студентські поїздки до Німеччини». Продовження →

Одна з найкращих студенток-україністок, яка навчається на філософському факультеті Загребського університету, з котрим Львівський університет спів­пра­цює уже 10 років, Йосипа Перван радо поділилася своїми враженнями від візиту до України та власними міркуваннями про спільність обох країн.

Згадування про Україну й українські реалії у хорватів завжди викликають зацікавлення. З хорватської перспективи Україна – далека, майже екзотична країна. Проте ця держава пов’язана та переплетена з Хорватією численними зв’язками, хоча українці та хорвати не усвідомлюють цього. Існують обґрунтовані твердження, що хорвати походять власне з Карпат, а тому можемо бути горді з того, що ми певним чином – брати (крім факту, що ми – брати-слов’яни). З особистого досвіду і знайомства з багатьма українцями під час перебування в Україні можу підтвердити, що ми маємо сході погляди на життя, ми є відкритими для нього, радісними, готовими допомогти іншим, незважаючи на обставини.  Продовження →