Радісний дзвінкий сміх стоголоссям розноситься коридорами, відлунням летить по закутках, прориваючись іноді крізь відчинену кватирку, перехоплює на мить увагу перехожих. Тут, у будинку, повному дітей, життя вирує, мов у вулику: у кожного своя невідкладна справа, своє захоплення, свій особливий світ рожевих мрій. Вони – такі милі і смішні, ці діти, такі жваві та невгамовні, веселі і безтурботні. Їхні сяючі допитливі оченята, мовби чекають дива. І ніщо не відрізняє їх від інших, тих, які виховуються в сім’ях. Мабуть, лише потребують більше уваги, тепла, ласки і турботи.
Приділити увагу, подарувати радість, надати необхідне – саме такий задум втілюють у життя вже третій рік поспіль студенти економічного факультету, ініціюючи різноманітні поїздки у дитячі будинки. Продовження