Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Від серця до серця

8 квітня студенти факультету журналістики завітали з пасхальним концертом до Львівського будинку людей похилого віку. Захід відбувся за підтримки громадської організації “Батьківщина молода”.
Концертна програма журналістів була різноманітною. Ініціативою пройнялися студенти третього, четвертого і п’ятого курсів. Глядачі мали змогу почути декламування вірша Лесі Українки у виконанні студентки четвертого курсу Олесі Зозулі, побачити інтерпретацію притч італійського письменника Бруно Ферреро (студенти третього і четвертого курсів), поспівати пісень разом із Лілією Сахон (третій курс) і Ліліаною Антонів (школа №21). Старенькі зі сльозами на очах слухали композиції християнського гурту “Еффата” (студенти четвертого курсу) і з усмішкою переглядали інсценізацію української народної казки “Язиката Хвеська” у виконанні п’ятикурсників. До концертної програми журфаківців долучився дитячий танцювальний ансамбль школи №21. Продовження

Мова риб і хлібів

Так назвали літературну зустріч із читанням духовної поезії її ініціатори – студенти групи ФЛУ-18 філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, що приємно здивували організаторськими здібностями.
Упродовж кількох годин на сцені Студентського клубу “Лис Микита” виступили зі своїми текстами відомі творчі особистості Ігор Ясенівський, Ромко Шукель та Юлія Курташ-Карп. Потім на сцену вийшла Наталія Криничанка з бардівськими піснями під акомпанемент гітари. Глядачам продемонстрували фільм Маріанни Кіяновської, яка після цього зачитала кілька своїх віршів. Завершив світле дійство виступ музичного гурту “Подорож по вертикалі”, занурюючи глядачів у глибини прекрасної духовної та чуттєвої музики.
Учасники літературного дійства, окрім власних віршів, читали твори Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Тетяни-Марії Литвинюк, Василя Герасим’юка та Грицька Чубая. Продовження

Наші дзюдоїсти – найкращі на Львівщині

Дзюдо – не тільки вид спорту, а й філософія. Також дзюдо – військове і бойове мистецтво, що народилося в Японії і стало популярним у всьому світі. В основі дзюдо – два філософські принципи: взаємна допомога і розуміння для досягнення прогресу та якнайкраще використання тіла і духу.
17 березня 2010 року студенти нашого Університету стали чемпіонами з дзюдо на універсіаді серед ВНЗ Львівщини.
У чоловічій команді перше місце посіли: Андрій Бихкалов (3-й курс, економічний факультет), Сергій Гончук (1-й курс, геологічний факультет), Юрій Підківка (1-й курс, історичний факультет), Андрій Жук (3-й курс, правничий коледж), Георгій Мелеметьєв (2-й курс, геологічний факультет); друге місце – Андрій Савчишин (4-й курс, юридичний факультет), Юрій Лобась (1-й курс, економічний факультет), Андрій Магера (4-й курс, економічний факультет); третє місце – Назар Яйко (1-й курс, геологічний факультет), Юрій Лобашевський (1-й курс, юридичний факультет). Продовження

Шевченківські дні

Тарас Шевченко

* * *

Дурні та гордії ми люди
На всіх шляхах, по всій усюді,
А хвалимось, що ось-то ми
І над землею, і водою
І од палат та до тюрми
Усе царі, а над собою
Аж деспоти – такі царі,
І на престолі і в неволі.
І все то те по добрій волі,
По волі розуму горить,
Як той маяк у синім морі,
Чи те… в житейськім. Само так
У нас у костяній коморі
Горить розумний той маяк,
А ми оливи наливаєм
Та байдуже собі співаєм –
Чи то в годину, чи в напасть…
 

Уривок із вірша
“Дурні та гордії ми люди…”
[Перша половина 1849, Косарал]

Шевченко у філателії та ліногравюрі

У Музеї історії Університету 4 березня з нагоди Шевченківських днів презентували графіку лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка Івана Остафійчука та колекцію шевченківської філателії (від 60–70 років до сьогодні) з фондів кімнати-музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв. 

Директор кімнати-музею Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв Роман Наконечний зазначив, що найбільше шевченківської філателії випущено у 1961 році, коли відзначали 100-річчя від дня смерті Кобзаря. За словами Романа Наконечного, підпільна таборова пошта завжди була пов’язана з іменем Тараса Шевченка. 

Як відомо, марки – “візитівки” держав, міні-енциклопедії їхнього розвитку, історії, географії, культури, творчої та наукової спадщини… Водночас цікавою й захопливою є історія листування і поштової справи в Україні. 

Під час презентації Роман Наконечний наголосив: “Донедавна важко було знайти ґрунтовні дослідження на цю тему. Продовження

Проблема вибору у творчості Тараса Шевченка

Звертаємося до творчості Тараса Шевченка як до найбільшої книги буття українського народу і щоразу заново прочитуємо її, відкриваючи нові й нові грані, або ж уже відоме й осмислене постає в новому світлі. Така властивість незвичайного поетичного слова, що ввібрало глибинну енергію нації, її традиційну народну культуру, історичний досвід і, зрештою, надбання людської цивілізації – зокрема, інтелектуальні здобутки епохи, в якій жив і творив геній України.

Спробуємо розглянути один аспект цього справді незвичайного Слова. Натхненного Слова неповторної особистості, що в умовах, далеких тоді від норми, характерної, наприклад, для західноєвропейських країн, в умовах російського самодержавного абсолютизму, в умовах поневолення українського народу, який у часи Т. Шевченка остаточно втратив будь-які ознаки самостійницького життя, у цих, без перебільшення, несамовитих умовах, робить вибір. Продовження

Стосунки між студентами і викладачами повинні бути партнерськими

Зустріч із претендентом на посаду ректора ЛНУ ім. Івана Франка

23 березня ц. р. в Акто­вій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч претендента на посаду ректора Університету професора Івана Вакарчука зі студентами та співробітниками.
Розпочинаючи свій виступ, Іван Олександрович подякував за зустріч і відразу ж перейшов до обговорення своєї програми реформування діяльності Університету до відповідних європейських стандартів із “збереженням здобутків та розвитком найкращих національних академічних традицій”.
Програма передбачає активне залучення представників колективу до створення планів розвитку окремих підрозділів, факультетів, коледжів Університету, які будуть розглядатися на Конференції трудового колективу. Продовження

“В її акордах чутно кроки Бога…”

Слово про Ліну Костенко


Коли народилося дитя 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київ­щи­ні, і воно виявилося дівчинкою, то навряд чи хто тоді бодай подумки допускав, що світові першими своїми схлипами-“словами”, які у круговерті часу ніхто й ніколи ще не спромігся перекласти на жодну людську мову, промовисто шле у незвідь життя свої перші флюїди геніальності, познаку божественного дару майбутня поетеса – Ліна Василівна Костенко. І хоч її дитинство та юність прокладали свої шляхи у час голодомору, варварського винищення тисяч талантів, духовного генофонду українського народу, крізь жахіття Другої світової війни та румовища повоєння, однаково кожен її крок у житті пізніше ненав’язливо вливається в поезію з дивовижною неповторністю, позначеною неспокоєм духовного розпросторювання та вічної туги за великістю. Продовження

“Назар Стодоля” в Університеті

“Назар Стодоля” у постановці студентів факультету іноземних мов

18 березня на сцені глядацької зали Центру культури і дозвілля “Лис Микита” ЛНУ ім. Івана Франка увазі глядачів запропонували виставу “Назар Стодоля” до 196-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Спектакль реалізовано за сприяння студентського самоврядування факультету іноземних мов у режисерській постановці студенток 2 курсу Юлії Глушко та Оксани Партико.
Події у виставі відбувалися в козацькій слободі поблизу Чигирина напередодні Різдва. Актори-аматори вдало передали святкову атмосферу, яка притаманна лише українським громадам. Студенти-першокурсники факультету іноземних мов виглядали на сцені дуже переконливо і щиро. Їхня акторська майстерність підкорила глядачів. Усі, хто перебував на сцені, настільки гарно і правдоподібно зіграли свої ролі, що здавалося, ніби глядачі перенеслися в інший історичний час з його українськими традиціями та історичним побутом. Продовження