Майже відразу після Нового року мені подзвонили і запитали: “Ви знаєте, що вас відібрали для участі в студентському обміні? Отже, їдете вчитися в Донецьк на два місяці”. Звісно, я не знала. І трохи злякалася: вирушу в сіре індустріальне місто, та ще й з одіозною політичною славою… За кілька хвилин – знову дзвінок: “Ой, ми помилилися. Їде­те в Харків, не в Донецьк”.
Наприкінці 2009 – початку 2010 року фонд Святослава Вакарчука “Люди майбутнього” (такий, як з’ясувалося, у відомого музиканта є) проводив обмін студентів між вищими навчальними закладами України під назвою “Освіта країною”. Нова масштабна ідея в Україні потребувала неймовірних зусиль для її втілення, тож людям, які взялися організовувати проект, треба голосно сказати “Дякую!”. У європейських країнах, щоб узяти участь у такому обміні, потрібно бути відмінником, мати рекомендації від іменитих професорів і мріяти стати світилом науки. Продовження →

Роботи представника стилю “сецесія” Альфонса Мухи

Весна – що може бути краще… А коли вона ще й французька! Витончена, по-справжньому європейська, модерна. Наче вихором нахлинула вона в Україну, вкривши собою все навколо; її аромат та присмак – повсюди, наповнює та надихає кожного. Хто не мріє стерти кордони та опинитися в іншому вимірі – вимірі французької культури?! Цього року організатори фестивалю “Французька весна” підготували дуже цікаву, обширну та різнопланову програму.
Офіційно захід відкрили 9 квітня в Києві на Софійській площі вуличним світловим шоу “Площа янголів”. Шість міст зустріли весну по-французьки: Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів, Одеса та Харків. Ідея фестивалю з’явилася 7 років тому, з метою донести до українського глядача сучасне французьке мистецтво, зазначив координатор мережі “Альянс Францез” в Україні Олів’є Ортіс. Продовження →

До 150-річчя від дня народження Уляни Кравченко

Українська письменниця, активiстка українського жiночого руху, одна з перших у Західній Україні жiнок-письменниць, чиї твори свого часу здобули значну популярність у галицького читача, Уляна Кравченко (справжнє ім’я – Юлія Шнайдер) народилася 18 квітня 1860 року в містечку Миколаєві на Дністрі в родині зукраїнізованого німця, який служив комісаром Жидачівського повіту. Шнайдери були типовою родиною німців, які, оселившись у Галичині, добре вивчили українську мову та культуру, часто зближувалися з корінним населенням. Мати Уляни – Юлія Лопушанська – дочка греко-католицького священика. Батько помер, коли дочці минуло десять років, тому її виховували в родині дядька – судового радника О. Лопушанського. Як зізнається письменниця в листах і спогадових ескізах, вона рано почала писати вірші, цікавитися світовою та українською літературою, щоправда, дядько-москвофіл, через переконання, забороняв читати українських авторів – І. Продовження →

Вступаючи в незалежне життя, учорашні школярі, а сьогодні – студенти, прагнуть незалежності в усьому. З часом чимало з них із власної ініціативи відмовляється від фінансової підтримки батьків, декого змушують обставини. І тоді студенти шукають роботу. Цей крок у доросле життя дуже важливий, адже допомагає запобігти багатьом помилкам у майбутньому.
Однак у кожної медалі – два боки. У процесі набування безцінного досвіду часто доводиться стикатися з труднощами. Найважливіший аспект, який студенти, перш ніж почати працювати, не надто враховують, – те, що потрібно вміти вдало поєднати роботу з навчанням. Оскільки в нас не те що мала, я б радше сказала – мізерна кількість пропозицій робочих місць із вільним графіком, більшості спудеїв доводиться працювати повний робочий день (який у наших підприємців коливається від 8–12 до 24 годин) або в нічну зміну. Продовження →

Географи в Карпатах

“Практика без теорії сліпа, еорія без практики – мертва”.
Олександр Суворов
Непомітно проминають весняні дні. Не встигнеш озирнутися, як уже сесія. Кожен хоче скласти її якнайшвидше, щоб піти на заслужений відпочинок. А географи ще місяць не відпочиватимуть – у них розпочинається навчальна практика. Слава про практики географічного факультету ходить далеко за межами нашого Університету. І це не дивно, адже вони допомагають не тільки краще засвоювати знання, а й ближче спілкуватися з природою. Найцікавішою серед навчальних практик студенти географічного вважають практику на другому курсі в Карпатах, після якої вони закохуються в ці гори. Незабутніми дні практики робить чисте гірське повітря (особливо після важкого міського), прозора джерельна вода потічків, чарівні краєвиди та насолоджування цією неймовірною красою. Продовження →

Переможці змагань – команда Львівського національного університету імені Івана Франка. Зліва направо: Ігор Євчинець, Павло Кушнір, Олександр Воєца

7–9 квітня цього року у Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка уже вчетверте відбувся півфінал України з командного алгоритмічного програмування серед вищих навчальних закладів Західного регіону. У змаганнях узяли участь 40 команд, шість із яких представляли Університет.
Також варто зазначити, що завдяки статусу відкритих змагань разом з українськими мірялися силами грузинські, болгарські та інші іноземні команди.
Місто Лева прийняло учасників олімпіади на диво гарною погодою. Чесно кажучи, важко повірити, що в такі сонячні дні команди зуміли провести весь час змагань у комп’ютерних аудиторіях факультету прикладної математики та інформатики. Продовження →

8 квітня студенти факультету журналістики завітали з пасхальним концертом до Львівського будинку людей похилого віку. Захід відбувся за підтримки громадської організації “Батьківщина молода”.
Концертна програма журналістів була різноманітною. Ініціативою пройнялися студенти третього, четвертого і п’ятого курсів. Глядачі мали змогу почути декламування вірша Лесі Українки у виконанні студентки четвертого курсу Олесі Зозулі, побачити інтерпретацію притч італійського письменника Бруно Ферреро (студенти третього і четвертого курсів), поспівати пісень разом із Лілією Сахон (третій курс) і Ліліаною Антонів (школа №21). Старенькі зі сльозами на очах слухали композиції християнського гурту “Еффата” (студенти четвертого курсу) і з усмішкою переглядали інсценізацію української народної казки “Язиката Хвеська” у виконанні п’ятикурсників. До концертної програми журфаківців долучився дитячий танцювальний ансамбль школи №21. Продовження →

Так назвали літературну зустріч із читанням духовної поезії її ініціатори – студенти групи ФЛУ-18 філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, що приємно здивували організаторськими здібностями.
Упродовж кількох годин на сцені Студентського клубу “Лис Микита” виступили зі своїми текстами відомі творчі особистості Ігор Ясенівський, Ромко Шукель та Юлія Курташ-Карп. Потім на сцену вийшла Наталія Криничанка з бардівськими піснями під акомпанемент гітари. Глядачам продемонстрували фільм Маріанни Кіяновської, яка після цього зачитала кілька своїх віршів. Завершив світле дійство виступ музичного гурту “Подорож по вертикалі”, занурюючи глядачів у глибини прекрасної духовної та чуттєвої музики.
Учасники літературного дійства, окрім власних віршів, читали твори Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Тетяни-Марії Литвинюк, Василя Герасим’юка та Грицька Чубая. Продовження →

Дзюдо – не тільки вид спорту, а й філософія. Також дзюдо – військове і бойове мистецтво, що народилося в Японії і стало популярним у всьому світі. В основі дзюдо – два філософські принципи: взаємна допомога і розуміння для досягнення прогресу та якнайкраще використання тіла і духу.
17 березня 2010 року студенти нашого Університету стали чемпіонами з дзюдо на універсіаді серед ВНЗ Львівщини.
У чоловічій команді перше місце посіли: Андрій Бихкалов (3-й курс, економічний факультет), Сергій Гончук (1-й курс, геологічний факультет), Юрій Підківка (1-й курс, історичний факультет), Андрій Жук (3-й курс, правничий коледж), Георгій Мелеметьєв (2-й курс, геологічний факультет); друге місце – Андрій Савчишин (4-й курс, юридичний факультет), Юрій Лобась (1-й курс, економічний факультет), Андрій Магера (4-й курс, економічний факультет); третє місце – Назар Яйко (1-й курс, геологічний факультет), Юрій Лобашевський (1-й курс, юридичний факультет). Продовження →