8–11 вересня 2016 р. відбулися ювілейні десяті наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка, що започатковані 1997 року з ініціативи його учнів кафедри мінералогії Львівського університету імені Івана Франка (Євген Лазаренко її очолював упродовж 25 років) та Українського мінералогічного товариства (ним засноване 1970 р.). Цьогорічні читання організовав Львівський національний університет імені Івана Франка у співпраці з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, Українським мінералогічним товариством та Науковим товариством імені Шевченка. Продовження →

Понад 70 науковців із України, Польщі, Киргизії, Чехії, Грузії, Великої Британії, Ізраїлю, Канади, Німеччини та Росії взяли участь у Міжнародній науковій конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження видатного польського математика і логіка Казимира Куратовського.
Під час урочистого відкриття конференції, що відбулося 28 вересня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, привітали учасників проректор із наукової роботи Роман Гладишевський, декан механіко-математичного факультету Михайло Зарічний, професор Тарас Банах, професор Александр Блащик (Республіка Польща), професор Мірослав Хушек (Чеська Республіка).
Наголошуючи на непересічності постаті Казимира Куратовського, науковці відзначили, що він жив і працював у Львові. Серед його наукових інтересів – абстрактні топологічні і метричні структури. Відомий математик, зокрема, сформулював так звані аксіоми Куратовського, що мали фундаментальне значення в процесі розвитку теорії топологічного простору і теорії континууму між двома точками. Продовження →

В умовах становлення та розвитку інформаційного суспільства кожен з нас відчув, як стрімко змінилося й безупинно продовжує змінюватися наше життя. Комп’ютери й Інтернет стали невід’ємною й основоположною складовою роботи та дозвілля. Нові засоби поширення і використання знань спричинили істотний прогрес в усіх напрямах науки, у тому числі соціально-гуманітарному.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології значно полегшують роботу нау­ков­ців, водночас вимагають від них належного володіння ком’ютерною технікою, а також неабиякої обізнаності з новими способами та формами поширення, представлення й використання інформації. Більше того, поява інноваційних інформаційних технологій ставить нас в умови постійного виклику, на який ми повинні вчасно відповідати, щоби вільно орієнтуватись у світовому інформаційному просторі. При цьому важливо вміти не лише знаходити потрібну інформацію, а й презентувати власний доробок, оскільки відхід від «паперової науки» цілком закономірно змінив критерії оцінки роботи наукових працівників та установ. Тепер найпомітнішою ознакою ефективної роботи вчених є їхня присутність в Інтернет-просторі. Продовження →

Бено Будару, письменнику, перекладачу, популяризатору української літератури в Сербській Лужиці (Німеччина), урочисто вручили ювілейну відзнаку ЛНУ ім. Івана Франка. Привітати, поспілкуватись і послухати поезію Бено Будара прийшли не лише студенти та викладачі філологічного факультету, а й гості з Польщі та Німеччини.
Професор Алла Татаренко, завідувач кафедри слов’янської філології імені Іларіона Свєнціцького, на зустрічі з літератором зазначила, що в залі зібралась велика багатомовна родина, яка розмовляє кількома мовами, але добре розуміє одне одного.
Проректор Університету Ярослав Гарасим від імені академічної спільноти та адміністрації Університету виконав почесну місію – вручив нагороду і подарунок Бено Будару. Ярослав Іванович зробив короткий екскурс в п’ятдесятилітню історію дружби та налагодження тісної співпраці між українськими та лужицькими поетами, письменниками, перекладачами та науковцями. Покликаючись на влучні слова Івана Франка про перекладачів, які будують «золоті мости» порозуміння, Ярослав Гарасим подякував Бено Будареві за його невтомну працю – популяризацію української літератури і культури. Даруючи копію писала, проректор побажав гостеві надалі реалізовувати проекти та написати ще не одну поетичну збірку. Продовження →

«Йдеться про тих людей, які розповсюджували релігію, боролися із тьмою, визволяли людей, створювали абетки, ширили культуру, будували будинки, і завдяки кому розвивалось мистецтво – йдеться про перекладачів. Тож нащадкам слід знати не тільки історію цих людей, а й поіменно тих, хто працював у рідному місті, країні чи Університеті», – зазначила під час відкриття Урочистої академії з нагоди Міжнародного дня перекладача завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, заслужений професор Львівського університету Роксолана Зорівчак. Продовження →

Про Ігоря Захару та його лекційний компендій «Українська філософія»

«Я не ріс в Афінах,
не навчався у філософів,
але був наче бджола,
яка прилітає до кожної квітки
і звідти збирає словесний солод і доходить до мудрості»

Із «Моління Данила Заточника»

Ігор Захара, як і анонімний давній русич «Данило Заточник», теж не ріс в Афінах, а проте навчався інтелектуальних мудрощів в Афін і давніх римлян, позаяк у 1960-і роки здобув вищу освіту філолога-класика на факультеті іноземних мов Львівського університету. Мабуть, не мав він і досвіду систематичних спеціальних філософських студій у школах видатних мислителів аж до написання кандидатської дисертації на історико-теоретичну філософську тему «Філософські погляди Стефана Яворського», яку успішно захистив у 1977 р. І все-таки мав доглибні підстави порівнювати себе, молодого чи зрілого вченого мужа, із бджолою, яка клопітливо літала квітниками людського знання і ретельно визбирувала многоцінний словесний і фактажний солод, ушляхетнюючи свій інтелект добірним нектаром людського досвіду та мудрості. Продовження →

До 80-річчя від дня народження А. М. Залеського

Утрачені, загублені імена тих, хто своєю працею, своїми титанічними зусиллями торував дорогу рідному слову, рідній культурі та самобутності. День за днем, рік за роком і навіть зі скрижаль історії стираються згадки про людей, які чесно та віддано працювали на науковій ниві, які не прагнули слави чи визнання. Одним із таких був мій односельчанин, мовознавець Антін Залеський.
Народився Антін Миколайович 15 серпня 1936 року у селі Доброводи Збаразького району Тернопільської області у родині коваля. Його дитинство минало поблизу місцевої річки на мальовничій центральній вулиці, яку в народі називали Закоршмою. Малий Антін дуже любив читати. Книга манила його до себе, бувало забував про свої обов’язки по господарству. У 1943 році пішов до першого класу Доброводівської семирічки, де вивчав письмо-каліграфію, російську мову, читання, арифметику, а згодом і українську мову. Однокласниця Антіна І. Смакула згадує, що «найбільшою радістю для юнака були відвідини вистав у Народному домі. Він мав добру пам’ять, успішно навчався. Тоді 7 класів мало хто закінчував: були важкі повоєнні часи, закінчували 2 або 4 класи» [1, с. 7]. Однак це не стосувалось здібного Антіна, який у 1950 році закінчив семирічку з похвальним листом. Продовження →

В Університеті вшанували пам’ять провідного фахівця в галузі партології та псефології, доцента кафедри політології філософського факультету Юрія Шведи.
Колеги, друзі та родина Юрія Шведи, його студенти й аспіранти, представники депутатського корпусу і влади взяли участь у науковій конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи), що відбулась 8 жовтня 2016 року у конференц-залі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Хвилиною мовчання вшанували учасники конференції світлу пам’ять Юрія Шведи. Продовження →