У вересні на філософському факультеті нашого Університету відбувся нау­ковий семінар, під час якого завідувач кафедри філософії професор Анатолій Карась доповів про свою участь у роботі ХХІІ Все­світнього філософського конгресу, на якому він представляв Україну. Участь у конгресі взяли близько 2000 філософів із 88 країн світу
Всесвітній філософський конгрес – найбільший світовий форум із філософії, на якому обговорюють актуальні проблеми сучасності. Започатковано конгрес у 1900 році в Парижі, а з 1948 року він регулярно відбувається щоп’ять років. Цьогорічний форум, уперше за свою історію, відбувся в Азії, а саме в Сеулі (Республіка Корея).
У межах конгресу проведено понад 500 засідань різного рівня, зокрема круг­лі столи, секційні засідання, лекції, присвячені визначним філософам.
Тема цьогорічного конгресу – “Переосмислення філософії сьогодні”. Тому йшлося не тільки про переосмислення філософської спадщини, а й про вироблення стратегії щодо того, як відповідати на нові виклики, які становлять загрозу всій світовій цивілізації. Продовження →

Літо проминуло. Завершилася пора відпусток і літнього відпочинку, однак для працівників профкому – викладачів і співробітників нашого Університету – це був період інтенсивної роботи. Щороку впродовж липня – серпня профком організовує, забезпечує і проводить літнє оздоровлення наших працівників та членів їхніх сімей на базі відпочинку “Озерний край” на Волині. Звітуючись на засіданні ректорату, голова профкому Анатолій Бородчук зазначив, що цього року протягом чотирьох 12-денних змін у Шацьку одержали змогу оздоровитися 411 осіб, серед них понад 60 дітей працівників. Ще 21 дитину оздоровлено в дитячих таборах на Чорному морі та у Славську. Жодна заява працівника на оздоровлення не залишилася поза увагою профкому. Для дітей працівників – членів профспілки вартість оздоровлення дешевша завдяки коштам профкому на 160 грн. Попри відносно невисоку вартість оздоровлення, під час відпочинкового сезону працівники якісно і смачно харчувалися, перебували під лікарським наглядом, мали змогу користуватися водними велосипедами, човнами тощо. Продовження →

17 вересня на “Університетські творчі зустрічі” завітав хор Вроцлавського університету “Gaudium”

У Львівському національному університеті імені Івана Франка у 2005 році започатковано “Університетські творчі зустрічі”, які сприяють популяризації національних цінностей українського та інших народів. У рамках “Університетських творчих зустрічей” окреслилися цикли: “Світ українською”, “Тексти і звуки” , “Їх смерть життя розбудить у народі”, “Мистецтво молодої еліти”, “Особистості”, “До джерел духовності”.
Саме в межах циклу “До джерел духовності” в нашому Університеті виступав хор Вроцлавського університету “Gaudium”, який виконав “Літургію польських вірмен на Великдень” в обробці Станіслава Сміловського.
Відкриваючи вечір, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур зазначила, що багата мозаїка “Університетських творчих зустрічей” дає змогу не тільки показати потужний пласт української національної культури, а й відкривати європейський культурний простір. Продовження →

Львівський національний університет імені Івана Франка має давні традиції міжнародних наукових зв’язків із навчальними закладами Європи. Відбуваються обміни студентами, зокрема з Масариковим університетом м. Брно (Чехія). Учасницею наукової практики випало бути й мені (серед 16 осіб за результатами навчання вибрали 6).
Керували нашою групою в Чеській Республіці викладачі Ольга Албул та Оксана Лазор. Коли перетнули польсько-чеський кордон, нас приємно вразила древня земля Яна Амоса Коменського, Яна Гуса, Яна Коллара, Павела Йозефа Шафарика. Гарні акуратні будиночки, добротні дороги, ввічливі і доброзичливі люди. Впадає в око добробут мешканців, чистота довкола. Немає сміття, розкиданого вздовж вулиць. Доводиться шкодувати за європейськими культурними традиціями, втраченими після встановлення радянської влади на Закарпатті у середині 40-х років ХХ ст. (адже з 1919 по 1939 р. край входив до складу Чехословаччини). Продовження →

Цьогоріч життєві буревії занесли мене в нову цікаву країну – студентство. Звісно ж, були хвилювання, недоспані ночі, недочитані книги, зовнішнє незалежне оцінювання, а потім довгі, здавалося б, нескінченні черги, щоб подати документи у вищі навчальні заклади, нарешті, час, який так повільно тягнувся в очікуванні результатів. Але все це сьогодні згадую неначе сон, казку зі щасливим кінцем. Мрія, яку плекала ще з сьомого класу, стала реальністю: я – студентка одного із найкращих, найпрестижніших вищих навчальних закладів України і Західної Європи – Львівського національного університету імені Івана Франка.
 Львів мене завжди приваблював архітектурним і культурним багатством, особливим подихом старовини. Це місто студентів, місто свободи. Дух революції і переворотів, дух Франка і Шашкевича… Дух романтизму та пригод не залишає вузенькі вулички міста і витає в душі кожного львів’янина…
 Минув перший місяць мого навчання в Університеті. Були успіхи та невдачі, розчарування і прагнення до чогось кращого, досконалішого, неймовірного. Продовження →

Форум видавців цього року вп’ятнадцяте зібрав у місті Лева найпалкіших прихильників книги. З 11 по 14 вересня міський Палац мистецтв був переповнений численними шанувальниками друкованого слова не лише із Львівщини, а й далеко з-за її меж. Адже на книжковому форумі цього разу свої видання представили аж 637 учасників з усієї України, а також гості з Польщі, Німеччини, Великобританії, Росії та інших країн. Майже половина з них – окремі видавництва. Масштаби львівського книжкового ярмарку ще раз засвідчили, що любов до книги щороку зростає. Та й друкованої продукції було на всі смаки. Академічна, наукова, навчальна, дитяча, духовна та художня література, альбоми, подарункові видання, календарі та листівки, книги для дозвілля, мапи, путівники, словники, енциклопедії, довідники – це аж ніяк не весь перелік доробку місцевих і приїжджих поліграфістів.
Приємно здивували відвідувачів ХV Форуму видавців і поліграфісти Видавничого центру Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження →

Гостем “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка був Ігор Померанцев, відомий радіожурналіст, один із небагатьох, хто працює в жанрі творчого звучання (ars acustica), поет, перекладач, аудіохудожник, який малює власну картину світу, використовуючи звуки. На зустрічі, що відбулася 18 вересня у Дзеркальній залі Університету, Ігор Померанцев презентував уривки з власних радіопередач та радіоп’єс.
Ігор Померанцев – непересічна особистість. Заявляє, що його вже давно не цікавить інформація як така, говорить про звучання полотен Ван Гога, цитує Пастернака і Мандельштама, пояснює значення слів, шукаючи в них корені латинського та грецького походження, бачить світ крізь призму звучання, вирізняє голоси міст, предметів, матеріалів, оспівує верлібр, дегустує вина. Називає себе мандрівником, але побоюється повертатися у місто, де виріс. Продовження →

Видавничий центр Франкового університету завдяки активній творчій праці науковців постійно збільшує випуск наукової і навчальної літератури для студентів. Сьогодні ми ознайомлюємо Вас із новим доробком наших книговидавців. Більшість із поданих на Ваш суд книжок уже можна придбати в новій книгарні Видавничого центру, що у 118-й кімнаті на першому поверсі головного корпусу Університету.

Галицько-руські народні приповідки. Пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка
Пилипчук С. М. “Галицько-руські народні приповідки”: пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – 2008. – 219 с.
Редактор – Уляна Крук. Технічний редактор – Світлана Сеник.
Проаналізовано пареміологічні та пареміографічні ідеї Івана Франка, зосереджено увагу на їхній реалізації у фундаментальному тритомному описово-аналітичному корпусі “Галицько-руські народні приповідки”. Продовження →

“Вивчення етнічної історії власного народу покликано формувати у молоді й усіх людей почуття національної гордості, усвідомлення прадавніх витоків етнічної спільності, громадянської відповідальності перед заповітами, культурною і духовною спадщиною батьків, дідів і прадідів, благородної духовної цінності нації – патріотизму,” – підкреслено в передмові до навчального посібника “Етнічна історія України” заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора історичних наук С. Макарчука.
Посібник є тим виданням, яке протистоїть перекручуванню історії, нинішнім спробам приватизувати певні події та історичні постаті для потреб внутрішніх і зовнішніх недругів України.
 Автору вдалося доцільно об’єднати висвітлення різних питань – від предмета етнічної історії, історіографії етногенезу й етнічної самобутності українців до життя сучасної української діаспори. У посібнику чітко й доступно визначено поняття “нація”, роз’яснено, що таке раса і підраса, які антропологічні зони виокремлюють серед корінного населення в межах української етнічної території. Продовження →

Системний аналіз у журналістиці. Навчальний посібник. Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів: Універсум, 2008. – 312 с. ISBN 978-966-397-094-8
Запропонований навчальний посібник із використання методу системного аналізу в ЗМІ – оригінальний підхід у журналістській справі. Посібник засвідчує плідність методики системного аналізу в царині журналістики, публіцистики зокрема. Автор не обмежується теоретичними твердженнями, а конкретними фактами доводить, що вагомим чинником демократизації суспільства є свобода засобів масової інформації в усіх її видах, виявах і жанрах, підкреслюючи велике значення громадянської позиції журналістів. Для посібника характерний щільний зв’язок теорії з практикою. Матеріал навчального посібника становить інте­рес для студентів інститутів та факультетів і відділень журналістики університетів, журналістів-практиків, а також для студентів інших спеціальностей – філологів, філософів, істориків, політологів. Продовження →