Упродовж року Університет активно організовував профорієнтаційні поїздки. Передусім це були презентації про Університет, знайомство учнів з історією Університету, його структурою, напрямами, особливостями правил прийому до Університету.
Наші майбутні абітурієнти мали змогу почути відповіді на всі можливі запитання. Окрім того, під час зустрічей ми запрошували учнів на екскурсії до Університету (у музеї, лабораторії, Ботанічний сад, Астрономічну обсерваторію). Таким чином діти пізнають Університет і правильно обирають напрям, з яким згодом пов’яжуть своє майбутнє. Що цікаво, профорієнтація проводилась не тільки на загальноуніверситетському рівні: зустрічі з учнями організовували окремі факультети і кафедри. Продовження →

Ринок надпровідникового електротехнічного обладнання за прогнозом світового банку

Спонукою до оприлюднення цього епізоду послужили два визначні ювілеї: 350-річчя Львівського університету і 100-річчя відкриття явища надпровідності.

А було це так. Після епохального відкриття 1911 року явища надпровідності (Г. Камерлінґ-Оннес, Нідерланди, Лейденський університет) експериментатори настирно прагнули “підвищити” критичну температуру Тк, тобто виявити такі матеріали (метали, сплави), у яких температура переходу у надпровідний стан була ще вищою. Продовження →

Нанотехнології – наступний логічний крок розвитку електроніки та інших наукоємних виробництв
Нанотехнології і особливо молекулярна технологія – нові, мало досліджені дисципліни. Основні відкриття, що передбачаються в цій галузі, поки що не зроблені. Однак проведені дослідження вже дають практичні результати. Використання в нанотехнології передових наукових досягнень дозволяє зарахувати її до високих технологій. У липні 2009 року на базі природничих факультетів ЛНУ ім. Івана Франка – хімічного, фізичного та електроніки – було створено потужний науково-навчальний центр. Завдяки йому наш Університет отримав статус дослідницького вишу. Продовження →

Міжнародна діяльність – один із найважливіших факторів успішної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка. Університет сьогодні – активний учасник багатьох міжнародних програм, його щорічно відвідують десятки іноземних гостей найвищих рангів.
Численні зустрічі, обміни досвідом та стажування в рамках міжнародної діяльності Університету сприяють розумінню основних цінностей ЄС, міждержавному порозумінню та культурному обміну України із країнами Європи та cвіту. Продовження →

“Я більше бачу щодень книжок, аніж людей, – зізнався якось І. Франко, вбачаючи в цьому ледь чи не пастку для своєї творчості. – А це погано. Поганий вплив має на письменників література, коли вони, пишучи, звертаються думками до прочитаних книжок, замість того, щоб бачити живих людей свого часу”. Одначе це постійне перебування Франка у світі книжок зумовило (і це, далебі, зовсім не погано) одну з найприкметніших рис його художнього мислення – інтертекстуальність, сформувало вченого-дослідника з колосальною ерудицією, великого книголюба та книгознавця. Продовження →

“Я звикла вірити в весну та літо,” – писала Леся Українка з Києва у 1894 році в листі до свого дядька Михайла Драгоманова. Крім прихованого жалю через страждання від важкої хвороби, що особливо були нестерпними взимку, ці рядки доносять до нас дух своєрідного світоглядного імперативу молодої письменниці – щирої прихильниці “релігії батьків своїх”, що “відбилася такими прекрасними лініями і барвами у веснянках, колядках, обрядах та легендах” [5, с. 659]. Згодом рідна поліська міфологічна минувшина вирине у поезії “Як я люблю оці години праці …” і знову у супроводі пригніченого настрою від споглядання власної блідої хворобливої зовнішності у свічаді. Щоб остаточно не занепасти духом, Леся зрівноважує жахливу реальність болю і страждання, далеким відгомоном поліських уявлень про перелесника, що “летючою зорею” падав з бабусиних уст,  А в хаті гарним парубком ставав, / Облесливим – речами і очами [3, с. 34] . Продовження →

29 вересня 2011 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської наукової конференції “Лісова пісня” Лесі Українки: текст і контекст (до 100-річчя написання драми-феєрії та 140-річчя від дня народження письменниці)”. Продовження →

Людство впродовж історії свого розвитку намагалось знайти відповіді на всі можливі запитання, відкрити і заглянути у кожну шпаринку, пояснити свої аргументи науковим способом. Прогрес відбувається з дня у день, але одвічний пошук, в якому перебуває людина, ніколи її не покине. Як писав німецький філософ Еманнуїл Кант: “Дві речі дивують мене: зоряне небо над моєю головою та голос совісті в мені”. І мене ці речі дивують, а особливо небо… Щоб хоча би частково наблизитись до небесних таємниць, я вирішила завітати в приміщення корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, що знаходиться на вулиці Кирила і Мефодія, 8, де розміщене одне із чудес Львова, та й України, – Астрономічна обсерваторія. Переступивши поріг маленького кабінету директора обсерваторії Новосядлого Богдана Степановича, загорілась бажанням розкрити для себе досі не відомий, навіть трохи магічний світ. “Зоряний пил” осів на мої плечі, а Богдан Степанович приголомшив мене розповіддю про обсерваторію. Чим хочу поділитись із Вами. Продовження →

Історія картографії у Франковому університеті налічує понад сто років. У різні роки в Університеті працювали такі видатні географи-картографи як Євгеніуш Ромер (1871–1954), Степан Рудницький (1877–1937), Юрій Полянський (1892–1975) та ін. Їхні роботи й сьогодні вважаються взірцем оформлення картографічних творів, прикладом для наслідування майбутнім поколінням географів і картографів. Продовження →

Традиційно і цього року ми маємо численні досягнення у науковій діяльності.
До дійсно вагомих здобутків варто віднести те, що незважаючи на закінчення фінансування Міністерством науково-навчального центру “Фрактал”, який ми заснували два роки тому, він продовжує активно працювати. Університет на його функціонування у 2011 році виділив 100 тис. гривень. І за ці гроші ми маємо можливість підтримувати функціонування приладів, організовувати поїздки наших науковців на конференції чи у бібліотеки для роботи з літературою, якої немає у Львові.
Також вагомим є те, що ми і надалі продовжуємо наш проект “Мільйон на прилад”, який був ініційований Ректором, професором Іваном Вакарчуком у 2007 році. Цього року нам вдалося придбати для біологічного факультету рідинний хроматограф. Цей прилад дозволить біологам та іншим ученим нашого Університету, які використовують метод рідинної хрономатографії, проводити наукові дослідження на світовому рівні… Продовження →