Упродовж 24-26 вересня 2015 року на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась VІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми геології фанерозою України» та XXXVІ Сесія палеонтологічного товариства НАН України «Стратотипові та опорні розрізи фанерозойських відкладів України: сучасний стан палеонтологічної вивченості та перспективи подальших досліджень». Продовження →

В Актовій залі Університету 24 вересня 2015 року відбулось урочисте відкриття XXI Всеукраїнської наукової конференції «Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики».
З початком роботи конференції привітав учасників заходу проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Віталій Кухарський: «Не зважаючи на складну економічну та соціально-політичну ситуацію в нашій країні, на цю конференцію з’їхалось чимало науковців. Це засвідчує високий рівень і вагомість її проведення». Віталій Михайлович побажав учасникам наукового семінару плідних дискусій і креативних ідей. Продовження →

Соціально-економічні й політичні зрушення в українському суспільстві на тлі глобалізаційних викликів часу визначають необхідність вчасної модернізації системи вищої освіти. Євроінтеграційні прагнення України зумовлюють необхідність глибинного реформування національної освітньої системи задля її ідентифікації в європейському просторі. З огляду на це стратегічною метою є підготовка конкурентоспроможного фахівця та розширення спектра його професійних компетенцій, а це, своєю чергою, передбачає академічну мобільність студентства задля розширення можливостей навчання або підвищення освітнього рівня в різних європейських ВНЗ. А відтак, потреба вивчення іноземних мов набуває особливої гостроти й актуальності. Іноземна мова служить своєрідним містком між культурами різних народів і робить можливим обмін духовними цінностями. Без іноземної мови неможливі економічні, політичні та культурні відносини між країнами. Продовження →

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 24 вересня 2015 року відбулося відкриття Українсько-польсько-німецького наукового семінару вздовж шляху «via regia» «Прикордонні та транскордонні відносини між людьми, товарами, культурами, знаннями». Мета заходу – пошук шляхів розбудови громадянського суспільства та порозуміння між народами, а також поглиблення знань про історію, традиції та культуру Німеччини, Польщі та України. Продовження →

«Переживання щастя і здоров’я глибоко вкорінені у природі людини» (Х. Верхевен). Під таким девізом у Львівському національному університеті імені Івана Франка функціонує Психологічна служба. Ви знаєте, що, навчаючись тут або працюючи, маєте право на отримання безкоштовних психологічних консультацій? Ні? Тоді інформація для Вас. Продовження →

До 85‑річчя професора Любомира Сеника

Коли в літературно-творчих дискусіях, політичних дебатах, що стосуються долі України, чи просто в приватних розмовах із друзями виринає ім’я Любомира Сеника, на обличчях людей помічаєш задушевне просвітління глибокої поваги й радості. У цьому безсловесному оркестрі емоцій починаєш усвідомлювати духовно-інтелектуальну глибину професора‑літературознавця, прозаїка, поета, громадського діяча, який став нашою кафедральною візитною карткою в науковий світ щирості, доброти й любові.
Справжня щирість, доброта й любов у нашому бурхливому житті, у цій суєті суєт, на жаль, проходить якось непомітно. Так непомітно минуло вісімдесят п’ять миттєвостей весни, вірніше літ, у житті ювіляра. Продовження →

В Інституті франкознавства Університету відбулася презентація книги «Іван Франко. Українське перо іспанських класиків», яку нещодавно видало Українське студентське товариство Університету Валенсії.
Привітав присутніх директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук, який зазначив, що «видання є одним із важливих кроків на шляху до залучення іспаномовного світу в царину української культури». Продовження →

«Є великі слова,
які настільки порожні,
що в них можна ув’язнювати
цілі народи» (С.Є. Лец).

Віддавна на Землі так повелося: хочеш бути цікавою людиною, навчитися своєрідно сприймати дійсність та осмислювати її – освоюй думки і спосіб мислення мудрих людей. Український народ дав світові не одного мислителя, якими можна захоплюватися і в яких можна вчитися мудромислія. Серед них вагоме місце посідають і релігійні діячі. Одним із найбільших любомудрів серед українських релігійних мислителів був Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944). Цьогоріч святкуємо 150-річчя від дня його народження. Продовження →

Мої обов’язки супроти Вас, як не менше Ваше таке важке під цю пору положення, спонукали мене написати це письмо. Надіюся, що приймете його щиро так, як (із) щирим серцем приятеля я до Вас відзиваюся. Мій уряд душ-пастиря, а може ще більше ніж той уряд, – приязнь, яку відчуваю до всіх Вас разом, вимагає від мене безоглядної супроти Вас щирости. Скажу Вам усе, що виджу у Вас доброго, і все, що можу мати проти Вас, або радше, що по моїй думці є від’ємною чертою Вашого покоління. Продовження →

Відзначаючи 150-річний ювілей від дня народження Митрополита Андрея Шептицького одночасно з початком роботи наукової конференції «Мойсей українського духу», 1 жовтня у Кабінеті літератури української діаспори імені Петра Ґоя відкрито виставку наукових і публіцистичних досліджень про діяльність та життєвий шлях, а також закордонних видання праць Митрополита Андрея.
Завідувач Кабінету літератури української діаспори імені Петра Ґоя Орися Лещишин наголосила, що, пишучи про Андрея Шептицького, автори найчастіше вживають епітет «Великий». До прикладу, назви книг:  «Добрий пастир і Великий громадянин», «Великий чернець і народолюбець», «Великий василіянин», «Вісті про Великого Митрополита Андрея Шептицького». «Дослідники пишуть про його великодушність до кожної людини незалежно від статусу,  віросповідання та національності, – продовжила завідувач Кабінету, – про нього відгукуються як про великого мецената». Продовження →