Серед численних благодійних акцій до Дня Святого Миколая, які традиційно проводяться у нашому Університеті, уваги заслуговує цьогорічний благодійний концерт “Мистецтво заради добра”. З ініціативи активної студентської молоді та за підтримки студентського профспілкового активу 21 грудня 2011року у Актовій залі Університету відбулося цікаве дійство. Особливістю цьогорічного благодійного концерту “Мистецтво заради добра”, було те, що саме викладачі та працівники, а не студенти, як зазвичай, поділились своїм талантом та теплом, щоб Святий Миколай не оминув своєю ласкою дитячий будинок “Оріана” (м. Борислав Львівської області) для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки.
Всі охочі змогли долучитись до цієї акції, зробивши благодійний внесок до скриньки, яка стояла біля входу до Актової зали, перед концертом. Під час святкової програми відбувався благодійний аукціон, де можна було придбати художні роботи вихованців дитячого будинку. Попередньо, “лоти” експонували у Виставковій залі Університету, що посприяло ще більшому резонансу благодійної акції.
Дякуємо всім організаторам та керівникам проекту, які відкрили своє серце заради добра!

На фото: Іван Мигул, Ректор Українського вільного університету та Іван Вакарчук під час урочистостей з нагоди 90-ї річниці заснування Українського вільного університету в Мюнхені (лютий 2011 року)

Цього року Український вільний університет у Мюнхені, з яким наш Університет єднають давні й розмаїті зв’язки, відзначив своє 90-ліття. Ювілейні урочистості, присвячені цій даті, відбулися у Відні, Мюнхені, Вашингтоні, Філадельфії, Нью-Йорку. В урочистій академії, присвяченій ювілею УВУ, у Мюнхені 8 лютого 2011 р. взяла участь і представницька делегація ЛНУ ім. Івана Франка на чолі з ректором І.О.Вакарчуком, якому на цій академії було вручено почесний докторат УВУ.
Про історію Українського вільного університету, його місію, внесок у національну науку та розвоєві обрії йдеться в слові Ярослави Мельник, доктора філологічних наук, ново­об­ра­ного ректора УВУ, яке публікуємо нижче. До речі, на думку Я. Мельник, основна місія УВУ закладена вже в самій його назві.

Український вільний університет. Не знаю, кому першому із засновників Університету спала на гадку саме ця назва. На позір просте, водночас промовисте віддзеркалення сутности Університету.
Український – плекання української ідентичности, національні завдання й пріоритети. Іван Мірчук, один із ректорів УВУ, свого часу наголошував: “Треба було б пам’ятати, що Університет має свої цілі і завдання, окреслені своїми статутами. Ці цілі й завдання є суто педагогічні і наукові, і УВУ ніколи не проводив практичної політики. Але не треба забувати такого факту, що вже саме існування його в лоні української політичної еміґрації протягом такого довгого часу та його велика національна праця роблять із нього чинник першорядної ваги на міжнародному форумі та викликають глибоке здивування й повагу до цілої нашої еміґрації”.
Національні пріоритети одні вчені УВУ прямо декларували, гармонійно поєднуючи у своєму науковому дискурсі національний та “науковий, чисто ідеальний інтерес” (І.Франко). Інші, скажімо так, адепти чистої науки, як, зокрема, Д.Чижевський, утверджували українську науку в міжнародному духовному просторі своїми працями, усвідомлюючи, що “наукова робота – то диплом шляхетства, яким нація вкуплюється в гроно цивілізованих націй” (І.Франко). Продовження →

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 8 грудня 2011 року відбулась презентація книги “Залишаюсь українцем” відомого українського вченого і громадського діяча Богдана Гаврилишина. Професор, член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, доктор економіки університету Женеви, почесний доктор 5 університетів Канади й України. Він був радником з питань управління та міжнародних відносин урядів багатьох країн, зокрема Першого президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-міністрів України. Його прогнози та передбачення геополітичних змін випереджали події на десятки років.
Богдан Гаврилишин в Актовій залі Університету презентував свою книгу спогадів “Залишаюсь українцем”, що вийшла друком цьогоріч у Києві. У ній зафіксовано не лише найяскравіші враження та важливі події, учасником яких був автор. Це насамперед оптимістична, життєствердна настанова сучасному молодому поколінню українців. Богдан Гаврилишин – людина, яка оволоділа мистецтвом життя, віднайшла гармонію, навчилася втілювати найсміливіші мрії та досягати мети, незважаючи на розчарування віднаходити добро в людях, вірити у їхні здібності.
Перший проректор Університету Василь Височанський наголосив, що “це надзвичайно висока честь для нас – вітати поважного гостя нашого Університету, до думок якого прислухаються світові лідери”, і вручив Богданові Гаврилишину пам’ятну медаль на честь 350- річчя Львівського національного університету імені Івана Франка та “Енциклопедію Університету”. Продовження →

14 грудня 2011 року у Дзеркальній залі в рамках “Університетських діалогів” Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась зустріч зі знаним українським істориком, професором Національного університету “Києво-Могилянська академія” Наталією Яковенко.
Почесна гостя Університету виступила з публічною лекцією “Історія ранньомодерної України: білі плями чи не задані істориками питання?”, під час якої розповіла про багатолику природу “білих плям”, забутих людей забутого простору, “мовчазну більшість історії”, про те, хто, як і в що вірив у період ранньомодерної та домодерної історії. Зокрема Наталія Яковенко закцентувала увагу на природі походження так званих білих плям в історії та важливості їхнього заповнення. “Білі плями історії, схожі на острів, який оминають історики в ос­нов­ному через те, що навіть не підозрюють про його існування”.
На думку професора Н. Яковенко, часто значні періоди історичного розвитку регіонів залишаються поза увагою, до кінця не простежуються причини тих чи інших подій, прогалини в історіографії питань, що охоплюють цілі регіони. Продовження →

В українському літературному просторі існує кілька премій на вшанування праці перекладачів. Найстаріша – Премія імені Максима Рильського, заснована 1972 р. Її присуджує Національна спілка письменників України за досягнення в галузі українського художнього перекладу. З 1989 р. журнал “Всесвіт” присуджує Премію “Ars Translationis” імені Миколи Лукаша за найкращі переклади й перекладознавчі праці, опубліковані за рік на сторінках журналу. Посольство Франції в Україні відзначає найкращий український переклад із французької мови у рамках Премії імені Григорія Сковороди з 2001 р. Від 1981 р. існує Міжнародна літературна премія імені Івана Франка НСПУ, яка присуджується за переклади й популяризацію української літератури за кордоном. 2010 р. Міністерство культури України заснувало нову премію – Літературну премію імені Григорія Кочура за визначні здобутки у галузі поетичного художнього перекладу та пере­кладо­знав­ства, і її першим лауреатом став львів’янин Андрій Содомора за присвоєння українській культурі скарбів старогрецької та латинської літератур.
Цього року премію вдруге прийняв Львів руками завідувача кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Іван Франка – професора Роксолани Зорівчак. Продовження →

Пропоноване читачам “Каменяра” оповідання-мініатюра “Очікування” класика франкомовної бельгійської літератури Шарля Ван Лерберґа (1861-1907) передруковується за виданням “Коротка франкомовна проза ХХ століття (Бельгія, Канада (Квебек), Франція)” (переклад Яреми Кравця), Львів: “Тріада плюс”, 2010. За підсумками Всеукраїнського рейтингу “Книжка року – 2011” це видання стало одним із переможців у рубриці “Сучасна зарубіжна проза / есеїстка / драматургія”.

* * *

Ґреґуару Ле Руа

Крайнеба на сході у нічній темряві зблискували зимові зорі.
У загубленій посеред рівнини хатинці не спав господар – занедужала його дружина. Вдень приходив пастух-зцілитель – поглянув на жінку й пішов геть з дивним виглядом, не промовивши жодного слова.
Тієї нічної години хтось постукав у двері. Чоловік, який саме чистив свого ослика, пішов одчинити. Прибулець, якого він побачив перед собою, сидів на верблюді. Був одягнений у довгі золотисті шати й на голові мав корону, в якій виблискувало коштовне каміння; в руках тримав невелику скриньку. Довкола нього громадилася численна свита.
– Що ти шукаєш, подорожнику? – спитав чоловік у царя-кочівника. – Може, йдеш з посольством у палац султана? Шлях туди ще далекий; до того ж, туди треба прямувати у бік ранкової зорі. А може, ви всі йдете до храму? Храм також далеко звідсіль…
– Ні, – відповів прибулець, при цих словах спустившись зі свого верблюда. – Це тут! – І, поглянувши на зорі, повторив: – Це саме тут! Я хочу зайти, бо вже час.
– Ти хочеш зайти? – здивувався чоловік. – Коли так, сідай отам, на лаві, і не збурюй тишу, бо моя дружина дрімає, вона нездужає.
Опісля, рвучко замкнувши вхідні двері перед верблюдом і людьми з почту, повернувся до своєї роботи. Продовження →

2 грудня 2011 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна конференція “Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України”, яка стосувалась обговорення доповіді Групи видатних осіб Ради Європи “Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття”. У конференції взяли участь понад 80 осіб: народні депутати, представники міжнародних інституцій і дипломатичних установ, науковці, соціологи, експерти, представники духовенства.
Група видатних осіб була створена 2010 року, за ініціативою Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда. У групі 9 високопоставлених осіб. Головою групи є колишній Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. У травні 2011 року від імені Групи видатних осіб Хав’єр Солана представив доповідь “Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття” на розгляд Комітету міністрів Ради Європи під час міністерської сесії в Стамбулі. Нещодавно переклад тексту Групи видатних осіб представило видавництво “Літопис” спільно з Центром гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка.
Засадничі позиції доповіді стосуються проблеми співжиття громадян Євросоюзу в контексті викликів, пов’язаних із посиленням нетерпимості та дискримінації в Європі. Зокрема стратегічний документ європейської спільноти пропонує 17 керівних принципів подолання проблем, пов’язаних із нетерпимістю в Європі.
Конференцію в Університеті відкрила проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька, яка привітала учасників із початком роботи і висловила сподівання, що активна дискусія поглибить розуміння європейських цінностей та увиразнить механізми політичного, культурного, духовного й освітнього співжиття.
Заступник міського голови міста Львова з гуманітарних питань Василь Косів наголосив на проблемах європейської інтеграції у Львові й Україні.
“Доповідь Групи видатних осіб Ради Європи є важливою для європейських країн та для українського суспільства”, – зазначив заступник голови Львівської обласної ради Валерій П’ятак. Продовження →

Минулого року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відкрили єдиний в Західній Україні Центр балтистики, у якому всі охочі можуть не лише вивчати мову, а й знайомитись з культурою та історією Балтійського регіону.
Студенти нашого Університету, які вивчають латиську мову у Центрі балтистики, завдяки угоді про співпрацю між факультетом гуманітарних наук Латвійського університету та факультетом міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка мали можливість наприкінці листопада відвідати Латвію.
До програми ознайомчої поїздки входили екскурсії Ригою та Смілтене, зустріч із представниками місцевого самоврядування, відвідини Латвійського університету та латиської школи.
Студенти ЛНУ ім. Івана Франка прослухали лекції в Латвійському університеті про культуру та традиції латвійців, зустрілись із викладацьким складом факультету гуманітарних наук Латвійського університету та поспілкувалися з латвійськими однолітками. Розмова торкалася життя сучасної молоді в Україні та Латвії, студентських буднів і майбутніх планів. Латвійці ділилися своїми враженнями від відвідувань Львова у лютому цього року.
У приязній атмосфері відбулась і зустріч із молоддю у Смілтене, у результаті якої нашим студентам запропонували приїхати до Смілтене на виробничу практику.
Латвійці, як зауважили учасники поїздки, були приємно здивовані тим, що українці вивчають і намагаються спілкуватися латиською мовою.

Анастасія Коник

VII Міжнародний круглий стіл “Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)” 9-10 грудня 2011 року відбувся у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Заступник декана юридичного факультету із наукової роботи доцент кафедри основ права України Віталій Семків зазначив, що ця подія дуже символічна, адже відбувається у Львівському університеті, який цьогоріч відзначає 350-річчя від часу свого заснування. Науковець також наголосив на важливості зустрічі кількох поколінь юристів, що дає можливість робити нові кроки у розвитку юридичної науки.
Академік Національної академії правових наук України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка Петро Рабінович побажав усім учасникам жвавих наукових дискусій і наголосив на винятковій ролі Університету та його вчених у творенні міжнародної системи захисту прав людини.
Також із побажаннями до учасників круглого столу звернулися: заступник начальника управління, начальник відділу правової освіти Управління координації правової роботи та правової освіти Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності Міністерства юстиції України Ірина Іванчук, помічник директора Представництва ООН в Україні Берді Бердієв, начальник Головного управління юстиції у Львівській області Андрій Багряк та юрист Європейського суду з прав людини В’ячеслав Бігун.
Під час дискусії на тему “Праворозуміння як визначальна детермінанта антропології права; методологія антропології права: підходи, методи та засоби досліджень” доповідачі й учасники проаналізували епістемологічний вимір права, співвідношення права та долі, розмірковували про філософську, культурну та суспільну сутність права.
Учасники круглого столу обговорили антропологічні аспекти права у різних типах праворозуміння, правові властивості людини й антропні властивості права, питання філософії та загальної теорії прав людини, процес універсалізації та плюралізації права.

Олег Вівчарик

“Людині не досить просто жити.
Щоб жити, потрібні Вітчизна, свобода і пісня”.
Павло Загребельний

24 листопада 2011 року на факультеті електроніки відбулося студентське свято української ліричної та патріотичної пісні “Пісня буде поміж нас”, учасниками якого були студенти факультету електроніки, фізичного факультету та Природничого коледжу.
Організатор і режисер цього дійства доцент кафедри радіофізики факультету електроніки Іван Хвищун у своєму вітальному слові наголосив, що це ювілейний (десятий) мистецький вечір, яким студентський аматорський гурт висловлює свою глибоку шану українському пісенному слову. “Учені підрахували, що Україна володіє величезним скарбом, який налічує близько 300 тисяч пісень. У фондах міжнародної організації ЮНЕСКО є понад 15 тисяч звукозаписів українських мелодій. Італія, яка у цьому фонді має 6 тисяч мелодій, стоїть на почесному другому місці. А чи часто ми чуємо українську пісню, увімкнувши телевізор чи радіоприймач?”, – звернувся до присутніх Іван Олександрович.
Упродовж вечора, який розпочався майстерним декламуванням “Оди пісні” Романа Купчинського у виконанні Оксани Котлярчук, звучали українські пісні про кохання, про козацькі звитяги, подвиги січових стрільців та вояків УПА, авторські пісні Василя Симоненка та Володимира Івасюка. Кожна пісенна тематична група супроводжувалась історичними екскурсами та була проілюстрована вдало підібраними слайдами. Особливе захоплення викликали твори у сольному виконанні Іванни Штурмак, Марти Король, Марічки Морозюк і Дмитра Вавринюка, а також дуетів сестер Віри та Надії Сметани, бандуристок Любові Цоп і Галини Шиняєвої.
З емоційною розповіддю про свою творчість виступила львівська письменниця Ева Гата.
Своєрідною сенсацією вечора став виступ новоствореного гурту “Чері-бенд”, який виконав низку українських пісень у власній оригінальній інтерпретації.

Юлія Ліпко, методист Природничого коледжу
Фото Юлії Ліпко