Уперше на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка 10 жовтня 2016 року відбулася лінгвістична зустріч із відомими мовознавцями: директором Інституту слов’янської філології Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), професором Феліксом Чижевським і директором Інституту української мови НАН України, професором Павлом Гриценком, у якій взяли участь студенти-магістри, викладачі та науковці-філологи з інших ВНЗ Львова.
«Філологічна наука формує обличчя університетської спільноти й України в цілому, а також репрезентує нашу країну у світі. Тому сьогоднішня зустріч із мовознавцями стане актуальною та корисною для всієї філологічної спільноти», – зазначив декан філологічного факультету Святослав Пилипчук, представляючи гостей. Продовження →

Кирило Андреєнко
(06.09.1988 – 29.07.2014)
Народився 6 травня 1988 року, м. Чита, СРСР. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2011 року за спеціальністю «Управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення», отримав диплом із відзнакою та золоту медаль.
Командир групи спеціального призначення 1‑го батальйону 3‑го окремого полку спецпризначення ГУР Міністерства оборони України, капітан. Був призначений на проходження служби у військовії частині А0680 у Кіровограді.
2011 року вступив до Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ ім. Івана Франка, де навчався за спеціальністю «Правознавство».
Обставини загибелі: 29 липня 2014 року загинув під час виконання бойового завдання у складі розвідувальної групи з порятунку пілотів збитого літака в районі міста Сніжне Донецької області. Група була атакована із засідки терористами. Капітан Андреєнко разом із підполковником Лисенком спробували здійснити прорив, однак сили були нерівними. Спецпризначенці загинули в тому бою як справжні герої –  зі зброєю в руках.
Кирило Андреєнко похований у м. Львові на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань поруч із Меморіалом воїнам Української Галицької Армії.
Сімейний стан: Залишилась дружина Олена.
Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 року капітан Андреєнко К. Л. нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Продовження →

Сила духу нескорених – наших сучасників, які  обстоюють Українську державу на її східному кордоні в протистоянні з російським агресором, викликає подивування й захоплення, надихає тисячі українців на боротьбу й віру в неодмінну перемогу.  Чимало відважних, на жаль, так і не повертаються додому, де їх чекають рідні, друзі, колеги. Вони  офірують Україні найдорожче – власне життя.
Одним із таких Героїв є старший викладач, воїн АТО, капітан Володимир Труш, який рік тому, 31 жовтня 2015 року, трагічно загинув  у районі Авдіївки під час виконання бойового завдання.
Літературно-музичною композицією «Не ми обираємо боротьбу за Батьківщину…» академічна спільнота Львівського національного  університету імені Івана Франка вшанувала пам’ять Героя України Володимира Труша. Продовження →

…найбільше диво, яке покликане плекати
в людини людяність, – Слово…   

Андрій Содомора

Поетичне, прозове й перекладне слово Андрія Содомори – скромного, інтелігентного, вдумливого українського літератора, який заохочує на малому зо­се­реджу­ва­тися не тільки оком, а й душею, спонукає до глибинного роздумування. Яке воно те слово? Передусім воно – з тих слів, які треба читати не лише фізичним оком, а й оком думки, духом людського єства, серцем: «Життя людини, за Сенекою, – це життя думки» («Діалоги»): Продовження →

Понад 100 науковців з України, Литви та Польщі зібрались 25 жовтня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, аби представити свої напрацювання у галузі грушевськознавства й обговорити актуальну проблематику, пов’язану з  дослідженням різноаспектної діяльності  Михайла Грушевського та глибоким осмисленням його історіографічної спадщини.
«25-ліття Незалежності України позначений іще двома великими ювілейними відзначеннями – 160-річчям від дня народження Івана Франка та 150-річчям від дня народження Михайла Грушевського – Великими Українцями, долі яких були поєднані з Львівським університетом», – звернувся зі вступним словом до учасників Міжнародної наукової конференції «Михайло Грушевський: учений, політик, державний діяч» Ректор Володимир Мельник. Продовження →

Це правда: кров з каміння
може змити дощ,
червона місяця хустина може стерти,
але наймення ваші багряніш від рож
горять у пам’яті на плитах незатертих.
«Слово до розстріляних»

Б.-І. Антонич

Університетська спільнота на чолі з Ректором традиційною пішою ходою 1 листопада 2016 року відзначила 98 річницю Листопадового чину й утворення ЗУНР.
Студентська молодь, представники влади та громадських організацій, духовенство взяли участь у панахиді та вічі на Меморіалі Українських Січових Стрільців і воїнів Української Галицької Армії на Янівському кладовищі. Продовження →

З нагоди Дня Гідності та свободи чисельна колона студентів і викладачів Львівського університету тихою ходою пройшла від головного корпусу Університету до пам’ятника Тарасу Шевченку у Львові, де відбувся екуменічний молебень в пам’ять про Героїв Небесної Сотні, а також акція «Україна – це Європа».
«Для мене сьогодні особливий день. Це день великого свята – День гідності та свободи. Це – день нашої звитяги, у яку ніхто не вірив три роки тому, але яка відбулася й почала змінювати нашу країну. Я знаю, що ця звитяга дається нам великою кров’ю і великим болем. Ми маємо кожного дня, кожної хвилин шанувати полеглих своїми ділами. Але сьогодні маємо право святкувати. Той майдан, ті тисячі людей, які вийшли у Львові, принесли в нашу державу величезне щастя. Це щастя заразило всю Україну. Пам’ятаємо, що Майдан приніс великий біль, але саме завдяки цьому ми здобули велику силу та перемогу», – звернулась до учасників віча учасниця Євромайдану, викладач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби ЛНУ ім. Івана Франка Софія Федина. Продовження →

Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка взяла участь у заходах з нагоди Дня Гідності та Свободи, який, починаючи з 2014 р., відзначають щорічно 21 листопада.
Саме цього дня 2013 року студентська молодь, зокрема і Львівського університету, та небайдужі українці вийшли на Майдан Незалежності у Києві та на центральні площі інших міст України із мирним протестом, обстоюючи своє право на європейське майбутнє у рідній країні.
На перший погляд, тоді ніщо не віщувало біди. Утім, за короткий час події почали розвиватися стрімко – побиття мирних мітингувальників з метою «безперешкодного проїзду транспорту для встановлення новорічної ялинки», сутички із «Беркутом», силовий розгін протестувальників та… апогей Революції Гідності – цинічний розстріл Небесної сотні 20 лютого 2014 року. Продовження →

Аналізуючи причини та наслідки найбільшої української національної трагедії – Голодомору 1932-33 років, деякі дослідники списують її масштаби на те, що світова громадськість не знала про реальний стан справ. Мовляв, Радянський Союз вибудував такий щільний мур інформаційної блокади, крізь який і горобець, не те, що слово, не вилетить. А ще, начебто, довірлива світова громадськість настільки вірила своїм «очам і вухам», якими були журналісти на кшталт Волтера Дюранті, що й гадки не мала про те, що ж коїться на найродючішій у світі землі. Насправді такі аргументи не відповідають дійсності – так званий «вільний світ» чудово знав, що відбувається у «тюрмі народів». І ця публікація – промовисте свідчення такої обізнаності. Продовження →

У рамках офіційного візиту до України віце-аташе з питань культури Посольства США в Україні Мохаммед Мотівала 28 жовтня 2016 року відвідав Львівський національний університет імені Івана Франка, де зустрівся з проректором із науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марією Зубрицькою та викладачами й науковцями – учасниками спільних українсько-американських освітніх і наукових проектів.
У ході діалогу проректор роз­по­віла про міжнародну діяльність Львів­сько­го університету, акцентуючи увагу на партнерстві вишу з про­від­ними університетами США. Ма­рія Зубрицька ознайомила гостя з програмами академічної мобільності студентів, викладачів і науковців та проектами, у яких вони беруть участь. Продовження →