Учені-франкознавці з України, Польщі, Сербії, Угорщини, Німеччини, США, Китаю та Кореї у Львівському національному університеті імені Івана Франка обговорювали багатогранність постаті геніального Івана Франка, осмислювали філософію його світогляду, осягали глибину творчого й наукового доробку Великого Українця.
Співорганізаторами Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: Я єсть пролог…» (до 160-річчя від дня народження Івана Франка), що проходив впродовж 22-24 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, були Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України.
Під час урочистого відкриття конґресу в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, зі вступним словом звернувся до учасників конґресу Ректор Університету, професор Володимир Мельник. Продовження →

Що пов’язувало Івана Франка із Гуцульщиною? Чим надихали «українські Афіни» письменників і митців? Як автентика одного з наймальовничіших карпатських сіл вплинула на творчість Каменяра? І чому й до сьогодні духовна й матеріальна культура села Криворівня залишається об’єктом вивчення істориків, краєзнавців, етнологів, фольклористів, мовознавців і культурологів?
Ці та низка інших запитань стали лейтмотивом виїзного секційного засідання «Іван Франко та Гуцульщина» Міжнародного наукового конґресу, присвяченого ювілею Івана Франка, що відбулася 24 вересня 2016 року в серці Карпат – с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Продовження →

У рамках Міжнародного наукового конгресу «Іван Франко: Я єсть пролог…» 23 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулося засідання круглого столу, під час якого йшлося про потребу видання восьмого тому, присвяченого творчості Івана Франка, у дванадцятитомній «Історії української літератури».
Розповідаючи про роботу над науковим проектом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – фундаментальним виданням «Історії української літератури у 12 томах», директор Інституту, академік Микола Жулинський, зауважив, що ідея проекту полягає в тому, аби подати розгорнуту панораму зародження і розвитку українського письменства X-XXI ст., історію нашої словесності як цілісного тисячолітнього процесу, як живого еволюційного руху слова і думки, спрямованого на утвердження національно-духовної та державної ідентичності. Продовження →

Цьогоріч українська спільнота відзначає 160-ту річницю від дня народження Івана Франка. У день народження Каменяра, 27 серпня 2016 року, відбулося урочисте покладання квітів до його пам’ятника. У заході взяли участь керівники області, представники ЛНУ ім. Івана Франка, Львівського національного літературно-меморіального музею І. Франка, ЛОО Національної спілки письменників України та громадськості.
Під час заходу до присутніх звернувся голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, наголосивши, що день народження Івана Франка – велике свято для всіх українців.
«Іван Франко – був, є і буде великим сином українського народу, провісником незалежності України, людиною-глибою, Каменярем, який став непорушно і непохитно на варті саме українських інтересів. Бо він – українець із діда-прадіда, бо він – українець у майбутніх поколіннях», – підкреслив Олег Синютка. Продовження →

8–11 вересня 2016 р. відбулися ювілейні десяті наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка, що започатковані 1997 року з ініціативи його учнів кафедри мінералогії Львівського університету імені Івана Франка (Євген Лазаренко її очолював упродовж 25 років) та Українського мінералогічного товариства (ним засноване 1970 р.). Цьогорічні читання організовав Львівський національний університет імені Івана Франка у співпраці з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, Українським мінералогічним товариством та Науковим товариством імені Шевченка. Продовження →

Понад 70 науковців із України, Польщі, Киргизії, Чехії, Грузії, Великої Британії, Ізраїлю, Канади, Німеччини та Росії взяли участь у Міжнародній науковій конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження видатного польського математика і логіка Казимира Куратовського.
Під час урочистого відкриття конференції, що відбулося 28 вересня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, привітали учасників проректор із наукової роботи Роман Гладишевський, декан механіко-математичного факультету Михайло Зарічний, професор Тарас Банах, професор Александр Блащик (Республіка Польща), професор Мірослав Хушек (Чеська Республіка).
Наголошуючи на непересічності постаті Казимира Куратовського, науковці відзначили, що він жив і працював у Львові. Серед його наукових інтересів – абстрактні топологічні і метричні структури. Відомий математик, зокрема, сформулював так звані аксіоми Куратовського, що мали фундаментальне значення в процесі розвитку теорії топологічного простору і теорії континууму між двома точками. Продовження →

В умовах становлення та розвитку інформаційного суспільства кожен з нас відчув, як стрімко змінилося й безупинно продовжує змінюватися наше життя. Комп’ютери й Інтернет стали невід’ємною й основоположною складовою роботи та дозвілля. Нові засоби поширення і використання знань спричинили істотний прогрес в усіх напрямах науки, у тому числі соціально-гуманітарному.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології значно полегшують роботу нау­ков­ців, водночас вимагають від них належного володіння ком’ютерною технікою, а також неабиякої обізнаності з новими способами та формами поширення, представлення й використання інформації. Більше того, поява інноваційних інформаційних технологій ставить нас в умови постійного виклику, на який ми повинні вчасно відповідати, щоби вільно орієнтуватись у світовому інформаційному просторі. При цьому важливо вміти не лише знаходити потрібну інформацію, а й презентувати власний доробок, оскільки відхід від «паперової науки» цілком закономірно змінив критерії оцінки роботи наукових працівників та установ. Тепер найпомітнішою ознакою ефективної роботи вчених є їхня присутність в Інтернет-просторі. Продовження →

Бено Будару, письменнику, перекладачу, популяризатору української літератури в Сербській Лужиці (Німеччина), урочисто вручили ювілейну відзнаку ЛНУ ім. Івана Франка. Привітати, поспілкуватись і послухати поезію Бено Будара прийшли не лише студенти та викладачі філологічного факультету, а й гості з Польщі та Німеччини.
Професор Алла Татаренко, завідувач кафедри слов’янської філології імені Іларіона Свєнціцького, на зустрічі з літератором зазначила, що в залі зібралась велика багатомовна родина, яка розмовляє кількома мовами, але добре розуміє одне одного.
Проректор Університету Ярослав Гарасим від імені академічної спільноти та адміністрації Університету виконав почесну місію – вручив нагороду і подарунок Бено Будару. Ярослав Іванович зробив короткий екскурс в п’ятдесятилітню історію дружби та налагодження тісної співпраці між українськими та лужицькими поетами, письменниками, перекладачами та науковцями. Покликаючись на влучні слова Івана Франка про перекладачів, які будують «золоті мости» порозуміння, Ярослав Гарасим подякував Бено Будареві за його невтомну працю – популяризацію української літератури і культури. Даруючи копію писала, проректор побажав гостеві надалі реалізовувати проекти та написати ще не одну поетичну збірку. Продовження →

«Йдеться про тих людей, які розповсюджували релігію, боролися із тьмою, визволяли людей, створювали абетки, ширили культуру, будували будинки, і завдяки кому розвивалось мистецтво – йдеться про перекладачів. Тож нащадкам слід знати не тільки історію цих людей, а й поіменно тих, хто працював у рідному місті, країні чи Університеті», – зазначила під час відкриття Урочистої академії з нагоди Міжнародного дня перекладача завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, заслужений професор Львівського університету Роксолана Зорівчак. Продовження →

Про Ігоря Захару та його лекційний компендій «Українська філософія»

«Я не ріс в Афінах,
не навчався у філософів,
але був наче бджола,
яка прилітає до кожної квітки
і звідти збирає словесний солод і доходить до мудрості»

Із «Моління Данила Заточника»

Ігор Захара, як і анонімний давній русич «Данило Заточник», теж не ріс в Афінах, а проте навчався інтелектуальних мудрощів в Афін і давніх римлян, позаяк у 1960-і роки здобув вищу освіту філолога-класика на факультеті іноземних мов Львівського університету. Мабуть, не мав він і досвіду систематичних спеціальних філософських студій у школах видатних мислителів аж до написання кандидатської дисертації на історико-теоретичну філософську тему «Філософські погляди Стефана Яворського», яку успішно захистив у 1977 р. І все-таки мав доглибні підстави порівнювати себе, молодого чи зрілого вченого мужа, із бджолою, яка клопітливо літала квітниками людського знання і ретельно визбирувала многоцінний словесний і фактажний солод, ушляхетнюючи свій інтелект добірним нектаром людського досвіду та мудрості. Продовження →