Аж не віриться: ми, студенти далеких п’ятдесятих, на університетські заняття ходили… з каламарями й ручками (на дерев’яну, як олівець, паличку настромлювали металічне перо). Були, щоправда, авторучки з “вічними” перами, та не в усіх; відійшли й вони, дарма що “вічні”, в минуле. Ходили ми з модними на той час “чемоданчиками”, а що замки в них були ненадійні, то “запобіжником” слугував вказівний палець; варто було забути про ту обережність – то все, що в чемоданчику (конспекти й підручники, ручки й олівці, каламар, яблуко, інші речі й пожитки), весь його вміст міг будь-коли опинитися на бруківці… Гамірні коридори перед заняттями й на перервах; зустрічні потоки: один, сходами вгору, – на заняття, другий, стрімкіший, голосніший, – з занять; лабіринти університетського партеру: де тепер механіко-математичний, тоді ? кафедра класичної філології (“Як во Львів попасти?”, – з-понад піввікової давнини чую голос когось із вступників, що заблукався у плетиві коридорів і коридорчиків)… Скрип дерев’яних східців під поважною стопою “Зевса” (Михайла Білика, перекладача “Енеїди”, нашого першого латиніста). Продовження →

Важливо виокремлювати з усього найголовніші речі та цінні ідеї. І не забувати про минуле, яке до вас зараз пише.
Марк Аврелій зазначав: “Нехай би ти мав жити три тисячі років, а то й тридцять тисяч, – однак пам’ятай, що ніхто не розлучається з іншим життям, аніж те, яке він оце тепер проживає. Тому чи найдовше життя, чи найкоротше, – на одне виходить”.
Основне – встигнути виконати свою місію, яка тобі призначена, і залишити життя після себе.
Те, яким воно буде – духовне чи матеріальне – не головне, важливо те, що воно проростатиме в інших і живитиме їх тими ідеями, які в нього закладені.
Все у ваших руках.

Мар’яна Бойко,
студентка IV курсу факультету журналістики

. Продовження →

Вивчення мов інших народів у Львівському університеті має давні традиції, які сягають ще часів заснування Університету, коли філологічні науки посідали чільне місце серед багатьох інших природничих та гуманітарних напрямів.
У кожну історичну епоху мови інших народів, їхня ментальність та культура ставали об’єктом дослідження філологів та літературознавців, які володіли іноземними мовами. На початку історії Університету мовою викладання була латина, тому класична філологія як наукова дисципліна формувалася вже у ті прадавні часи. Наукові підвалини цих наук творили професори: Ришард Ганшинець, історія давньогрецької літератури, Станіслав Вітковський, дослідник давньогрецької історіографії та античної культури, Тадеуш Сінко, автор двотомного видання історії грецької літератури.
Однією із найдавніших кафедр Університету є кафедра класичної філології. Продовження →

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка є одним із найдавніших університетських музеїв Європи. Перші відомості про існування великого Кабінету натуральної історії при Львівському Йозефінському університеті датують ще 1784 роком. Кабінет експонував різноманітні зразки з медицини, зоології та сільського господарства.
У часи професора Бенедикта Дибовського музей набув статусу зоологічного і вже у 1885 р. наказом ректора для музею виділили додатково три зали і коридор. Відтоді в музеї – п’ять залів, загальною площею 470 м2. Саме тут студенти-біологи і нині вивчають та досліджують фауну всього світу, а кожен, хто завітає до Львова, може побувати на екскурсії й ознайомитися з тваринним світом нашої планети. Недаремно за останнє десятиліття музей відвідали близько 25 тисяч осіб не тільки з України, а й з Європи, Азії, США, з країн Африканського континенту…

У другій половині XVII ст. Львів набув значення великого торговельного міста, його населення збільшилося з 20 тис. на початку століття до близько 33 тис. осіб, тому актуальним стало питання забезпечення міста лікарями, обов’язки яких виконували цирульники, які не мали жодної медичної освіти.
Для налагодження медичної служби в Галичині австрійський уряд у 1772 р. скерував до Львова випускника Віденського університету доктора медицини Андрея Крупіньського. Як протомедик Галичини А. Крупіньський зініціював створення 1773 р. у Львові медичного колегіуму, який функціонував до 1785 р., готував хірургів і акушерів і став базою для медичного факультету Львівського університету, діяльність якого поновив у 1784 р. австрійський імператор Йозеф II.
Навчання на медичному факультеті тривало 6 років. Навчальна програма складалася з двох етапів: упродовж перших двох років студенти опановували програму філософського факультету, який був загальноосвітнім і виконував роль підготовчих студій до трьох інших, “вищих”, факультетів – теологічного, юридичного та медичного. Продовження →

Астрономічна обсерваторія є науково-дослідною установою Львівського національного університету імені Івана Франка, базою для практичних занять та виконання курсових і дипломних робіт студентів-астрономів фізичного факультету. Це одна із найдавніших обсерваторій Східної Європи. Її засновано у 1771 р.
Сьогодні тут проводять дослідження за напрямами: фізика Сонця та сонячна активність; фізика нестаціонарних зір, зоряних скупчень та залишків наднових; походження та еволюція великомасштабної структури Всесвіту; фотополяриметричні, позиційні та лазерно-віддалемірні спостереження штучних супутників Землі (ШСЗ). Основними робочими телескопами обсерваторії є: зоряний 48-см дзеркальний рефлектор АЗТ-14 із електрофотометром для широкополосної U, B, V, R, I-фотометрії, сонячний хромосферно-фотосферний телескоп АФР-2 з інтерференційно-поляризаційним фільтром, станція лазерної локації ШСЗ Львів-1831 на базі телескопа ТПЛ-1М, двооб’єктивний електрофотометр-поляриметр для спостережень низькоорбітальних ШСЗ, рефрактор Цейса та астрокамера Цейса. Продовження →

На кафедрі фізичного виховання і спорту Львівського національного університету імені Івана Франка проходять навчально-тренувальні заняття у 46 секціях із 33 видів спорту. Загалом у групах спортивного вдосконалення щорічно займаються близько 1200 студентів.
Заняття відбуваються у двох ігрових залах, спеціалізованих залах для занять боксом, боротьбою, важкою та легкою атлетикою, карате-до, лікувальною фізкультурою, лижним спортом, фітнесом та аеробікою.
Навчально-спортивний комплекс межує з Ботанічним садом Університету та прилягає до рекреаційної зони парку “Погулянка” і гуртожитків Університету. Завдяки цьому студенти мають змогу займатися фізичною культурою і спортом поза університетською програмою.
Уже традиційно в нав­чаль­но-спор­тив­ному комплексі відбуваються святкування Дня фізичної культури і спорту. Продовження →

Центр культури та дозвілля “Лис Микита”
Центр культури та дозвілля Університету створює умови для естетичного розвитку особистості, виховання у студентської молоді моральних і культурних рис, національної свідомості, сприяє розвитку та популяризації української та світової культури і мистецтва. У центрі працює понад 10 мистецьких колективів і гуртків, які беруть активну участь у культурно-мистецькому житті Університету та області й відомі далеко за її межами.

Народна капела бандуристок “Зоряниця”

У репертуарі капели – українська фольклорна музика, європейська класика, інструментальні твори сучасних композиторів. Продовження →