Федір Науменко

Цього року Львівський національний університет імені Івана Франка відзначає свій ювілей – 350-річчя від часу заснування. Проте 2011 рік знаменний ще однією подією в історії університетського життя: минає 110 річниця від дня народження видатного педагога й науковця Федора Науменка, який упродовж чверть століття (1944-1974 рр.) працював у цьому навчальному закладі. Він належав до когорти великих українських освітніх діячів ХХ століття, що вирізнялися невтомною працею та любов’ю до науки. Його кредо: “Життя на замлі прекрасне саме собою, але щастя людини в праці, а суб’єктом праці є сама людина”, – давало силу йти до істини всупереч усім перешкодам.

З нагоди цієї події 20 вересня на кафедрі загальної та соціальної педагогіки був проведений науковий семінар. Серед тих, кому належало виступити зі словом про вченого-педагога, згадати свого наставника та доброго друга, прийшли кандидат педагогічних наук, доцент Євгенія Сявавко та гість зі Словаччини – видатний український письменник і публіцист Юрій Бача.

Ф. Науменко народився 1 травня 1901 року в селі Березівка на Полтавщині (тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл.) у багатодітній сім’ї залізничника-стрілочника. Дитячі роки провів у рідному селі, де здобув початкову освіту в місцевій земській школі, згодом продовжив навчання в комерційному училищі та професійній школі. Серед усіх дітей у сім’ї він вирізнявся своєю наполегливістю та допитливістю, тому весь вільний час майбутній педагог проводив за книжками. Дослідник багато писав і малював, а згодом почав давати приватні уроки тим, хто відставав у навчанні. Продовження →

Задум видання “Веснівка” М. Шашкевича мовами світу” виник з нагоди 175-річчя від дня народження поета і 150-річчя альманаху “Русалка Дністровая”. На цей час вже існували поодинокі переклади вірша чужими мовами, між іншим італійська інтерпретація 1924 р. Вольфганго Джусті (перекладача творів Павла Тичини). Ювілей М. Шашкевича викликав неймовірне зацікавлення його життям і літературною творчістю, зокрема, і “Веснівкою”. З’являються нові переклади вірша поета – білоруський, болгарський, вірменський, німецький, серболужицький, угорський, китайський, а також англійський та французький. Тоді ж з’явилася реальна можливість підготувати до друку видання “Веснівки” мовами світу на кшталт “Заповіту” Т. Шевченка і “Каменярів” І. Франка мовами світу. До цього проекту були залучені поети, перекладачі, літературознавці, філологи і науковці різних країн, які з великим зацікавленням відкривали для себе творчість цього видатного “будителя галицького люду”.

Відтоді з’явилося понад п’ятнадцять нових іномовних інтерпретацій “Веснівки” М. Шашкевича – естонська, іспанська, каталонська, литовська, нідерландська, новогрецька, словенська, фінська та ін. Із двома перекладами знайомить своїх читачів газета “Каменяр”. Серед перекладачів запропонованих інтерпретацій вірша М. Шашкевича – Михайло Шашкевич (США), далекий правнук поета, сучасна грецька поетеса Констанса Діма, професор Дамір Пешорда, лектор хорватської мови у ЛНУ ім. Івана Франка, лектор македонської мови у нашому Університеті Ігор Станойоскі, молода естонська поетеса українського походження Марія Юрт, знавець слов’янських мов Матті Асікайнен з Фінляндії та Ганс Мануссон зі Швеції. Продовження →

Із заснуванням кафедри світової літератури 1939 року (перша назва – кафедра західноєвропейської літератури) у Львівському університеті почала формуватися літературознавча школа, зосереджена на проблемах становлення, розвитку, рецепції та інтерпретації світової літературної класики, а також на аспектах новітнього літературознавчого та літературно-критичного дискурсу. Знаковими для наукового поступу кафедри стали визначні дослідники – науковці та педагоги: Михайло Рудницький (літературознавець, письменник і перекладач), Марія Шаповалова (ініціатор написання (у співавторстві) підручника “Історія зарубіжної літератури. Середні віки. Відродження”, який мав дотепер уже чотири перевидання, і залишається одним із найавторитетніших українських підручників з цього курсу для гуманітарних факультетів), Олексій Чичерін (відомий за монографіями “Идеи и стиль”, “Ритм образа”, “Очерки по истории русского литературного стиля”, “Произведения О. Бальзака “Гобсек” и “Утраченные иллюзии”, що стали теоретичною основою літературознавчої школи дослідників авторського стилю).

Важливою складовою діяльності кафедри світової літератури є проведення традиційних уже Чичерінських читань – наукового форуму для дослідників класичної та новітньої світової літератури. Традиція започаткована 1990 року, коли на запрошення кафедри зарубіжної літератури відгукнулися понад 30 літературознавців України та Росії, взявши участь у роботі наукової конференції-посвяті першій річниці смерті О. В. Чичеріна. У лютому 1993 року ІІ Чичерінські читання були зосереджені на важливій та актуальній науковій темі – “Проблеми зарубіжної оповідної прози” і зібрали 45 літературознавців з України, Росії та інших країн. Наступні, ІІІ Міжнародні Чичерінські читання (1997 р.) були пов’язані з дослідженням творчості Сервантеса (1547-1616) і згуртували навколо цієї теми понад 40 учасників, серед них і літературознавців з Росії та Словаччини. Наукова проблема ІV Міжнародних Чичерінських читань (1999 р.) – “Роман і стиль” – мала ювілейне спрямування, адже присвячувалася 200-річчю з дня народження Оноре де Бальзака та 100 річчю з дня народження О. В. Чичеріна. Участь у читаннях взяли 47 літературознавців з України, Росії, Великобританії та Хорватії. V Міжнародні Чичерінські читання “Проблеми розвитку художньої прози” відбулися у жовтні 2004 р. До участі у конференції зголосилося 79 учасників не лише з вищих навчальних закладів України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Черкаси, Луцьк, Чернівці, Дрогобич, Івано-Франківськ), але й з-за кордону (Білорусь, Болгарія, Росія, Словаччина, ФРН). Продовження →

З нагоди святкування 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка на геологічному факультеті відбувся науковий семінар студентів старших курсів на тему “Геологічні процеси в умовах колізії, субдукції і ковзання літосферних плит”.

Доповідав випускник геологічного факультету 1976 року, а нині директор Далекосхідного геологічного інституту (м. Владивосток, Росія), перший заступник голови Далекосхідного відділення Російської академії наук, член Президії РАН, академік РАН Олександр Ханчук.

Олександр Іванович люб’язно погодився поспілкуватися із кореспондентом “Каменяра”. Продовження →

Студенти завжди відзначаються своєю працелюбністю, особливо, якщо лишається остання ніч перед іспитом. Проте цю закономірність можуть спростувати саме в нашому Університеті – на кафедрі історії та теорії соціології історичного факультету. Саме тут вперше в Україні запровадили якісно новий спосіб “тотальної” навчальної активності – регулярний студентський омнібус.

Звучить направду інтригуюче. Тому кореспондент “Каменяра” негайно зустрівся із керівником цієї науково-методичної інновації – кандидатом соціологічних наук Віктором Сусаком, щоб дослідити природу студентського омнібуса.

Ви стаєте свідком чудової атмосфери студентського дослідження, де все виконується на “одному диханні” і у форматі “мурашника”, а його результатів із нетерпінням чекають всі – і старші, і молодші студенти та викладачі. Все це наочно демонструє поєднання теорії і практики, науки і навчального процесу, а ще надає студентам неоціненного досвіду науково-дослідної діяльності. Продовження →

11 листопада 2011 року відбулася зустріч Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професора Івана Вакарчука з колективом Педагогічного коледжу. На зустрічі були присутні проректор з науково-педагогічної роботи Марія ­Зуб­рицька, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки Дмитро Герцюк і викладачі кафедри.

Зоряна Ленів, в. о. директора коледжу, розповіла про основні вектори діяльності навчального закладу, висвітлила актуальні проблеми та шляхи реалізації сучасних освітніх завдань коледжу. “Уся діяльність колективу Педагогічного коледжу спрямована на те, щоб наші студенти пишалися тим, що вони є студентами Франкового Університету”, – зазначила Зоряна Ленів.

Ректор Іван Вакарчук окреслив головні аспекти, завдання та перспективи розвитку коледжу – повноцінного структурного підрозділу Університету, а також наголосив на необхідності наукового зростання викладачів коледжу й активізації співпраці з кафедрою загальної та соціальної педагогіки з метою зміцнення кадрового потенціалу. “Створення міждисциплінарної магістерської програми з педагогіки може стати у майбутньому основою для створення освітнього факультету”, – зауважив Іван Олександрович. Продовження →

6 жовтня 2011 року на базі кафедри історичної геології і палеонтології Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках святкування 350-річчя Університету, відбулося урочисте відкриття всеукраїнської наукової конференції “Значення комплексних літо- і біостратиграфічних досліджень під час пошуків нафти і газу”. З вітальним словом виступила проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур, яка у своєму виступі відзначила велике різноманіття доповідей, представлених на конференції. Вітальні телеграми учасникам надіслали директор Інституту геологічних наук НАН України, президент Українського палеонтологічного товариства, голова Українського стратиграфічного комітету, академік НАН України, професор Петро Гожик: “…Висловлюю подяку організаторам конференції і радий, що вона відбувається в найстарішому геологічному закладі України – геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, серед випускників якого є багато висо­ко­ква­лі­фі­ко­ваних фахівців-стратиграфів. Бажаю всім учасникам творчих успіхів і плідної праці!”. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Ігор Барг зокрема зазначив, що “…Львівський університет займає одне з провідних місць у сфері вирішення різноманітних проблем пошуку нафти і газу. Стало вже доброю традицією проводити кожен рік різноманітні конференції важливої наукової спрямованості. Значну роботу в організації конференцій виконує кафедра історичної геології та палеонтології на чолі з професором Романом Лещухом. Бажаю всім присутнім провести конференцію на високому науковому рівні і прийняти важливі рішення, які сприятимуть подальшому розвитку геологічної служби України”. Продовження →