Міжнародна діяльність – один із найважливіших факторів успішної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка. Університет сьогодні – активний учасник багатьох міжнародних програм, його щорічно відвідують десятки іноземних гостей найвищих рангів.
Численні зустрічі, обміни досвідом та стажування в рамках міжнародної діяльності Університету сприяють розумінню основних цінностей ЄС, міждержавному порозумінню та культурному обміну України із країнами Європи та cвіту. Продовження →

“Я більше бачу щодень книжок, аніж людей, – зізнався якось І. Франко, вбачаючи в цьому ледь чи не пастку для своєї творчості. – А це погано. Поганий вплив має на письменників література, коли вони, пишучи, звертаються думками до прочитаних книжок, замість того, щоб бачити живих людей свого часу”. Одначе це постійне перебування Франка у світі книжок зумовило (і це, далебі, зовсім не погано) одну з найприкметніших рис його художнього мислення – інтертекстуальність, сформувало вченого-дослідника з колосальною ерудицією, великого книголюба та книгознавця. Продовження →

“Я звикла вірити в весну та літо,” – писала Леся Українка з Києва у 1894 році в листі до свого дядька Михайла Драгоманова. Крім прихованого жалю через страждання від важкої хвороби, що особливо були нестерпними взимку, ці рядки доносять до нас дух своєрідного світоглядного імперативу молодої письменниці – щирої прихильниці “релігії батьків своїх”, що “відбилася такими прекрасними лініями і барвами у веснянках, колядках, обрядах та легендах” [5, с. 659]. Згодом рідна поліська міфологічна минувшина вирине у поезії “Як я люблю оці години праці …” і знову у супроводі пригніченого настрою від споглядання власної блідої хворобливої зовнішності у свічаді. Щоб остаточно не занепасти духом, Леся зрівноважує жахливу реальність болю і страждання, далеким відгомоном поліських уявлень про перелесника, що “летючою зорею” падав з бабусиних уст,  А в хаті гарним парубком ставав, / Облесливим – речами і очами [3, с. 34] . Продовження →

29 вересня 2011 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської наукової конференції “Лісова пісня” Лесі Українки: текст і контекст (до 100-річчя написання драми-феєрії та 140-річчя від дня народження письменниці)”. Продовження →

Людство впродовж історії свого розвитку намагалось знайти відповіді на всі можливі запитання, відкрити і заглянути у кожну шпаринку, пояснити свої аргументи науковим способом. Прогрес відбувається з дня у день, але одвічний пошук, в якому перебуває людина, ніколи її не покине. Як писав німецький філософ Еманнуїл Кант: “Дві речі дивують мене: зоряне небо над моєю головою та голос совісті в мені”. І мене ці речі дивують, а особливо небо… Щоб хоча би частково наблизитись до небесних таємниць, я вирішила завітати в приміщення корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, що знаходиться на вулиці Кирила і Мефодія, 8, де розміщене одне із чудес Львова, та й України, – Астрономічна обсерваторія. Переступивши поріг маленького кабінету директора обсерваторії Новосядлого Богдана Степановича, загорілась бажанням розкрити для себе досі не відомий, навіть трохи магічний світ. “Зоряний пил” осів на мої плечі, а Богдан Степанович приголомшив мене розповіддю про обсерваторію. Чим хочу поділитись із Вами. Продовження →

Історія картографії у Франковому університеті налічує понад сто років. У різні роки в Університеті працювали такі видатні географи-картографи як Євгеніуш Ромер (1871–1954), Степан Рудницький (1877–1937), Юрій Полянський (1892–1975) та ін. Їхні роботи й сьогодні вважаються взірцем оформлення картографічних творів, прикладом для наслідування майбутнім поколінням географів і картографів. Продовження →

Традиційно і цього року ми маємо численні досягнення у науковій діяльності.
До дійсно вагомих здобутків варто віднести те, що незважаючи на закінчення фінансування Міністерством науково-навчального центру “Фрактал”, який ми заснували два роки тому, він продовжує активно працювати. Університет на його функціонування у 2011 році виділив 100 тис. гривень. І за ці гроші ми маємо можливість підтримувати функціонування приладів, організовувати поїздки наших науковців на конференції чи у бібліотеки для роботи з літературою, якої немає у Львові.
Також вагомим є те, що ми і надалі продовжуємо наш проект “Мільйон на прилад”, який був ініційований Ректором, професором Іваном Вакарчуком у 2007 році. Цього року нам вдалося придбати для біологічного факультету рідинний хроматограф. Цей прилад дозволить біологам та іншим ученим нашого Університету, які використовують метод рідинної хрономатографії, проводити наукові дослідження на світовому рівні… Продовження →

Україна відома і невідома….
Ця гра слів стала особливо актуальною сьогодні, адже зацікавлення нашою країною іноземних громадян зростає з року в рік. Саме ознайомленню з українською мовою, літературою, культурою, історією сприяють щорічні літні школи для іноземних студентів у ЛНУ ім. Івана Франка.
Організатором Міжнародної літньої школи “Українська мова і кра­їно­знав­ство” є Центр україністики, який виник 2008 року з ініціативи Ректора Університету Івана Вакарчука. Директором Центру є декан філологічного факультету Ярослав Гарасим, який зазначає: “Центр україністики активно проводить не лише літні школи, але й зимові та весняні. Цього року відбулося дві школи – Міжнародна літня та весняна для шведів. У планах – розширення діяльності Центру, проведення майстер-класів з методики викладання мови, міжнародних та всеукраїнських конференцій викладачів”.
За час функціонування Міжнародної школи її учасниками стали представники Австралії, Афганістану, Болгарії, Ірану, Іраку, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Франції, Чехії, Японії. Завжди є досить значний відсоток німецьких студентів, яких підтримує Німецька служба академічних обмінів і щорічно надає 14 стипендій для охочих. Лектори DAAD також є активними співорганізаторами школи.
Хто їде на літню школу? Продовження →

Навчання іноземців української мови у ЛНУ ім. Івана Франка здійснюють підготовче відділення для іноземних громадян факультету доуніверситетської підготовки та кафедра українського прикладного мовознавства на філологічному факультеті.
Студенти–іноземці спочатку проходять річний інтенсивний курс української мови з викладачами підготовчого відділення, а потім удосконалюють свої комунікативні навики та поглиблюють теоретичну підготовку під час занять на кафедрі українського прикладного мовознавства. Продовження →

Упродовж ювілейного року міжнародна співпраця Університету була традиційно активною та інтенсивною.
Зокрема цього року Ректор Іван Вакарчук у Болоньї підписав “Magna Charta Universitatum”, чим задекларував належність нашого Університету до численної спільноти університетів світу, які керуються фундаментальними принципами, для забезпечення розвитку освіти, інноваційного руху та налагодження тісних взаємозв’язків.
Окрім того, у 2011 році кількість підписаних угод про співпрацю із закордонними партнерами зросла із 74 до 82. Продовження →