На факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка 10 березня 2016 року вшанували пам’ять доцента кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка Галини Леонтіївни Рубанової (21.03.1927 – 12.06.2011), яка працювала на кафедрі від 1950 року і до останніх днів свого життя. Про подругу, колегу, вчителя і легендарного лектора згадували декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, доцент кафедри німецької філології Тетяна Буйницька, завідувач кафедри німецької філології Богдан Максимчук, доцент кафедри німецької філології Світлана Маценка, завідувач кафедри слов’янської філології Алла Татаренко, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська, доцент Олена Камаєва, старший викладач кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУБЖ Галина Пастушук. Проникнуті щирістю, вдячністю і глибокою пошаною спогади сприяли глибокій і душевній атмосфері вільної бесіди людей, об’єднаних захопленням літературою і діяльністю відданого їй ученого. Продовження
Архів категорії: 2016 рік
Пам’яті вчителя
Неймовірно таланить тим, на чиєму життєвому шляху зустрічаються віддані своїй справі наставники, які обережно, щоб не завдати шкоди природним задаткам людини, вміло й натхненно піклуються про те, щоб скеровувати і плекати особистість в її становленні, бути для неї певний час опорою, а тоді відпустити її, eже так ніколи і не звільнившись від відповідальності та турботи про своїх вихованців. «Щасливий той, – розмірковував про свого вчителя Гіперіон, герой знаменитого роману Фрідріха Гельдерліна, – кому в ранній юності довелося зустріти благородний дух людський!.. Яку рідкісну насолоду відчуваєш, коли душа в такий спосіб черпає сили, пізнає себе, набуває своєї цілісності й наш розум поступово постає у всеозброєнні». До таких, безумовно, належав Олексій Володимирович Кондзьолка, старший викладач кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Талановитий педагог і висококваліфікований філолог-германіст, він навчав не одне покоління студентів німецького відділу факультету іноземних мов особливого ставлення до мови як до системи духовного життя, як до живого організму. Сам він глибоко знав і відчував німецьку мову як свою рідну та постійно вдосконалював її. Багато читав, зокрема постійно студіюював словники, як захопливі історії слів. Продовження
Традиції святкування Ноурузу
Іранці та багато їхніх сусідів по-особливому ставляться до приходу весни. Традиційне свято початку нового року – Ноуруз – весняне рівнодення, оновлення природи, крок до кращого життя, а, за словами Гафиза Шіразі, момент перемоги молодості над старістю: «Подих весняного вітру принесе аромат мускусу, а старий світ ще раз помолодіє».
Коріння Ноурузу сягає кількох тисячоліть до Різдва Христового й нерозривно пов’язує наших сучасників із національною свідомістю людей, які жили на території Іранського плато. Навіть із прийняттям ісламу це свято не стерлося з пам’яті персомовних і тюркомовних народів, які живуть поруч. Перший місяць року мовою фарсі називається фарвардíн, тобто місяць, коли були створені ангели (фереште). Та вже Омар Хайям у книзі «Ноуруз-наме» на початку зазначає, що причиною встановлення цього свята є те, що Сонце здійснює оберт за 365 днів і чверть доби, після чого повертається в перші хвилини сузір’я Овена. Правитель Каюмарс поділив рік на дванадцять частин і назвав кожну з них іменами ангелів, яких Творець послав у світ. Каюмарсовий син Гушанґ винайшов ковальство, навчив людей столярувати, ткати, збирати мед; онук Тагмурас побудував вулиці й базари, навчив людей писати. Коли наступний шах Джам осягнув циклічність настання нового року, то назвав його перший день Ноурузом, а інші царі продовжили цю традицію. Між іншим, цей же ж правитель немало «насолив» підданим, бо саме з його вини у світ прийшла холоднеча і зима. Таким чином, змішуючи паростки наукового та міфологічного світогляду, Омар Хайям описав розвиток перської цивілізації, її здобутки аж до приходу ісламу на іранські землі. Ба більше, він зміг органічно завершити свою оповідь роками царювання свого покровителя Малік-шаха Сельджука, неабиякого поціновувача астрономії та математики. Продовження
«Під щитом Небесної сотні»
Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка 19 лютого 2016 року тихою ходою вшанувала Героїв Небесної сотні.
«Цими днями минає друга річниця з часу кривавих розстрілів Небесної сотні на столичному Майдані, – звернувся до скорботної громади Ректор Університету, професор Володимир Мельник. – Відбувся розстріл тих людей, які прагнули обстояти Україну українською, не зазіхаючи на чужі території та надбання. Та їх просто знищили».
Ректор наголосив, що Україна переживала різні періоди історії, але наша держава завжди була і є мирною, європейською, толерантною і справедливою. Продовження
145-річчя Педагогічного коледжу
Педагогічний коледж – це завжди рух уперед, це ознака життя і розвитку, це поєднання енергії молодості з мудрістю зрілих років», – зазначила під час відкриття Урочистої академії з нагоди 145-річчя від часу заснування найстарішого навчального закладу педагогічного профілю нашої держави директор Педагогічного коледжу Оксана Сурмач.
Від іменеі ректорату Університету з вітальним словом звернувся до колективу коледжу проректор з науково-педагогічної роботи Ярослав Гарасим. «Маю велику честь і надзвичайну приємність вітати студентів, викладачів і працівників Педагогічного коледжу з ювілеєм», – сказав проректор. Продовження
Аудиторія імені Героя Небесної сотні Сергія Кемського
У дні, коли українська спільнота вшановує пам’ять невинно убієнних героїв Майдану, 18 лютого 2016 року відбулось освячення аудиторії імені Героя Небесної сотні – випускника філософського факультету Сергія Кемського.
«Сергій осягав тут свою професію за покликанням того Божого дару, яким він був щедро наділений. Тепер він – серед Героїв Небесної сотні», – сказав під час чину освячення капелан Університету, о. Тарас Островський.
За його словами, Герої небесного війська дають нам великий приклад – як навчатися, як зростати духовно, як пожертвувати життям заради багатьох.
Отець Тарас Островський закликав студентів філософського факультету пронести Правду, за яку на Майдані поклали життя їхні однолітки та старші колеги, майбутнім поколінням, аби пам’ять про Героїв Небесної сотні була вічною. Продовження
«Небесна сотня білих журавлів»
Понад 25 студентів філологічного факультету взяли участь у флешмобі «Небесна сотня білих журавлів», присвяченому пам’яті Героїв Небесної сотні та другій річниці наймасовіших розстрілів на Майдані в Києві.
Під символічні звуки пострілів студенти в чорному вбранні завмерли, а потім вишикувались журавлиним ключем. До скорботного гурту приєднались студенти в червоному, нагадуючи про криваву розправу з учасниками протистоянь на київському Майдані. Утворивши червоно-чорне серце, молоді люди виконали пісню «Небесна сотня білих журавлів»: Продовження
Футзальний турнір пам’яті Героя Небесної сотні Ігоря Костенка
Географічний факультет 20 лютого 2016 року вшанував пам’ять Героя України, Героя Небесної сотні Ігоря Костенка футзальним турніром.
У змаганні взяли участь 5 команд. Під час урочистого відкриття турніру виступили декан географічного факультету Володимир Біланюк і голова Спортивного клубу Університету Ігор Кукурудзяк.
Упродовж п’яти турів на футбольному полі тривали напружені баталії. У підсумку перемогу святкувала команда «Євротур» кафедри туризму географічного факультету.
Найкращим бомбардиром турніру став Сергій Свист (Just do it 2), а найкращим воротарем було визнано Олега Павліху з команди «Євротур».
Нагадаємо, що Ігор Костенко навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Менеджмент організацій» і був одним із найкращих студентів факультету. Працював журналістом Інтернет-видання «Спортаналітика». Був ініціатором створення україномовного спортивного Інтернет-видання allsport24.com, поява якого затрималася через зайнятість Ігоря та інших його творців у Євромайдані, і який був остаточно запущений уже після його смерті. Ігор захоплювався спортом, зокрема футболом, був фанатом львівських «Карпат».
Володимир Загрійчук,
голова профкому студентів
географічного факультету
Подарунок Одеському військово-морському ліцею
Понад 300 книг зібрали працівники Львівського національного університету імені Івана Франка та передали ліцеїстам Одеського військово-морського ліцею, які 25 лютого 2016 року з екскурсійним візитом завітали до Університету.
«Ви маєте унікальну можливість більше дізнатися про історію та сучасність одного з найдавніших університетів України та Східної Європи, віднайти для себе щось нове і цікаве», – звернулася з вітальним словом до ліцеїстів Одеського військово-морського ліцею завідувач Студентського відділу Любомира Мандзій.
Любомира Степанівна додала, що за сприяння ректорату Університету, зусиллями працівників кабінету мистецтвознавства, кабінету філософії, кабінету літератури української діаспори ім. Петра Ґоя, а також викладачів кафедри теорії та історії культури й інших кафедр філософського факультету, працівників Видавничого центру було зібрано понад 300 книг і передано ліцею. Продовження