Під час офіційної зустрічі, що відбулась 31 травня 2016 року, ректори Львівського національного університету імені Івана Франка та Пловдівського університету імені Паїсія Хілендарського Володимир Мельник і Запрян Козлуджов підписали угоду про академічну співпрацю.
У зустрічі також взяли участь: радник Посольства Республіки Болгарія в Україні Петар Танев, декан філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Святослав Пилипчук і заві­ду­вач кафедри слов’янської філології Алла Татаренко. Продовження →

Президент Університету МакЮена (Едмонтон, Канада) Девід Аткінсон із дружиною та проектний менеджер Центру українських ресурсів та розвитку Університету МакЮена Юрій Конкін з офіційним візитом відвідали Львівський національний університет імені Івана Франка, де зустрілися з Ректором, професором Володимиром Мельником, проректором із науково-педагогічної та виховної роботи Ярославом Гарасимом, деканами філологічного факультету та факультету педагогічної освіти Святославом Пилипчуком і Дмитром Герцюком, директором Педагогічного коледжу Оксаною Сурмач, старшим викладачем кафедри українського прикладного мовознавства, координатором Міжнародної літньої школи з української мови та країнознавства Лесею Антонів. Продовження →

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, польський дипломат Ян Томбінські в рамках робочого візиту до Львова 27 травня 2016 року зустрівся зі студентами та викладачами факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка. На зустрічі також були присутні голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, та Надзвичайний і Повноважний Посол, декан факультету міжнародних відносин Маркіян Мальський.
«Сьогодні у нас є унікальна можливість поспілкуватися із найкращим дипломатом Європейського Союзу – Яном Томбінські, який уже чотири роки працює в Україні. Це людина, яка має колосальний дипломатичний досвід і є зразком високої дипломатичної школи у світі. Варто також відзначити, що всі успіхи нашої держави в напрямку євроінтеграції пов’язані з чіткою позицією, підтримкою та зусиллями саме Яна Томбінські», – представив гостя декан факультету міжнародних відносин Маркіян Мальський. Продовження →

Слово на могилі Івана Франка з нагоди 100-річчя Його відходу у Вічність

Всечесні отці!
Вельмишановна академічна спільното!
Дорога громадо!
Високоповажні пані та панове!

Сьогодні нас зібрала тут, у цьому святому місці – місці пам’яті, молитви й скорботи, – сумна подія, віддалена від нас у часі віковою дистанцією, проте досі не забута, бо відлунює в душах наших поминальним дзвоном і нині.
Сто років тому о четвертій годині пополудні перестало битися серце одного з найвидатніших українців і водночас одного з найяскравіших представників духовно-інтелектуальної Європи – Івана Франка.
Він помер у самотності, проте пригорнув до себе цілий гурт талановитих сучасників – літераторів, пуб­ліцистів, науковців, громадських і політичних діячів.
Не мав тоді біля себе рідних дітей, проте виховав цілу генерацію своїх духовних спадкоємців. Продовження →

У день, коли невблаганний хронос подолав столітню відмітку від часу відходу у Вічність Великого Українця Івана Франка, з новою силою, вкрай актуально визріла потреба узагальненого, комплексного, стереометричного погляду на велегранну, справді вражаючу потугою духовно-інтелектуального гарту спадщину генія. Однак, з огляду на серйозний поступ франкознавства як окремої і вельми продуктивної галузі гуманітаристики, розуміємо: аби бодай контурно окреслити всю повноту наукових, художніх чи публіцистичних засягів Івана Франка, необхідна кількатомова розлога книга цілого колективу авторів, глибокодумних учених у різних наукових царинах. Якщо вдатися до сміливого порівняння, то осягнення феномену Івана Франка нагадує той довгий, трудний, сповнений поневірянь і надлюдських зусиль шлях, що його, попри тисячні перешкоди, подолав головний герой Франкової поеми «Смерть Каїна», спинаючись на вершину недоступної на перший погляд гори, аби хоч на мить заглянути за грізний і нездоланний мур втраченого раю і під впливом чудесного едемського видива врешті збагнути провідну ідею Божого задуму, ідею людинолюбія. Аналогічна позиція є наскрізною, лейтмотивною у доробку автора «Мойсея». Свої духовно-інтелектуальні змагання він поклав на вівтар утвердження і практичного втілення цієї ідеї. Продовження →

Науковці Університету 30 травня 2016 року взяли участь у засіданні круглого столу на тему: «Іван Франко в інтелектуальному просторі України і світу».
«Цьогорічний Франків травень – особливий, бо припав на 100-річчя від дня відходу у Віч­ність та 160-річчя від дня народження національного Генія», – розпочав розмову кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, директор Інституту франкознавства Василь Будний. Василь Володимирович відзначив, що семінари, які відбуваються щомісяця почергово в Інституті Івана Франка НАН України та Інституті франкознавства Львівського університету, і засідання круглого столу можна вважати приготуванням до вершинної наукової події ювілейного року – Міжнародного конґресу, присвяченого 160-річчю від дня народження Івана Франка. Продовження →

Символічним подарунком до ювілею Івана Франка від факультету іноземних мов стало видання антології його німецькомовних творів «Vivere memento», яку підготувала до друку кафедра міжкультурної комунікації та перекладу Університету у співпраці з Віденським університетом за сприяння Австрійської служби академічних обмінів у Львові, докторантської дослідницької групи «Галичина» (Galizien-Kolleg der Universität Wien).
Презентація нової антології відбулась 27 травня 2016 року в Дзеркальній залі Університету. Продовження →

У рамках відзначення Днів пам’яті Івана Франка 27 травня 2016 року у Виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття виставки художніх робіт сина Івана Франка Тараса Франка за участю Ректора Університету, професора Володимира Мельника, проректора із науково-педагогічної та виховної роботи Ярослава Гарасима, українського вченого, дипломата і громадського діяча, внука Івана Франка – Роланда Франка та депутата Верховної Ради України Олега Ляшка. Продовження →

Високохудожня, творча і наукова діяльність Великого Каменяра відома не тільки в Україні, але й в усьому світі. Художні твори та окремі наукові праці Івана Франка перекладені більш, як ста мовами світу. До речі, сам Іван Франко володів, за спогадами сучасників, майже 15-ма мовами вільно або ж на розмовному рівні.
Видатний громадський діяч України Михайло Грушевський при аналізі творчої спадщини Великого Каменяра відзначав: «Різноманітність його інтересів, потягів і тем роботи була надзвичайна, і не було такої сфери, де його не тягло б примножити свою працю. Він не гордував ніякою працею, коли вона в його компетенції десь зв’язувалася із загальнішими проблемами економічного, культурного чи політичного піднесення українського народу». Продовження →

У день слов’янської писемності та культури на філологічному факультеті відбулась ювілейна академія, приурочена 140-літтю від дня народження Іларіона Свєнціцького – видатного українського філолога, дослідника мистецтва, музеєзнавця, професора і завідувача кафедри слов’янської філології Львівського університету (1944-1950 років).
У кожній із п’яти запропонованих доповідей учасники академії розкрили одну з граней унікальної особистості, за словами Івана Крип’якевича, – «самостійного, оригінального дослідника, великого знавця старої літератури, надзвичайного ерудита, прекрасного організатора музейної справи, людини праведної і твердої у своїх переконаннях».
Професор кафедри української літератури імені акад. М. Возняка Богдана Криса поділилась особистими спогадами про знайомство з родиною та вихованцями Іларіона Свєнціцького. Окрім того, вона узагальнила літературознавчі здобутки вченого, звернула увагу на його дослідження давньоруського письменства, творів сакральної тематики, відзначила особливу цінність його праці про благовіщенську містерію. Продовження →