До відзначення його 80-річчя (1931 – 2011)

У науковій діяльності Мирона Пилиповича Деркача, за освітою – біолога-фізіолога, за покликанням – біофізика, доктора біологічних наук, професора, засновника кафедри біофізики та математичних методів у біології, провідного науковця ЛНУ ім. Івана Франка та міжнародного рівня, можна виокремити три періоди.
Перший із них почався, коли Мирон Деркач, 21-річний юнак, закінчивши з відзнакою біологічний факультет Львівського університету (1952), вступив в аспірантуру Інституту фізіології АН СРСР (у тодішньому Ленінграді). За три роки праці в цьому відомому науковому закладі успішно закінчив аспірантуру захистом дисертації на тему “Дослідження безумовних та умовних рефлексів розширення судин у людини” і став кандидатом біологічних наук (1955). Невдовзі молодий науковець повернувся до Львова. Продовження →

Богдан Ігор Антонич – випускник гімназії (1928 р.)

Період навчання Богдана Ігоря Антонича у Львівському університеті (1928 – 1933) є важливим у формуванні майбутнього письменника і водночас цікавим з огляду на систему навчання в цьому закладі, якому Антонич віддав п’ять років свого життя.
Попри те, що Б. І. Антонич виявляв особливі зацікавлення до української мови та літератури, для навчання він обрав спеціальність “польська філологія”. Річ у тім, що Львівський університет, як раніше Сяноцька гімназія, у якій вчився Антонич, був польським навчальним закладом.
“Після розпаду Австро-Угорської імперії Галичина була захоплена Польщею. Міністерство віровизнань і освіти Польщі вже 18 листопада 1918 р. спеціальним розпорядженням оголосило, що бере Львівський університет під свою опіку, і присвоїло йому ім’я польського короля Яна Казимира. Мовою викладання у навчальному закладі стала тільки польська. Продовження →

В університетській Дзеркальній залі під час роботи ХХІV Міжнародної історико-правової конференції “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність”

Наприкінці квітня у рік святкування 350-річчя Університету відбулася ХХІV наукова конференція Міжнародної асоціації істориків права спільно з юридичним факультетом Франкового університету “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність”. Окрім львівських університетських правників, у роботі конференції взяли участь численні гості з Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Одеси, Харкова, Миколаєва, Сімферополя, Донецька, інших українських міст, а також із сусідніх Польщі та Росії.
Декан юридичного факультету Університету Андрій Бойко у вступному слові підкреслив, що Володимир Кульчицький є видатною постаттю в юридичній науці й освіті, а його спадщина – невід’ємною складовою золотого фонду української історико-правової науки і культури й потребує всебічного вивчення. Продовження →

12 травня на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка до 350-ї річниці заснування Університету стартувала Всеукраїнська науково-практична студентська конференція “Журналістська освіта в Україні: школи, постаті, перспективи розвитку”.
На час заходу до Львова прибули студенти з інших міст, аби поділитися знаннями та досвідом, здобутими в рідних вищих навчальних закладах.
Зі вступним словом до студентів та гостей Університету звернувся декан факультету Михайло Присяжний. Михайло Павлович коротко розповів про процес навчання на факультеті, підготовку кваліфікованих викладачів. Окрім того, похвалився студентами та випускниками факультету, які вже знайшли себе в журналістиці. “Наших випускників багато і в пресі, і на радіо, і на телебаченні. Важко уявити львівське телебачення без випускників факультету журналістики”, – зазначив Михайло Павлович. Продовження →

28 – 30 квітня цього року на кафедрі польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція “Галичина зламу XIX – XX століть: модернізм двох народів. З українсько-польського діалогу в літературі та культурі. Ідеї – осередки – видання”, присвячена пам’яті доцента кафедри Людмили Едуардівни Петрухіної, яка пішла з життя 19 січня 2010 р., за рік до свого 60-літнього ювілею.
 Конференцію організовали у співпраці з факультетом полоністики Варшавського університету. У науковому заході взяло участь 38 учених із різних куточків України (Львова, Києва, Бердянська, Ужгорода, Рівного, Тернополя), Польщі (Варшави, Катовіц, Бялистоку, Познаня, Вроцлава, Кєльц), Німеччини (Лейпціга) та США (Чікаго). Під час цього наукового форуму обговорили можливості подальшої співпраці українських і польських полоністів та заплановано організацію наступного циклу наукових семінарів та зустрічей. Продовження →

З четвертого по шосте травня 2011 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Школа молодих науковців “Дифракційні методи визначення будови речовини”.
Захід організували співробітники кафедри неорганічної хімії в рамках святкування 350-річчя Університету. У школі взяли участь сімдесят молодих науковців з університетів та науково-дослідних інститутів різних міст України – Києва, Ужгорода, Чернівців, Івано-Франківська, Луцька, Донецька, Харкова, а також Львова. Метою заходу була популяризація серед молодих учених основних на сьогодні рентгенівських дифракційних методів дослідження будови речовини, ознайомлення їх з обладнанням кафедри, створення умов вільного спілкування науковців, передавання досвіду, встановлення їхніх перших наукових контактів як запоруки успішності кожного вченого. Продовження →

Цінну французьку бібліотечну колекцію знайшли у Львові

Нещодавно в наукових бібліотеках Львова віднайдено фрагмент приватної біб­ліо­теки французького фізика, математика, астронома, секретаря Французької академії наук Жан-Жака Дортуса де Мерана (1678 – 1771), яку понад два століття вважали розпорошеною і втраченою. Власник цієї бібліотеки був знаменитим європейським ученим, членом Академій наук у Бордо і Руані, Імператорської академії наук у Санкт-Петербурзі, Лондонського, Единбурзького та Упсальського Королівських наукових товариств, автором численних праць із геометрії, астрономії, фізики та природничої історії. Упродовж своєї тривалої кар’єри створив колекцію наукових інструментів та цінну книгозбірню (бл. 3400 т.), що вирізнялася добірністю та рідкісністю наукових видань. Учений помер на 94-му році життя, не залишивши нащадків, а в заповіті своєю повною спадкоємицею назвав мадам Жофрен, у знаменитому салоні якої збиралася тогочасна паризька богема, і Дортус де Меран був там регулярним завсідником. Продовження →

Еджина Смага, студентка факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка, посіла перше місце на Всеукраїнській студентській конференції з української мови як іноземної, що відбулася в Донецьку.
– Які Ваші враження, Еджино? Як проходила олімпіада і чи важко було перемогти?
– Загалом було дуже цікаво конкурувати зі студентами-іноземцями з різних університетів України. Враження позитивні, адже повернулися з перемогою. Олімпіада складалася з двох етапів. Першого дня ми писали граматичні тести, слухали текст, після якого мали висловити письмово своє ставлення до прослуханого. Наступного дня був усний конкурс – нам давали змогу обрати тему, яку ми презентували журі й відповідали на запитання.
– З чим пов’язуєте своє майбутнє? Які Ваші мрії?
– Очевидно, що з майбутнім фахом. Моя спеціальність – “міжнародні відносини”. Продовження →

Великий Каменяр у своєму листі “З кінцем року”, датованим 1896 р., писав: “Зараз серед народу розбуджено апетит до просвіти, до духовного і політичного життя…”. Лист було адресовано українській молоді, яка, на думку Івана Франка, є спраглою культурно-наукового розвитку. Підтверджується його думка сьогодні на прикладі консолідації нашої юні в численні громадські організації, товариства та спілки. Як завжди, Львівський національний університет імені Івана Франка перебуває в авангарді згаданого вище процесу. У квітні відновило свою діяльність Наукове товариство студентів, аспірантів, учених нашого Університету. На першому засіданні, крім представників кожного факультету та коледжів Університету, були присутні проректор з наукової роботи Богдан Ярославович Котур, керівник Науково-дослідної частини Степан Васильович Орищин та голова Студентського уряду Роман Яцикович. Продовження →

Андріана Мильчук,
студентка 3 курсу філологічного факультету

Сльозинка
Які ж є солоні
Ті сльози дівочі,
Не раз куштувала їх я.
І раз запитала моєї сльозинки,
Чому є солона вона?
А та відказала:
Чи знаю я море,
Чи бачила хвилі морські?
Солона вода в тому морі глибокім,
Тому і сльозинки такі.
Хвилюється море –
Здіймаються хвилі.
Від радості в моря
Така ж глибина.
Людина, як хвиля, –
Бурхлива й спокійна,
Людина, як море,
Та море без дна!

Вибач…
Вибач мені за море слів,
Яких я чомусь не можу сказати.
Ти просто боїшся розкрити свій світ,
А, може, так просто ти вмієш мовчати.
Позаду дорога і пройдений шлях,
І літо ромашки вже садить у полі…
Ти просто за все мені пробач…

Залишся
Я зовсім не хочу тебе відпускати
Хоча б ще на хвильку залишся –
Я прошу…
Хотіла б світанки з тобою стрічати,
Під зоряним небом сидіти з тобою…. Продовження →