Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Лист одного закоханого

“…Щодня дякую Господу за те, що ти живеш на цій землі, ходиш там, де, можливо, колись ступав і я. Приємно знати, що ти є на цьому світі! І боляче залишати тебе саму… Але страшніше було б помирати, не пізнавши, що таке любов. Як я хотів би поцілувати твої руки і потонути у хвилях пшенично-шовковистого волосся… Жити, рідна, кохана, єдина, так хочеться…. А тут холодно і темно, навіть сонця не видно. Та ти не журися, бо і смерть не зможе вбити нашого кохання, бо й вона не в силі розлучити закохані серця. Часточка мене завжди буде у повітрі, воді, землі. Смерть… Так, сумно, але це ще не кінець, людина може довго жити після так званої “смерті” – у спогадах рідних і друзів, у чиїйсь пам’яті. Тому я завжди буду з тобою. Дивитимусь на тебе щодня, радітимемо і плакатимемо разом. Хоч моє тіло буде неживе, проте душа не зможе покинути тебе саму. Буду поруч. Ти – найкраще, що я бачив коли-небудь… Уже третю добу не можу спати, постійно думаю, думаю про тебе, про нас – ні, більше про тебе. Продовження

Відзнаки знайшли переможців

Щороку, згідно з “Положенням про підручники і навчальні посібники Львівського національного університету імені Івана Франка”, яке діє з 19 листопада 2007 року, Вчена рада Університету за поданням Видавничої ради визначає авторів найкращих підручників і навчальних посібників у гуманітарному та природничому напрямах.
Грошовими преміями в обсязі одного посадового окладу та грамотами відзначено авторів підручників і навчальних посібників, які перемогли в конкурсах “Найкращий підручник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року” та “Найкращий навчальний посібник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року”: завідувача кафедри класичної філології факультету іноземних мов доцента Богдана Васильовича Чернюха за друге місце підручника “Історична граматика латинської мови” у конкурсі “Найкращий підручник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року”; професора кафедри географії ґрунтів географічного факультету Зенона Григоровича Гамкала за друге місце навчального посібника “Екологічна якість ґрунту” у конкурсі “Найкращий навчальний посібник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року”; асистентів кафедри класичної філології факультету іноземних мов Оксану Анатоліївну Вацебу та Любов Рудольфівну Олійник за третє місце навчального посібника “Leсtura Latina” у конкурсі “Найкращий навчальний посібник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року”; доцента кафедри економічної і соціальної географії географічного факультету Ірину Іванівну Гудзеляк за третє місце навчального посібника “Географія населення” у конкурсі “Найкращий навчальний посібник гуманітарного напряму 2008–2009 навчального року”. Продовження

Підсумки Універсіади Львівщини – 2009

Результати виступів збірних Університету.

Закінчилася щорічна Універсіада серед вищих навчальних закладів Львівщини. Змагання відбувалися з 32 видів спорту. У загальнокомандний залік ВНЗ, згідно з положенням, зараховували 18 найкращих результатів. Наш Університет уже кілька років поспіль посідає четверту сходинку. Чи високим є таке досягнення, ми запитали у голови Спортивного клубу Університету, майстра спорту міжнародного класу, заслуженого тренера України Юрія Яремчука.

“Як кажуть уже давно, “стабільність – ознака майстерності”, тому те, що ми четверті, тішить, але, знаючи всіх тренерів, які впродовж року працюють над поліпшенням рівня майстерності своїх вихованців, знаючи багатьох спортсменів, які захищали честь Франкового університету, переконаний, що ми заслуговуємо на вищі результати. До речі, 2005 року ми були третіми. І, за нашими підрахунками, у 2009-му за всіма показниками також виходили на третє місце, але через епідемію грипу й оголошений з цього приводу карантин не добрали дуже важливих очок для поліпшення загальнокомандного заліку. Продовження

Пам’яті професора Володимира Осінчука

21 грудня 2009 минув рік відтоді, як українська фізична культура та спорт зазнали великої втрати. Після важкої хвороби на 65-му році життя помер професор Володимир Григорович Осінчук, який упродовж багатьох років очолював кафедру фізичного виховання та спорту ЛНУ ім. Івана Франка. Саме тут він зарекомендував себе вмілим організатором, талановитим педагогом і досвідченим керівником. За його керівництва кафедра посідала передові позиції з фізкультурно-оздоровчої роботи та спорту серед кафедр ВНЗ Львівщини.
Професор В. Осінчук доклав чимало сил, енергії для підготовки кваліфікованих спортсменів. Команда Університету з міні-футболу, тренером якої був В. Осінчук, у 1994 році виборола звання чемпіона України серед ВНЗ. З 1992–1993 років команда – неодноразовий чемпіон і призер міжнародних змагань з футболу і міні-футболу, переможець Міжнародного футбольного турніру серед команд університетів Європи м. Продовження

А нас морози не лякають!

Викладачі та співробітники ЛНУ ім. Івана Франка у Карпатах

23 січня, попри сильні морози, викладачі та співробітники нашого Університету мали нагоду побувати в Карпатах. 37 осіб оздоровилися, подихали свіжим повітрям, а більшість ще й змогла вдосконалити своє вміння кататися на гірських лижах. Не дуже пощастило зі снігом, оскільки у Львові його було значно більше, ніж у горах. У Славському працювало лише 2 підйомники, тому декілька сміливців поїхали підкоряти гору Тростян, а решта – гору Погар. Кожен знайшов заняття за уподобаннями – одні каталися на лижах та сноубордах, інші – на санчатах. Були й такі, що просто насолоджувалися чудовою природою Карпат.
Організував поїздку профком викладачів та співробітників Університету, який подарував усім чудовий зимовий настрій, відпочинок у горах та можливість з новими силами повернутися до навчально-виховного процесу.

Романа Сіренко

Фотофакт

Нападники команди “Галичанка” Львівського національного університету імені Івана Франка під час атаки у грі із запорізьким клубом “ЗДІА” у межах Чемпіонату України (Суперліга. Жінки. Другий етап).

Фото Олега Гордійчука, Студентська інформаційна мережа

Яких відомих особистостей нашого Університету Ви знаєте?

Ви – студент, аспірант, викладач… Чи не щодня буваєте в Університеті й намагаєтеся чогось у житті досягнути. Ви тільки починаєте прагнути до чогось небуденного, вічного… Але поруч з вами (нами) були і є ті, хто зробив цінний внесок у літературу, історію, математику (чи іншу галузь). Чи знаємо ми їх?… А мали б…
Після того, як я опитала кількох студентів нашого Університету, мене трохи насторожила одна з відповідей: “А я ніколи й не замислювався, чи є відомі особистості в нашому Університеті”. Але втішило те, що чимало моїх респондентів усе-таки пам’ятає і шанує людей, які творять історію та сучасність нашої альма-матер.

Наталя Дзьомба, 3-й курс, факультет журналістики:
– Ну хто ж може бути найвизначнішою постаттю Франкового університету, як не він сам – Іван Якович Франко?! Це величне ім’я, з яким асоціюється наша альма-матер, це “розум українського народу”, як висловився щойно на парі завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Йосип Дмитрович Лось. Продовження

“Студентська фотомить” в Університеті

З першого березня почне діяти загальноуніверситетська молодіжна фотовиставка “Студентська фотомить”. Упродовж місяця студенти та викладачі Франкового університету матимуть змогу не просто оглядати творчі фотороботи студентів факультету журналістики, а й проголосувати за найкращі світлини в інтерактивному режимі в чотирьох номінаціях, а саме: “Художнє фото”, “Репортажний знімок”, “Портрет”, “Фотоетюд”. Докладнішу інформацію про умови інтерактивного голосування буде розміщено безпосередньо на стендах березневої фотовиставки.
На відкриття виставки запросять відомих фотохудожників та експертів, які також оцінюватимуть студентські фотороботи. У перспективі організатори планують провести в ЛНУ ім. Івана Франка фотовиставки з участю студентів різних факультетів.
Організатори “Студентської фотомиті”: Музей історії Університету (Марта Стефура), факультет журналістики (доцент кафедри української преси, заслужений працівник культури України Мирослав Максимович), Студентська інформаційна мережа газети “Каменяр” (Олександр Лавринович). Продовження

Сопілка і грає, і лікує

Усіх, хто отруює себе нікотином і має бажання позбутися цієї руйнівної для здоров’я звички, запрошуємо до навчання гри на сопілці, яка викликає огиду до куріння та алкоголю.
Центр культури та дозвілля “Лис Микита” нашого Університету насамперед запрошує курців-дівчат – майбутніх матерів – в ім’я оздоровлення українського покоління. Дорогі дівчата! Адже немає більшого горя для матері, ніж каліцтво дитини! А нікотин до цього призводить!!!
Систематична гра на сопілці оздоровлює організм і запобігає всякому захворюванню: під час гри, унаслідок затримки дихання, в організмі людини гинуть усі погані клітини (вчення знаменитого лікаря Бутейка). Також гра на сопілці розвиває і навіть відроджує музичний слух – майбутня мати зможе гарно співати і присипляти дитинку колисковою піснею, чисто інтонуючи мелодію. Материнський спів, як і материнське молоко, найпотрібніший дитині. У цьому велика запорука відродження музикальності нації.
Радо чекаємо Вас щосереди будь-якої хвилини від 8 до 21-ї години. Продовження

Чи можливо прожити 120 років за 12 днів?

Якою уявляємо собі різдвяну виставу? Традиційний вертеп (із царями, пастухами, трохи нетрадиційним жидом) та співи колядок. Так ми звикли славити народженого Бога. І це справді непогана традиція. Але для народження Ісуса в серці кожної людини потрібно набагато більше. Інколи цілого життя замало. А чи можливо, щоб маленький Ісусик народився у людському серці за 12 днів? Чи реально прожити 120 років за 12 днів? Так, можливо, але тільки в казці. Саме повість Еріка-Емманюеля Шмітта “Оскар і рожева пані” спонукає замислитися над народженням Бога у серці кожної людини та спробувати за короткі 12 днів відкрити своє серце Богові.
У Центрі культури і дозвілля “Лис Микита” нашого Університету 11 лютого брати-монахи Василіанської семінарії, що в Брюховичах, презентували різдвяну виставу “Оскар і рожева пані” за мотивами однойменної повісті Е.-Е. Шмітта. Цю маленьку історію від одного з найпопулярніших сучасних французьких письменників перекладено багатьма мовами світу, а її театральна постановка вже декілька років не сходить зі сцен найвідоміших театрів. Продовження