Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня Університету!
У переддень святкування Дня Університету хочу побажати, щоб доля не оминала нашу велику університетську родину. Зичу Вам щастя і добра, міцного здоров’я, родинного благополуччя.
Переконаний, що Ви й надалі будете зберігати та примножувати традиції нашої alma mater, сприяти прогресові наукової думки, робити вагомий внесок у розвиток національної освіти.
Нехай жага творчого пошуку буде Вашим вірним супутником, життя – багатогранним і плідним, шлях до професійного зростання – успішним.

З повагою,
голова Профкому викладачів
і співробітників Університету
Анатолій Бородчук 

Від імені колективу Профспілкового комітету й усіх студентів сердечно вітаємо Вас із десятою річницею надання Львівському університету імені Івана Франка статусу національного! Своєю працею та здобутками Ви неодноразово підтверджували й підтверджуєте багаторічну славу нашого Університету як одного з найкращих не лише в Україні, а й у Європі.
Одному з найбільш професійних в Україні професорсько-викладацькому складу бажаємо натхнення, терпіння і нових творчих злетів, а студентам – непереборного бажання вчитися і своїми знаннями підтверджувати високий рівень університетської підготовки. Зі святом Вас!

Щиро, голова Профкому
студентів Університету
Михайло Мураль 

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України про призначення академічної стипендії Президента України на I семестр 2009–2010 н. р., стипендії отримають такі студенти: Оксана Василівна Мацелко – студентка 4 курсу хімічного факультету; Сергій Олександрович Цалковський – студент 3 курсу філологічного факультету; Олег Богданович Сибаль – студент 4 курсу юридичного факультету; Марія Володимирівна Цоклан – студентка 4 курсу механіко-математичного факультету; Юрій Іванович Никитюк – студент 5 курсу економічного факультету; Наталія Володимирівна Сулим – студент 4 курсу факультету іноземних мов.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України про призначення академічної стипендії Верховної Ради України на 2009–2010 н. р., стипендії отримають такі студенти: Світозар Богданович Секрез – студент 4 курсу фізичного факультету; Наталія Орестівна Вовчко – студент 3 курсу географічного факультету; Галина Віталіївна Мутенко – студент 4 курсу біологічного факультету; Юлія Іванівна Завальона – студентка 3 курсу факультету міжнародних відносин. Продовження →

Рішенням Вченої ради Університету цього року званням “Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка” пошановано професорів Андрія Кондратюка (механіко-математичний факультет) та Ігоря Половинка (факультет електроніки).

Андрій Андрійович Кондратюк
Працює в Університеті з 1967 р. З 1992 р. завідує кафедрою математичного та функціонального аналізу. Викладацький стаж – близько 43 років.
Він є відомим в Україні та світі фахівцем в галузі математичного та комплексного аналізу. Автор 87 наукових праць, зокрема 2 монографій, одна з яких англійською мовою у співпраці з професором І. Лайне (Фінляндія). Під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій та одна докторська.

Ігор Іванович Половинко
Працює в Університеті з 1974 р. 1991–1996 – професор кафедри нелінійної оптики. З 1997 по даний час – завідувач кафедри нелінійної оптики Львівського національного університету імені Івана Франка. Продовження →

6 жовтня у Дзеркальній залі Університету відбулося відкриття виставки робіт Заслуженого художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Євгена Безніска (до 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича).

Фото Юлії Мілянич

8 вересня 2009 року в Актовій залі Університету за участю представників наукових та громадських кіл, економістів, студентів відбулася презентація книги відомого вченого Богдана Гаврилишина “До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє”.
Запрошуючи до слова автора книги, виконувач обов’язків ректора ЛНУ ім. Івана Франка професор Василь Височанський зазначив, що Богдан Гаврилишин є тією постаттю в науці, до авторитету якої дослухаються в цілому світі.
У своєму виступі Богдан Гаврилишин торкнувся найважливіших граней проблем, висвітлених у книзі. Спираючись на аналіз суспільно-політичного, економічного і культурно-духовного життя закордонних країн, він стверджує, що основними критеріями ефективності суспільства є чотири базові кити: соціальна справедливість, політична складова, економічна складова, співжиття людини і природи. Японія, зумівши поєднати в гармонії ці критерії, стала високорозвиненою країною, навіть попри її невигідні природні умови. Продовження →

До 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

Доля була для Богдана-Ігоря Антонича водночас і жорстокою, і щедрою. Вона відвела йому короткий вік, але не поскупилася на щедрий талант, який він зумів сповна реалізувати; замовчування, яке тривало майже вдвоє довше, аніж його життя, поступилося місцем визнанню, що перейшло межі України, а кілька генерацій молодих поетів назвали себе його учнями.
Поезія Б.-І. Антонича знайшла прихильників передусім у слов’янському світі, але літературознавці виявляють у ній спорідненість з основними тенденціями модернізму в загальноєвропейському літературному процесі.
Творчість Антонича переконливо підтверджує погляд, що поета народжує край його дитинства. Батьківщина Антонича (“мала батьківщина”) – Лемківщина.
…Коли народився Антонич – а ця подія сталася 5 жовтня 1909 року – Лемківщина була конкретною реальністю – історичною, етнічною, культурною. Продовження →

До 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

Привітання життя
І день і вік однаково минають. Не задержать
нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить,
і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,
час виростає, й меж не має, й нас німить.

Так на минулого й майбутнього раменах
повішено, мов плахту, долю нашу.
Ми – ланцюга поодинокі звена,
ми – відтинок малий зі стрічки часу.

Це наших днів звичайна тут дорога,
не падає ніщо до безвісті води.
Віддати треба нам життю щомога,
а треба кожному, ще поки молодий.

Тепер ще квітка дійсності надією цвіте,
не кидає ще тіні дерево зневіри.
Хоч знає, що морози, серце вірує проте
і ліктями ужитку правди ще не мірить.

Для молодих плечей легкий є неба в’юк,
в одноманітності не явиться нам позіх.
О, не словами уст, але словами рук
співати будем пісню на житті порозі. Продовження →

До 80-річчя від дня народження Дмитра Павличка

Поява кожної книжки Дмитра Павличка – поетичної, перекладацької, літературознавчо-критичної чи ще якоїсь іншої – зав­жди факт не буденний. Річ у тім, що навіть якщо він передруковує свої вже знані читачеві твори, то компонує їх у таку “книжкову будівлю”, яка не повторює композиційного “зводу” віршів, що були під спільним “дахом” попередньої книжки. Скажімо, його збірка “Золоте ябко”, опублікована 1998 року, містить любовну лірику із чудової книжки 80-х років “Таємниця твого обличчя” з додатком до неї інтимних віршів із ранніх поетових книг, об’єднаних у розділі “Перша і остання молодість”, та віршів, написаних у 90-ті роки. Отже, це вже книга інтимної лірики, твореної впродовж життя: у пору молодості, в період дозрілих літ та в роки сивочолої мудрості, коли осягається визолочена філософська мудрість краси інтимних чуттів. Продовження →

Традиційний Форум видавців і цього року зібрав у Львові багатотисячну аудиторію поціновувачів друкованого слова. Це вересневе свято вже вшістнадцяте відбулося у місті Лева, а його масштаби щоразу ширшають і ширшають, бо охочих продемонструвати свої творчі здобутки, перетворені на поліграфічний виріб – книжку, щороку більшає.

Знову активним учасником Форуму видавців був Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, який упродовж чотирьох днів на стенді № 133, на першому поверсі Палацу мистецтв, дивував відвідувачів книжкової виставки-ярмарку різноманітною науковою, навчальною, довідковою літературою приблизно 200 найменувань. Успішним здобуткам на форумі сприяла зазвичай ретельна підготовка до цього масового книжкового свята.
Уже традиційно Видавничий центр Університету взяв участь у конкурсі “Найкраща книжка XVІ Форуму видавців у Львові”, подавши на суд вимогливого журі вісім книжок: перший том збірника матеріалів Міжнародного наукового конгресу до 150-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р. Продовження →